﻿<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Удмурт дунне</title>
	<atom:link href="http://udmdunne.ru/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://udmdunne.ru</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Fri, 18 May 2012 05:04:35 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.2.1</generator>
		<item>
		<title>Капчи уж &#8211; гур вылын</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d1%87%d0%b8-%d1%83%d0%b6-%d0%b3%d1%83%d1%80-%d0%b2%d1%8b%d0%bb%d1%8b%d0%bd/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d1%87%d0%b8-%d1%83%d0%b6-%d0%b3%d1%83%d1%80-%d0%b2%d1%8b%d0%bb%d1%8b%d0%bd/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 18 May 2012 05:04:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Политика]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Соловьёв]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Волков]]></category>
		<category><![CDATA[Иж]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2990</guid>
		<description><![CDATA[Та нуналъёсы Ижын «Огъя Россия» партилэн Удмурт ёзэзлэн XXI конференциезлэн нырысетӥ люкетэз ортчиз. Сое усьтӥз партилэн Удмурт ёзэзлэн политсоветэзлэн секретарез Александр Соловьёв. Конференцие пыриськизы Удмурт Республикалэн Президентэз Александр Волков, пӧртэм министерствоослэн но ведомствоослэн кивалтӥсьёссы, шаермылэн пӧртэм сэрегъёсысьтыз вуэм 400-лэсь ятыр делегатъёс. Туэ 14-тӥ октябре ортчозы Удмурт Республикаысь Кун Кенеше быръёнъёс. - Асьме азьын сылӥсь ужпум [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2991" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/69-3.jpg" rel="lightbox[2990]"><img class="size-full wp-image-2991" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/69-3.jpg" alt="" width="460" height="275" /></a><p class="wp-caption-text">Конференциын малпанъёссэ усьтэ А. Волков.</p></div>
<p><strong>Та нуналъёсы Ижын «Огъя Россия» партилэн Удмурт ёзэзлэн XXI конференциезлэн нырысетӥ люкетэз ортчиз.</strong></p>
<p>Сое усьтӥз партилэн Удмурт ёзэзлэн политсоветэзлэн секретарез Александр Соловьёв. Конференцие пыриськизы Удмурт Республикалэн Президентэз Александр Волков, пӧртэм министерствоослэн но ведомствоослэн кивалтӥсьёссы, шаермылэн пӧртэм сэрегъёсысьтыз вуэм 400-лэсь ятыр делегатъёс.</p>
<p>Туэ 14-тӥ октябре ортчозы Удмурт Республикаысь Кун Кенеше быръёнъёс.</p>
<p>- Асьме азьын сылӥсь ужпум &#8211; парламентэ тросгес мед шедёзы партие пырисьёс, &#8211; веранзэ мытӥз «Огъя Россия» партилэн Удмурт ёзэзлэн политсоветэзлэн секретарез Александр Соловьёв. &#8211; Пусйыны кулэ, туэ сӥзьыл ӧтчам Кун Кенешлэн ужез выль сяменгес радъяськоз. Кылсярысь, парламентын азьвыл 100 депутат тыршиз ке, выль куронъёсъя та лыдпус кулэстэмын луоз 90-озь. Аслэсьтыз кандидатъёссэ ӵектыны быгатоз котькудӥз партия. Ми воштонъёс пыртӥмы «Удмурт Республикаысь Кун Кенеше быръёнъёс сярысь» законэ. Табере одӥг мандатъем округъёслэн лыдзы улос группаос мында ик луоз &#8211; 45. Со сяна, соос тупалозы интыосъя но. Мукет сямен вераса, «Огъя Россия» партилэн списокезъя мынӥсь кандидатъёс, озьы ик одӥг мандатъя бырйиськись адямиос одӥг округын ужалозы.</p>
<p>Азьвыл улос группаослэн лыдзы шӧдскымон ичи вал. Соин ик списокъя быръем депутатъёс тыршизы унояз одӥг мандатъем округъёсын. Воштӥськонъёс ортчозы республикалэсь списоксэ дасян ласянь но. Азьвыл партия ӵектэ вал 3 муртэ гинэ, табере та лыдпус 5-ёзь будэтэмын. Вератэк кельтыны уг луы тазэ но: азьвыл партиос ӵектыны быгато ке вал 100 пала кандидатъёссэс, табере &#8211; 230-озь. «Огъя Россия» партилэсь ӵектӥськись кандидатъёс сярысь пусъёно ке, быръёнъёс азьын соос ортчыны кулэ куара сётон пыр. Со радъяськоз 6-тӥ июльысен 30-тӥ июлёзь &#8211; шаерысьтымы 50 пала площадкаосын. Чакламъя отчы пыриськозы 10 сюрс пала куара сётӥсьёс но депутатэ 300 пала ӵектӥськисьёс. Кин пыриськыны чакла та куара сётонэ &#8211; партилэн Удмурт ёзаз вазиськоно туэ 1-тӥ июньысен 20-тӥ июнёзь.</p>
<p>«Огъя Россия» партилэн Удмурт ёзаз пырисьёс Кун Кенеше быръёнъёс шоры бадӟым осконэн учко. 90 мандат пӧлысь 60-зэ басьтыны чаклало &#8211; 74,4 процентсэ. Ӵошатон вылысь: та вакытэ Кун Кенешысь 100 депутат пӧлысь 75-ез дурбасьто «Огъя Россия» партилы. Александр Соловьёв ватсаз: Кун Кенеше матэктӥсь быръёнъёс капчиен уз ортче. Нырысь ик &#8211; калык акыльтӥз ни быръёнъёслэсь. Кыкетӥез: партиосты пусъёнъя куронъёс шӧдскымон капчиятэмын. Озьыен, Кун Кенеше быръёнъёсы пыриськыны быгатозы тросгес партиос. Соин ик «Огъя Россиен» ӵектэм кандидатъёслы секытгес луоз депутатлэн пуконэз понна нюръяськыны.</p>
<p>Конференцие вуэмъёс йылпумъянъёс лэсьтӥзы на партилэн проектъёсызлэн быдэсъяськемзылы. Александр Соловьёв мылкыдзэ шараяз: ужано выль проект кылдытон бордын &#8211; солы инъет луозы калыклэн «Азьлань, Удмуртия!» программае дэмланъёсыз. Та сяна, Кун Кенеше быръёнъёсы ӵектоно кандидатъёсты шедьтоно. Со понна радъяно праймериз. Пусйыны кулэ, вань партиос пӧлысь та ласянь висъяське «Огъя Россия» гинэ.</p>
<p>«Огъя Россия» партилэн Удмурт ёзэз азьланяз но азинтоз проектъёсын ужанзэ. Калыклэсь улонзэ ӝутыны юрттозы «Улонлэн ӟечлыкез. Тазалык», «Огъя Россия» валэктэ», «Нылпи садъёс &#8211; пиналъёслы», «Аслад юртад», «Дышетӥсьёслэн юртсы» но уно мукет проектъёс.</p>
<p>Александр Волков пусйиз: «Азьлань, Удмуртия!» программае калыклэсь люкам ӵектонъёс пӧлысь уноез пыртэмын ни Удмуртиез азинтонъя программае &#8211; соосъя матысь аръёсы радъяськоз шаермес котыр ласянь азинтон. Конференцие люкаськемъёслы со ивортӥз шаермылэн берло дыре басьтэм вормонъёсыз сярысь.</p>
<p>- Туэ йылтӥмы муниципал кылдытэтъёслы юрттэтэз &#8211; ёросъёс-гуртъёс, городъёс эшшо шулдырскозы, выль юртъёс ӝутскозы, &#8211; веранзэ мытӥз Президент. &#8211; Кылсярысь, дышетон удыслы туэ висъяськоз одӥг но ӝыны миллиард манет. Со сяна, бадӟым саклык висъяськоз нылпи садъёсты ӝутонлы. Угось демографияя лыдпусъёс ӝутско. Матысь куинь ар ӵоже нылпи садъёсын усьтӥськоз 7 сюрс инты. Со пӧлысь 2 сюрсэз &#8211; туэ ар куспын, 3 сюрсэз &#8211; вуоно арын.</p>
<p>Кылем арлэн та вакытэныз ӵошатыса, та дырлы вордскем нуныослэн лыдзы 600 муртлы тросгес. 663 адямилы ичигес луиз улонысь кошкемъёслэн лыдзы. Калыкмы йылӥз 1 сюрс 143 муртлы.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Туэ 26-тӥ мае Москваын ортчоз «Огъя Россия» партилэн XIII съездэз. Конференцие люкаськемъёс бырйизы отчы делегатъёсты. Съездэ пыриськозы «Огъя Россия» партилэн Удмурт ёзэзлэн политсоветэзлэн секретарез Александр Соловьёв, солэн воштӥсез Андрей Гальцин, политсоветлэн ёзчиез Светлана Кривилёва, «Огъя Россия» партилэн Удмурт ёзэзлэсь ужзэ Юкаменск, Кияса ёросъёсын, озьы ик Ижын радъясьёс Борис Востриков, Надежда Шатрова но Любовь Зайцева.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Елена Никитина.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d1%87%d0%b8-%d1%83%d0%b6-%d0%b3%d1%83%d1%80-%d0%b2%d1%8b%d0%bb%d1%8b%d0%bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Йырам керттӥ  тӧдь кышетме&#8230;</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%b9%d1%8b%d1%80%d0%b0%d0%bc-%d0%ba%d0%b5%d1%80%d1%82%d1%82%d3%a5-%d1%82%d3%a7%d0%b4%d1%8c-%d0%ba%d1%8b%d1%88%d0%b5%d1%82%d0%bc%d0%b5/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%b9%d1%8b%d1%80%d0%b0%d0%bc-%d0%ba%d0%b5%d1%80%d1%82%d1%82%d3%a5-%d1%82%d3%a7%d0%b4%d1%8c-%d0%ba%d1%8b%d1%88%d0%b5%d1%82%d0%bc%d0%b5/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 18 May 2012 04:52:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Семья]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Волков]]></category>
		<category><![CDATA[Иж]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2987</guid>
		<description><![CDATA[1993-тӥ арысен кутскыса, шаерысьтымы вить но солэсь тросгес нылпи будэтӥсь нылкышноослы Президент бырттэ «Анайлэн данэз» гадьпус. Тазьы сӥлы каремъёс 380-лэсь ятыр люкаськизы ни. Радъёссы йылӥзы на та нуналъёсы. Соос тодо: котьмае дыраз лэсьтоно, ӧжытак ӝегатскид-азьтэмскид ке, нылпиосыд олокытчы но мерскозы. Трос пинал будэтӥсь анайёслэн котьмае тыро-пыдо лэсьтыны дышем сямзы резиденциын но адӟиськиз. Президентэн пумиськон дырозь [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2988" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/69-6.jpg" rel="lightbox[2987]"><img class="size-full wp-image-2988" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/69-6.jpg" alt="" width="460" height="308" /></a><p class="wp-caption-text">Адӟем карымон анай В. Семёнова.</p></div>
<p><strong>1993-тӥ арысен кутскыса, шаерысьтымы вить но солэсь тросгес нылпи будэтӥсь нылкышноослы Президент бырттэ «Анайлэн данэз» гадьпус. Тазьы сӥлы каремъёс 380-лэсь ятыр люкаськизы ни. Радъёссы йылӥзы на та нуналъёсы.</strong></p>
<p>Соос тодо: котьмае дыраз лэсьтоно, ӧжытак ӝегатскид-азьтэмскид ке, нылпиосыд олокытчы но мерскозы. Трос пинал будэтӥсь анайёслэн котьмае тыро-пыдо лэсьтыны дышем сямзы резиденциын но адӟиськиз. Президентэн пумиськон дырозь ог кызё минут на, соос ваньзы интыязы пуко ни: синъёссы чиляло, мылкыдъёссы тулкымъясько. Кин но со юромо та нуналлы выль дэрем басьтэм, ӝужыт беро пыдкук кутчам.</p>
<p>Алнаш ёросысь Чумолё гуртысь Валентина Семёнова йыраз керттэм тӧдьы вылын гордо-вожо кышетсэ. Тусызъя!</p>
<p>- Чик ӧй но малпа, таӵе залэ куке шедё, тазьы данъялозы шуыса, &#8211; гадь вылаз бырттэм медальзэ лушкемак гинэ маялтэ нылкышно.</p>
<p>Валентина Васильевна быдэс улонзэ тыршиз колхозын. Витез ик пиналъёссы нылъёс шуыса, нылкышнолэн кӧтыз чик ӝож уг луы. Ермил картэзлэн гинэ одӥг-ог нукыртэмез потэ, юрттӥсь кулэ вал шуыса. Но Семёновъёслэн нылъёссы табере быдэ вуизы ни &#8211; эмеспиоссы но кылдӥзы.</p>
<p>- 12 нунокъёсмы ни, тау Инмарлы, ваньзы визьмоесь, &#8211; шумпотэ нылкышно. &#8211; Нылъёсмы но котьку шумпоттылӥзы гинэ. Куинез улонзэс эмъян удысэн герӟазы. Аслам дышетӥсь луэме туж потэ вал, но вазь бызи, дышетскон ӧз йӧты ни. Ярам, кыкетӥез нылы школаын ужа. Куинетӥез нылмы нимаз ужбергатӥсь кариськиз. Нылпиосме будэтыны юрттӥз картэлэн анаез &#8211; туж визьмо кышномурт вал со, одӥг пол но ваче вуонъёсмы ӧй вал&#8230;</p>
<p>Президент доры нылкышноос йӧн-йӧн пото, куалектэмзы чик уг адӟиськы. Эшшо Александр Волковлы куронъёссэс вераны вутто на.</p>
<p>- Ваньдэс кылзо, &#8211; пумитазы вазе Президент. &#8211; Тӥледлы музъемозь йыбырттыны ку­лэ&#8230;</p>
<p>Александр Волковлэсь кыл вераны эрик сётэмзэ шӧдыса, анайёс я гуртысьтызы школаез тупатъяны, я нылпи сад, клуб курыны кутскизы. Зал кичабонъёсын тырмиз Якшур-Бӧдья ёросысь Альбина Веретенниковалэн куронэз бӧрсьы:</p>
<p>- Тупатоно на песянайёслэсь нуналзэс! Мынэсьтым пиналъёсме будэтыны юрттӥзы аслам но картэлэн анайёсмы. Учкелэ, мар даурто Брангуртысь песянайёсмы! Соослы луыса быдэс дуннеын чузъяське ни удмурт кыл. Нош сыӵе песянайёс котькуд гуртын тачак!</p>
<p>Александр Волков оскы­тӥз: котькуд ӵектон сярысь малпаськоз.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Элина Кумачёва.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%b9%d1%8b%d1%80%d0%b0%d0%bc-%d0%ba%d0%b5%d1%80%d1%82%d1%82%d3%a5-%d1%82%d3%a7%d0%b4%d1%8c-%d0%ba%d1%8b%d1%88%d0%b5%d1%82%d0%bc%d0%b5/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Тупатско, пие&#8230;</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%82%d1%83%d0%bf%d0%b0%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%be-%d0%bf%d0%b8%d0%b5/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%82%d1%83%d0%bf%d0%b0%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%be-%d0%bf%d0%b8%d0%b5/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 May 2012 06:51:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[инГОЖ]]></category>
		<category><![CDATA[Литература]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2984</guid>
		<description><![CDATA[Пукисько вӧзад. Шобыръясько тонэ, чупасько, кымес вылад усем йырсидэ тупатӥсько. Нош тон номыре уд шӧдылӥськы &#8211; ческыт изиськод. Нош мынам сюлэмы пилиськыны ик дась та вие. Тод вал, макем зол потэ тонэ сайкатэме! Оло, шӧдӥськод? Оло, синъёстэ усьтод? Усьты. Адӟы, макем мыным секыт, макем мыным возьыт тон азьын. Йырме ик выж борды коканы дась мон [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Пукисько вӧзад. Шобыръясько тонэ, чупасько, кымес вылад усем йырсидэ тупатӥсько. Нош тон номыре уд шӧдылӥськы &#8211; ческыт изиськод. Нош мынам сюлэмы пилиськыны ик дась та вие. Тод вал, макем зол потэ тонэ сайкатэме! Оло, шӧдӥськод? Оло, синъёстэ усьтод? Усьты. Адӟы, макем мыным секыт, макем мыным возьыт тон азьын. Йырме ик выж борды коканы дась мон тон азьын.</p>
<p>Эх, пие, макем мон янгыш тон азьын! Нуналлы быдэ вӧсь карисько тонэ. Но оскы: ачим но валатэк, вӧсь карисько!</p>
<p>Мынам ноку тодам уг лыктылы: тыныд вить арес гинэ ай. Ӵукна, уже бере кылемелэсь кышкаса, тонэ зурк-зарк сайкатӥсько. Назьылляськемед потэ шуыса, уг ик малпаськы. Кемагес посӥськиськод ке, шобреттэ вылысьтыд соку ик кыскисько но, мугорыд салкым коркан соку ик «ӟазег куэн» шобыртӥське. Кынмемедлэсь курдаса, тэтчыса ик султӥськод, дӥсьтэ утчаны кутскиськод. Тыбырад вешаны тодам но уг лыкты. Соку ик султыны уг яра, погылляськоно кӧня ке шуыса, эмъясьёслэн алэмзы но кемалась вунэмын ни.</p>
<p>Соку ик мисьтӥськыны уллясько. Ву шапыкъёстэ пазяса кельтӥськод ке, сюлэмам олокытысь вожпотон бугырске. Мучоло чалмыт кутэм но адӟымтэ дыръяд ӵушалтэм интые, кымесад тэшкыльтӥсько но куаретӥсько: чылкытгес луыны ку дышод, ӵӧж?</p>
<p>Кымесысьтыд гордэктэмез бырыса уг вуы на. Оло куалектэменыд, оло дыртытэменым, гадь вылад уськытӥськод чай шапыктэ я ӝуктэ. Мон нош ик урмисько. Тусьты-пуньыдэ ик азьысьтыд ишкалтӥсько. Вылаз ик &#8211; «парсь» шуисько.</p>
<p>Озьы, пие, озьы, «мусое», «дуное» шуэм интые, мон тонэ «парсь» карисько. Нылпи садысь ӝыт басьтыкум, тон монэ куддыръя шумпоттыны выриськод ас киыныд кыӵе ке лэсьтэм чачаеныд. Пичи кикыосыд туж чебер лякылыны выриллям машина. Нош мон шораз но уг учкиськы. Секыт ужам бере йыр жон! вазе, одӥг гинэ малпанлы отын интыез вань: табере ведь тае маин ке сюдоно на. Нош тон весь ёртӥськод: чебер-а, атай, лэсьтӥ? Будэтӥськод на: мон сое тыныд кузьмасько, тынэсьтыд машинадэ лэсьтӥ. Кельше-а? Нош мон, пал синмын но шораз учкытэк, кеськисько: пыд улын эн костаськы! Тон, номыр куаретыны дӥсьтытэк, кытчы ке огшаплы ышиськод. Пыд улам, зэмен ик, уд костаськиськы ни. Но тыбырыным шӧдӥсько: ӧс сьӧрысен лушкем учкылӥськод шорам. Тон астэ янгышен шӧдэменыд, ачид но валатэк, ӧс мышкысен уӵеръяськод. Нош мыным йӧтэ: чакла таид выросъёсме. Уката урмисько: мын коть телевизор учкы! Телевизор адямиез воштоз, шунытсэ кузьмалоз кожасько, лэся.</p>
<p>Тынад монэн вераськемед потэ. Кызьы нуналыд ортчиз &#8211; мадьыны кутскиськод. Сиськондэ ик вунэтыса. Группаысьтыды ик кыӵе ке нылашлы синмаськи, шуид вал кадь. Юаны вырид: чупаськыны яра ни-а? Валэктонме возьмад. Нош мон, мар вазьыны паймыса, оло, юандэ воксё но пель сьӧртӥм лэзьыса, кеськи: сиськыку уг верасько &#8211; гуньдод!</p>
<p>Ӝыт но мон уг юалляськиськы тынэсьтыд номыре. Вӧзад выдӥсько но куаретӥсько: кӧл ни, бучыра. Выжыкыл лыдӟыны гинэ но куддыр ӟигары уг тырмы. Книга лыдӟонъям одӥг-ог ачим умме усисько. Бератаз сайкасько тынад маяллямедлэсь, монэ чупамедлэсь. Возьыт луэ но тэтчыса кошкисько. Нош ик вазисько: кӧл ни, ослоп! Мукет сэреге потыса, ачим кема дыр ӵоже кылӥсько на солань-талань берыкъяськемдэ. Соку но дорад уг мынӥськы. Курдасько: нуныяй ке, зэмос пиосмуртэ тынэсьтыд будэтыны уг быгаты, ныл кадь эркияськись луод. Ачим огпол ке но тонэ рос-прос вешасал ке! Огпол но рос-прос ӟыгыртыны но уг валаськы. Нодтэм мон.</p>
<p>Нош тон, нунал вордӥське ке, весь бордам йӧттӥськыны-няняськыны выриськод. Но мынам шутэтскон нуналъёсы но тонэ алвылам пуктылыны дыры уг тырмы. Аслым юртъер котырын весь кыӵе ке уж шедьтӥсько. Тон нош ик я кортӵог мыным ваёд, я пуме кутыны юрттод. Кияд шырпу пырыку но, тонэ жаляны уг валаськы. «Ачид янгыш» шуисько но тонэ уллясько. Нырдэ кысканы кутскиськод ке, кеськисько на: бӧрдыса утча &#8211; тышкало! Кошкиськод. Жугемелэсь курдаса ик, оло, воксё син азьысьтым ышиськод.</p>
<p>Нош туннэ, туннэ мон воксё куашкатӥ тонэ, пие. Эшъёсыныд шудӥськод вал. Ньыльпыдесъяськыса ик машинаяд луо тыриськод. Юлтошъёсыдлы ушъяськиськод: учке ай, кыӵе чебер машина мыным атай басьтӥз. Алдаськод тон соосты. Ӵужапаед кузьмаз со чачаез тыныд. Мынам шудонъёс утчаса ветлыны дыры ик ӧвӧл. Озьы ке но тон эшъёсыд азьын монэ Инмар чот кариськод. Нош мон тонэ соос азьын ултӥясько. Туннэ ачим но валатэк кыли шорад кеськемме: «Кин ньыльпыдесъяськыса шудэ, парсь? Астэ уксё поттыны лэзё ай калготки кесямед понна!»</p>
<p>Озьы шуи но дыбыр-колтыр пыри доре. Газет лыдӟон борды пукси. Кылӥ: тон но сьӧрам. Азям султӥд гинэ &#8211; мон лек вази ни: «Мар кулэ?» «Пие» шуыны но ымы ӧз пыры. Нош тон, лекме кылытэк кадь, бордам ӟыгырскид но шуид: «Атай, яратӥсько мон тонэ». Мон тонэ соку но палэнтӥ. Уг ваньмиськы, шуи. Тон нош ик шыпыт кошкид.</p>
<p>Пие, вождэ эн вай мыным. Берыд ышемед бере гинэ валай кадь «яратӥсько» шуэмдэ. Соку гинэ йырам пыризы кадь со мусо кылъёсыд. Но соку но сьӧрад ӧй поты, ӧй суты, ӧй ӟыгырты тонэ. Али гинэ тани дӥсьтӥ вӧзад пуксьыны. Но тон изиськод ни. Тон номыре уд шӧдылӥськы. Нош мынам бам вылтӥм гылӟо синвуосы.</p>
<p>Пие, простить кар шузи атайдэ. Мон весь вунэтӥсько: тыныд вить арес гинэ ай. Тон бадӟым адями ӧвӧл на ваньзэ соку ик шонер но быгатыса лэсьтыны. Асэным ӵошатӥсько, лэся, тонэ. Ачим кадь соку ик луыны кулэ, кожасько: саптаськытэк сиськись, лушкем лыдӟиськыса пукись, ужась. Ачим ваньмызлы соку ик дышысал ке! Аслэсьтым пичи дырме воксё вунэтӥськем ни. Нош тынэсьтыд но шаянгес вал. Тусьты-пуньыез но пильылӥ, атайлэсь уксёзэ но лушкалляй. Мон али ке но янгышъёс лэсьтӥсько на.</p>
<p>Но, пие, кылме сётӥсько: ӵукнаысен монэ уд тодма ни. Тупатско. Одно тупатско! Мон тонэ ноку уг пыкылы ни. Мон яратӥсько тонэ.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Елена Сараматова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%82%d1%83%d0%bf%d0%b0%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%be-%d0%bf%d0%b8%d0%b5/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Шунянь</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%88%d1%83%d0%bd%d1%8f%d0%bd%d1%8c/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%88%d1%83%d0%bd%d1%8f%d0%bd%d1%8c/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 May 2012 06:50:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[инГОЖ]]></category>
		<category><![CDATA[Литература]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2981</guid>
		<description><![CDATA[Гуртын туннэ пенсия люкылӥзы. Арлыдоос ваньмыз сямен магазин пыр бертӥзы. Параска но почтаысь дораз ӧз мыны, кеньыр, сакыр басьтоно кариськиз. Лавка доры вуыкуз, пумитаз Наталь сюриз, кык сумка октӥськем. Нылкышноос сӥялэс ӟечъяськизы. Магазинын вить-куать мурт сылэ. Параска чырткемъяськиз но ӧйтӧд кудзылэсь юаз: - Мар-о Наталь сомында басьяськиз ай, вань товардэс ӧз быдты-а? - Толон гинэ [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/68-7.jpg" rel="lightbox[2981]"><img class="aligncenter size-full wp-image-2982" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/68-7.jpg" alt="" width="460" height="273" /></a>Гуртын туннэ пенсия люкылӥзы. Арлыдоос ваньмыз сямен магазин пыр бертӥзы. Параска но почтаысь дораз ӧз мыны, кеньыр, сакыр басьтоно кариськиз. Лавка доры вуыкуз, пумитаз Наталь сюриз, кык сумка октӥськем. Нылкышноос сӥялэс ӟечъяськизы.</p>
<p>Магазинын вить-куать мурт сылэ. Параска чырткемъяськиз но ӧйтӧд кудзылэсь юаз:</p>
<p>- Мар-о Наталь сомында басьяськиз ай, вань товардэс ӧз быдты-а?</p>
<p>- Толон гинэ вуз вайизы, ваньдылы тырмоз, &#8211; коньдон чотанъяз шуиз продавец Валя.</p>
<p>- Али ик нуны сюанлы дасясько ни шат? Кензы, пыд азьзэ адӟытэк, мырдэм ветлэ ни, &#8211; йыркуро куаретӥз нылкышно.</p>
<p>- Нош тынад йыртышкад йӧтэ, о-о, Парски, Володя Зинадэ кулэ ӧз кары но бускель гуртысь Любаез басьтӥз шуыса, &#8211; будэтӥз вуз карись.</p>
<p>- Нош тон кылдэ уд шӧдӥськы чик, &#8211; вожез потыса ик, кутскиз танӥськыны Параска. Собере гань-гань куаретӥз: &#8211; Уг, воже уг поты, Зинае солэсь устогес карт шедьтоз ай. Со мынам чебер но, визьмо но. Нош со Любазылэн не тус аслам кадь огшорыгес, не мугор боды кадь, сандыкез но, пе, буш вал. Мынамезлэн пирданэз кык машинае но уз тэры.</p>
<p>- Однако пирданэн но кулэ ӧз каре кадь дыдыдэ, &#8211; серектӥз бускелез.</p>
<p>- Мыскыллялэ, ойдо, адӟом ай, кин шудо луоз, нош кин бӧрдоз, шӧдтэк ум кыле, дыр, &#8211; шуиз параска но укно пала берытскиз. Черодэз вуытозь, со нокинэн но ӧз вераськы ни. Со куспын лавкае Натальлэн бускелез пыриз. Кыллы бырем Нина чан-чан куараеныз кутскиз:</p>
<p>- Умоесь-а, кенакъёс, выль ивор тодэмды потэ-а?</p>
<p>Магазинын сылӥсь кыш-</p>
<p>ноос коӵоос кадь ымзэс усьтӥзы, Ниналэсь верамзэ возьмаса.</p>
<p>- Татчы лыктыкум, Микол Натальёс дорысь «Скорой» кошкиз. Любазы шугектэм.</p>
<p>Параска пельёссэ сак кариз. Ас понназ малпаз: кыӵе усто учыр тупаз ай.</p>
<p>- Параска апай, мар басьтод? &#8211; кышномуртлэсь малпанъёссэ куспетӥ кариз вуз карись.</p>
<p>Нылкышно огшап шып сылӥз но, уксётэк лык-тӥськем шуыса, лавкаысь пырс потӥз.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Параска гушъяса-гушъяса ик нюк улысь ошмес дуре васькиз. Гуртоос татчы гужем ӵем ветло: вулы но, миськем арбериоссэс гылъяны но. Нош толалтэ кожасез ичи. Параска бушатӥз ведра пуктон инты. Дорысьтыз дыртыса потӥз, лымы мычон лопата кутыны йыраз ӧз лыкты. Секыт шуыса, ведраоссэ пачыл-пачыл ӧз тырмыты, корка дорозяз кыдёкегес ик мыноно уго. Но таӵе муг шедьыку, со кык-куинь иськемез но ортчыны дась.</p>
<p>- Параски, толалтэ куазен ошмесэ васькад шат, колонкады кынмиз-а, мар-а? &#8211; вазиз пумитаз сюрем кышномурт.</p>
<p>- Кынмем, лэся, &#8211; йырзэ ӝутъятэк, шуиз со.</p>
<p>- Ма, милямаз ву бызе, кож вал татчы, &#8211; уг дугды бускель урамысь кенак.</p>
<p>- Тӥляд вуэныды чай ческыт уг луы, напез но уг поты, &#8211; будэтӥз Параска, пумитаз шедем адямиез ас понназ тышкаськыса: мар ужез, кытысь мон ву вайисько, солэн пельпумъёсыз уг жадё ук, акылес боды.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Любалэн кӧтыз вандэм кадь вӧсь луэ. Огшаплы лэзе но нош ик кырме, азьвыллэсь но зол шымыртэ. Врач учкиз но кышномуртлы шуиз, вазь на ай, пе, чида. Нош кызьы сыӵе вӧсез чидалод? Кӧй мугоро акушерка, зӧк чиньыоссэ позыръяса ик, Любалы шуэ:</p>
<p>- Нырысьсэ вайисьёс кема курадӟо, ӝытозь уд ворды на.</p>
<p>Выль кенлэн синвуосыз ик потӥзы, нош трактор мугоро акушерка серектӥз гинэ:</p>
<p>- Пиосмурт улэ выдыны гинэ капчи, соку ӧд бӧрды, дыр, табере чида.</p>
<p>Палатаын Любаен ӵош улӥсь нылкышно шуиз:</p>
<p>- Эн кылзы со пересь куткаез, ассэ нокин кышно басьтымтэ но лексэ асьме вылэ кисьтэ. Тон выдыса эн кылльы, кызьы умой, озьы ик кариськы: сылыса-а, ветлыса-а. Кӧтыд ӵемгес но ӵемгес вӧсь луэ ке, озьыен, ӝоген ваёд ни.</p>
<p>Нош ӝытазе кӧй акушеркалы но серем ӧй вал ни, врач но бызьылӥсь луиз. Соос ӧз валалэ, малы Любалэн пиналыз вордӥськыны уг вормы. Нуны укыр бадӟым ӧвӧл, пачкамын ӧвӧл, анайлэн вуосыз кошкизы, нош пиналлэн югыт дуннее потон тодаз ик ӧвӧл. Люба ӧз шӧды ни, кызьы сое операционное нуизы. Врачъёс нунызэ кӧттӥз поттоно кариськизы. Но татын но егит анайлы ӧз удалты, Любалэн вордскымтэ нылыз пушказ кулӥз. Наркозлэсь сайкам кышномуртлы врач вакчияк шуиз:</p>
<p>- 20 ар ужатозям, таӵе учырен пумиськылэме ӧй вал на. Ваньмыз чакламъя мынӥз кадь, нош пӧрмиз тӥни кызьы. Нуныедлэн гогыез чырты котыртӥз кык пол бинялскем, соин ик кеказ, луоз.</p>
<p>Кыӵе кышкыт кылъёс. Соосты валаны Люба ӧз быгаты. Кызьы озьы, укмыс толэзь ӵоже витем нуны кулэ? Малы, кин янгыш, мар табере кароно? Люба быдэс уйзэ бӧрдыса ортчытӥз. Нырысь нунызэ жаляз, собере ассэ, бӧрысь картсэ. Кызьы со Володяезлы вералоз, пиналзы лултэм вордскиз шуыса?</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Люба ньылетӥ нуналзэ кылле ини нылпи ваён юртын. Кӧня улэ ни, сомында ик бӧрдэ. Нунызэс нонтӥсь анайёсты адӟе ке, гадьёсыз тыро, нош сюлэмзэ ныж пуртэн вандо кадь. Нылыз кулэм сяна, кышномуртлэн аслаз но тазалыкез чутыны ӧдъяз. Вир кошконзэ врачъёс нокызьы но дугдытыны уг быгато. Капельница пуктыло, уколъёс бышкало, пичияк умой луэ кадь, собере нош ик вир кошке. Люба нуназезэ кызьы ке чида ай, нош уйин коть чир черекъя. Кызьы укно сьӧрын кезьыт тӧл вузэ, Любалэн лулыз но озьы ик бӧрдэ. Уйвӧтъёсаз пичи нылзэ адӟе, сыӵе мусо, чебер, таза кадь со. Нош кылем уй валантэм вӧтаз. Гуртазы кадь со. Бускель урамысьтызы Параска соос доры тэркы трос шуэн лыктэм но Любаез куно карыны выре. Ме, пе, си, юри тыныд шуыса бичай. Выль кен пыкиськыны выре, шуэз уг яратӥськы, чырс потэ, шуэ. Нош арлыдо кенак вань шузэ корка котыртӥ пазяз но серекъя: э-э, гыдыке, та шу шоры учкыса, эк, шу, шуод ай. Параска кошкиз, нош лымы вылэ пазьгем шу гурыос, вир шапыкъёс кадь пиштыса, кылизы.</p>
<p>Ӵукнаяз врач Любаез учкиз но шуиз, Иже келяно, дыр, тонэ. Тазьы ик виред кошкиз ке, кема ӧвӧл ачид но нуныед сьӧры кошкод. Вань одӥг амал, но соку ноку но пинал вайыны уд быгаты ни. Шутэтскон нуналъёсы чаклалом ай, ӧз ке ортчы, Иже келялом.</p>
<p>Люба бӧрдыса палатаяз пыриз. Эшез солэсь верамзэ чал-чал кылзӥз но шуиз:</p>
<p>- Мон ачим татысь, Кизнерысь, нош быземын Киров улосысь Уржуме. Отын туж тодмо туно улэ, пор песянай, ми палан сое Такъян гинэ шуо. Тон, дораз ветлыса, утча вал. Больница юрттыны уг быгаты бере, оло, солэн пайдаез луоз. Талэсь уродгес уз луы ни.</p>
<p>- Кызьы сокеме мыном? Мынам вамышъяны но ӟигары ӧвӧл. Собере уг оскиськы мон туноослы.</p>
<p>- Ӵуказе кӧснунал, обход ӧвӧл, карттэ машинаен ӧть. Процедураос бере пуксёды но кошкоды, ӝытозь вуоды ук. Татын медаз тодэ. Кузпалыд сьӧраз тыныд дӥськут мед кутоз.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Володя пумит ӧз луы. Укмыс час котырын соос сюрес вылын вал ини. Кыксы ик шып мынӥзы. Люба ӧз тоды, мар сярысь вераськыны, нош картэз ӧз вала кудлань вазьыны, кышноез медаз ӝожомы шуыса. Озьы ик ортчизы кузь сюресэз.</p>
<p>Кулэ коркаез шедьтыса, Люба туно доры пыриз. Арлыдо кышномурт гур азяз берга вал. Сьӧрлось кунолы со чик ӧз паймы кадь.</p>
<p>- Лыктӥд бере, чаль татӥгес, мар ӧс дорын сылӥськод. Ойдо чай юом. Мон туннэ шуэн перог пыжи. Анае шунянь туж яратэ вал. Война вылтӥ уго сиён туж ик ӧй вал. Мемей нюлэскы ветлоз но та горд емышъёсты бичалоз, собере я шу кисаль пќзьтоз, я шуэн пыжиськоз. Солэсь но ческыт сиён ӧй вал кадь, &#8211; тодаз вае туно.</p>
<p>Люба ӟигартэк лэзиськиз пукон вылэ. Нош Такъян апай со шоры уг ик учкы. Чай лэзён куспаз шуэ:</p>
<p>- Нылыдлы Такъян ним пон, ява, чукыныны но эн вунэты.</p>
<p>Любаез чабкизы кадь. Кыӵе туно со, уг ке адӟы, нуныез али гинэ кулӥз шуыса. Кышномурт ымзэ усьтӥз ни вал. Туно куспетӥ кариз:</p>
<p>- Сюресэд кузь, чайдэ ю но мынэ бертэ.</p>
<p>- Мон татчы чай юыны ӧй лыкты, &#8211; ӝожомиз Люба.</p>
<p>Такъян выль кен шоры кема учкиз, Любаез со синъёс сӥсъязы кадь. Собере туно ӝӧк вылысь шунянез басьтӥз но шуиз:</p>
<p>- Тани та пыжиськемез машинае пуксемед бере ик си, огкутскемен копаксэ…</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Параскалэн мылкыд тулыс нунал кадь. Капказьзэ мычыны потӥз но, бускелез Орина шуэ:</p>
<p>- Параски, кылӥд-а, Микол Володяослэн нунызы арам луэм, лултэм, пе, вордскем.</p>
<p>- Чик уг паймиськы, муртлэн синвуэз сьӧлыктэм пинал вылэ усиз, луоз. Володялы луыса Зинуке кӧня бӧрдӥз. Табере ачиз мед вузоз. Со гинэ мар, кышноез нуныез сьӧры кошкоз ай, адӟод, &#8211; вазиз кышномурт.</p>
<p>- Остэ, Параска, мар сыӵе вераськиськод?</p>
<p>- Мае тодско, сое ик верасько. Малы, кожаськод, мон тол куазен ошмесэ васькай. Как тодӥ, Любаез роддоме нуизы шуыса, соку ик вулы васькай. Ведраме тырмытӥ, доре вайи но тунгонай, Миколъёслэн выль кензы вордыны медаз вормы шуыса. Нош собере, кык нунал ортчыса, кыл вераса, вузэ кисьтӥ. Кызьы ошмесысь ву бызе, озьы ик Любазылэн вирез мед кошкоз шуыса, &#8211; верамзэ валатэк-а, ушъяськемез потыса-а, шуиз со.</p>
<p>Орина номыр ӧз куареты, вылысьтыз вылаз кирос тырыса, азбараз пыриз. Нош Параска, нокыӵе кариськытэк, капказьзэ мычиз.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Люба шуэн пыжиськемез кияз кема бергатӥз. Мар кароно: куштоно яке сиёно?</p>
<p>- Пӧраськемез яратӥсь-код ук, си, нуназе ортчиз ини, тон ке сютэм ай. Бурмон понна сиськыны кулэ, учкы ай, кыӵе начармид ини, &#8211; сюлмаськиз Володя.</p>
<p>Люба куаш куртчиз шунянез. Ческыт ик вылэм, яке кӧтыз сыӵе сюмаз-а? Сиськемез бере кышномуртлэн иземез потыны кутскиз. Сюрессы кузь бере, гань-гань кариськиз. Но час ортчыса, кӧтыз чутыръяны кутскиз. Нырысь каллен, собере золгес но золгес. Кышномурт, нуны вайыкуз кадь, курадӟыны ӧдъяз. Огшап озьы мынӥзы ик ай, собере Люба ӧз ни чида, машина трос ӝуштыны кутскиз. Картэз сюрес урдсы дугдӥз. Люба машинаысь гыж потӥз ини. Вӧсьлы чидатэк, нылкышно лымыын погылляськиз, собере ӧсконэз пӧсьтӥз. Картэз, мар карыны валатэк, Люба котыртӥ берга:</p>
<p>- Мон но мон ини, врачъёслы оскытэк, тонэ олокытчы нуи, малы кылзӥськи? Мар каром, татчы кулӥд ке, тонтэк мон но уг улы! Кытысь-марысь со туноез тодӥд, эмъян интые ведназ, дыр, &#8211; кузпалзэ ӝутонъяз кесяськиз Володя.</p>
<p>Нош Любалэн вераськыны ӟигарыз ӧй вал ни, ымдуръёсыз лызэсь, ачиз кӧдэктэмын, кымесаз пӧсям вуэз быльырамын. Пиосмурт сое машиналэн бер пуконаз выдтӥз. Больницаозь Володя лобаса мынӥз. Люба синъёссэ ӧз усья, одӥг-ог лулӟылӥз гинэ. Озьыен, улэп, кышноезлэсь шокамзэ кылзыса, ширтӥз Володя. Нылпи ваён юртын висисьсэс ыштӥзы ни вал. Картэз Любаез, ки йылаз ӝутыса, пыртӥз, нош машинаысь сидение вылэ вир пытьы кылиз. Врач урмыса кесяськиз пиосмурт шоры. Любаез со нырысь кулэмын малпаз, собере йырсазьзэ ыштэм кожаз, нош егит нылкышно изе вал.</p>
<p>&#8230;Кык час ортчыса, выль кен сайказ. Соку гинэ гань-гань шокчизы эмъясьёс но, Володя но, палатаын Любаен ӵош кыллись но, сое туно доры ыстэм нылкышно но.</p>
<p>&#8230;Нош ар ортчыса, Микол Натальлэн корказ нуны бӧрдэм куара кылӥськиз. Люба нылызлы Такъян ним понӥз. Нуны сюанэ соос вань бӧляксэс ӧтизы. Узыр ӝӧк вылын шуэн пыжиськем но вал.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Галина Савина.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%88%d1%83%d0%bd%d1%8f%d0%bd%d1%8c/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Мон &#8211; апельсин&#8230;</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%bc%d0%be%d0%bd-%d0%b0%d0%bf%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%81%d0%b8%d0%bd/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%bc%d0%be%d0%bd-%d0%b0%d0%bf%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%81%d0%b8%d0%bd/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 May 2012 06:47:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Критика]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2980</guid>
		<description><![CDATA[Книга потэ ке, умойгес валаськом-шӧдӥськом гожтэм кыллэсь ӟечлыксэ, чеберлыксэ &#8211; улэп адямиен кадь вераськиськом. Соин ӟечкыламе потэ Ольга Тронина кылбурчиез выль бичет поттыны быгатэменыз. «Йыромем йыртэмась» &#8211; Трониналэн кыкетӥ кылбур бичетэз ни, нырысетӥез &#8211; «Кытын мынам ошмесэ?» (2007) &#8211; будӥсь муртлэсь малпанъёссэ-утчанъёссэ ӟеч возьматэ. Кыкетӥ бичетын лирической героиня эрико &#8211; соин со быгатэ улонын вамыш [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Книга потэ ке, умойгес валаськом-шӧдӥськом гожтэм кыллэсь ӟечлыксэ, чеберлыксэ &#8211; улэп адямиен кадь вераськиськом. Соин ӟечкыламе потэ Ольга Тронина кылбурчиез выль бичет поттыны быгатэменыз.</strong></p>
<p>«Йыромем йыртэмась» &#8211; Трониналэн кыкетӥ кылбур бичетэз ни, нырысетӥез &#8211; «Кытын мынам ошмесэ?» (2007) &#8211; будӥсь муртлэсь малпанъёссэ-утчанъёссэ ӟеч возьматэ.</p>
<p>Кыкетӥ бичетын лирической героиня эрико &#8211; соин со быгатэ улонын вамыш лэсьтыны, быгатэ йыромыны но йыртэманы. Со матын асьмелы &#8211; общагаын бускель комнатаысь тодмо нылашка кадь. Кылбуръёсын шӧдӥське огшоры улон, быт, лирической героиня отын яратэ, вожа, курадӟе но мӧзме&#8230;</p>
<p>Бен, со нырысь ик нылмурт. Городын сьӧд очкиен, ӝужыт каблуко туфлиен, гуртын гын сапеген, сюан ке шудоно &#8211; одно ик удмурт дћськутэн &#8211; айшонэн, чыртывесен, камалиен.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>Мон &#8211; апельсин.</em></p>
<p><em>Гурт кузя</em></p>
<p><em>гын сапег дӥсяса</em></p>
<p><em>вамышъясь апельсин…</em></p>
<p><em>Городын, каблукен</em></p>
<p><em>пыдкутчан золтыса,</em></p>
<p><em>луисько огшоры</em></p>
<p><em>Олокин…</em></p>
<p><em>Пызьыртэм</em></p>
<p><em>апельсин…</em></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Бадӟым карез но гуртэз ваче пумит пуктон кутске ни Ашальчи Окилэн кылбуръёсысеныз, малы ке шуоно гуртысь потэм муртлэн со ноку но ортчонтэм мӧзмонэз.</p>
<p>Яратонын но со татысь, музъем вылысь, мурт. Эрико &#8211; но со понна сьӧлыко. Вань лулыныз но мугорыныз яратӥсь кышномурт.</p>
<p><em>Зундэсэд чиньыдэ пӧсятэ,</em></p>
<p><em>Ымдурыд мугорме ӝуатэ,</em></p>
<p><em>Инмарлэсь ватӥським акшанэ…</em></p>
<p><em>Оло шуд тон, оло бӧрдонэ.</em></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Лирической героиня быгатыса шудэ нылкышно-стерва образэн, но со тодэ: кулэ ке, луоз мукет &#8211; небыт, мусо кышно но яратӥсь анай.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>Эн курда!</em></p>
<p><em>Мон кышно луо туж ӟеч.</em></p>
<p><em>Пыжо тыныд шаньга но перепеч.</em></p>
<p><em>Шуныт, ӟырдыт луоз валесамы,</em></p>
<p><em>Вордӥськозы чебер</em></p>
<p><em>нылпиосмы.</em></p>
<p><em>Эн курла!</em></p>
<p><em>Али гинэ сюрслы</em></p>
<p><em>пазьгиськисько,</em></p>
<p><em>Курадӟисько,</em></p>
<p><em>шузимисько,</em></p>
<p><em>лычсузисько…</em></p>
<p><em>Дырыз вуиз ке -</em></p>
<p><em>пырдэмысь дугдо.</em></p>
<p><em>Эн курда: ми луом артэ шудо!</em></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Туала арын кылдӥз ни кыӵе ке мӧзмон идеальной кышномуртлэсь &#8211; кышнолэсь но анайлэсь, туала кышномурт пиосмуртэз кышкатэ гинэ. Нош кышномурт сю пӧртэм луыны быгатэ. Солэсь кышкано ӧвӧл, кулэ сакгес кариськыны но валаны гинэ. Кужмо но ӟырдыт ке но нылмурт, со возьма ки вылын нуллэмез, яратэмез.</p>
<p>Ольга Трониналэн кылбуръёсыз вакчиесь &#8211; со юрттэ капчигес шӧдыны-валаны кылбурчилэсь малпанзэ, син азе пуктыны кылбурысь суредэз &#8211; со ик возьматэ кылбурчилэсь будэмзэ.</p>
<p>Возьмаськом кылбурчилэсь кылчеберлык ласянь азинскемзэ, выль образъёс утчамзэ, выль кылтӥрлык кутэмзэ но озьы ик филологической бусыын эрико луэмзэ. Туж умой реальной улонлэсь абстрагироваться кариськыны но выль образ кылдытыны. Та ласянь Виктор Шибанов бичетлэн азькылаз дунъяз Ольгалэсь «Суреда монэ…» кылбурзэ. Та кылбур лыдӟисез малпаськыны косэ но ноку но луымтэ учырез йырвизьмад кылдытыны куре.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>Суреда монэ </em></p>
<p><em>Чиньыосын… </em></p>
<p><em>Омыр вылэ. </em></p>
<p><em>Мугорылэсь котькуд палзэ, </em></p>
<p><em>Котькуд шексэ </em></p>
<p><em>Эн вунэты возьматыны. </em></p>
<p><em>Нош суредэд тӧлӟем бере, </em></p>
<p><em>Эн куректы - шедьтод зэмлыкозэ.</em></p>
<p style="text-align: right;"><strong>Лариса Дмитриева.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%bc%d0%be%d0%bd-%d0%b0%d0%bf%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%81%d0%b8%d0%bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>«Утчасько асме вуысь&#8230;»</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%c2%ab%d1%83%d1%82%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be-%d0%b0%d1%81%d0%bc%d0%b5-%d0%b2%d1%83%d1%8b%d1%81%d1%8c-%c2%bb/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%c2%ab%d1%83%d1%82%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be-%d0%b0%d1%81%d0%bc%d0%b5-%d0%b2%d1%83%d1%8b%d1%81%d1%8c-%c2%bb/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 May 2012 06:44:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Критика]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2978</guid>
		<description><![CDATA[Удмуртъёслэн гинэ ӧвӧл, дуннеысь мукет калыкъёс пӧлын но паськыт вӧлмемын вуэн герӟаськем йылолъёс. Соин но, вылды, ву кылсуредэн герӟаськем темаос паськыт вӧлмемын фольклорын но, литератураын но, тужгес ик кылбуретын. Кылсярысь, Ольга Ведровалэн «Мон утчасько тонэ» кылбур бичетэныз тодматскыса, ми чакламы, солэн тросаз кылбуръёсаз вуэн герӟаськем образъёс пумисько шуыса. Бичетэ пыртэмын 68 кылбур. Соос пӧлысь 39 [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2979" class="wp-caption alignleft" style="width: 217px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/68-3.jpg" rel="lightbox[2978]"><img class="size-full wp-image-2979 " style="margin-left: 9px; margin-right: 9px;" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/68-3.jpg" alt="" width="207" height="240" /></a><p class="wp-caption-text">Маша Баталова.</p></div>
<p><strong>Удмуртъёслэн гинэ ӧвӧл, дуннеысь мукет калыкъёс пӧлын но паськыт вӧлмемын вуэн герӟаськем йылолъёс. Соин но, вылды, ву кылсуредэн герӟаськем темаос паськыт вӧлмемын фольклорын но, литератураын но, тужгес ик кылбуретын.</strong></p>
<p>Кылсярысь, Ольга Ведровалэн «Мон утчасько тонэ» кылбур бичетэныз тодматскыса, ми чакламы, солэн тросаз кылбуръёсаз вуэн герӟаськем образъёс пумисько шуыса.</p>
<p>Бичетэ пыртэмын 68 кылбур. Соос пӧлысь 39 кылбурын вань вуэн герӟаськем кылсуредъёс. Вулэн образэз возьматэмын 38 кылэн. Соос пӧлын 26 существительной, 11 глагол, 1 прилагательной. Тужгес трос пол пумиське «ву» кыл (13 пол), «бус» (10 пол), «зор» (8 пол), «синкыли» (7 пол), «шур» (6 пол).</p>
<p>Эскером кӧнязэ ке та кылсуредъёс пӧлысь.</p>
<p>«Ву» кыл трос пол кутӥське. «Утчасько асме вуысь», &#8211; шуэ кылбурчи. Кызьы пусъе Л. Фёдорова «Удмурт нылкышно кылбуретлэн тулкымъёсыз» книгаяз, ву луэ лирической героинялэн улон интыез, аслаз ӧрез. Вуэн герӟаськыса, лирической героиня тодэ пеймыт кужымъёслэсь кылзэс, соин ик со быгатэ яратоно муртсэ аслыз карыны. «Ву» кыл озьы ик кутӥське на «вуныл», «вумурт», «вутурын», «вукарнан», «вукырем», «вуюись», «тудву», «сурсву», «лысву» кушето кылъёслэн оглюкетсы луыса но. Кызьы шуэ ачиз Ольга Ведрова, ву &#8211; со чылкыт, со весь бызе, уродзэ сьӧраз нуэ. Но со дыре ик кышкытлыкез но вань: со ас сьӧраз кыскыны быгатэ. Соин но, дыр, ву сярысь вераськон мыныку, кылбурчи ӵемгес кезьыт но пеймыт эпитетъёсыз кутэ.</p>
<p>Бус мае ке ватонэз, ыштонэз возьматэ, кылсярысь, «Нап бус пӧлысь уг адӟиськы сюрес», «Кин тодэ &#8211; осконэ ышоз бус пӧлы» &#8211; гожтэ Ольга Ведрова. Ваньмаз сямен кылбуръёсын «бус» кыллы эпитет быръемын «пурысь». Асьмеос тодӥськом, та буёл секыт мылкыдэз, мӧзмонэз возьматэ шуыса. Но соин ӵош ик кылбурчилэн умоезлы оскон мылкыдыз но вордске, малы ке шуоно со адӟе нап бус сьӧрысь шундыез.</p>
<p>Зор ваньзэ миське. «Сьӧлыко улонме мед гылтоз», &#8211; шуэ лирической героиня. Зор &#8211; кезьыт, мугорез бышкись ке но, со зорлэсь уг ватскы, уг пегӟы. Зор уг кышкаты лирической героиняез гуртаз бертон сюрес вылэ потонлэсь. Озьыен, зор &#8211; со инкуазез но, лулэз но чылкытатӥсь, сьӧлыкъёсты гылтӥсь кылсуред.</p>
<p>Вулэн эшшо одӥг пӧртэмлыкез &#8211; синкыли. Автор та кылэз одӥг пол «синву» шуэ. Ваньмаз та кылэн герӟаськем кылбуръёсын лирической героиня синвузэ кисьтэ яратонэн сэрен. Вераны кулэ, та кылбуръёсын синвуосыз поттэ шудтэм яратон но, шудоез но. «Сутӥсь пӧсь синкыли воштӥз яратонме», «малпам шудлэсь но чылкытгес синкылиме» &#8211; та выллем эпитетъёсын возьматэ лирической героинялэсь мылкыдъёссэ Ольга Ведрова. Эшшо одӥг тунсыко эпитет шедьтэм кылбурчи «синкыли» кыллы. «Горькие слёзы» удмурт кылын котьку сямен «курыт синкыли» шуэмын. Нош одӥгаз кылбураз Ольга Ведрова ас сяменыз шуэм &#8211; «кузял синкыли».</p>
<p>Котькуд поэтлэн кылбуръёсыз пӧлысь одно ик шедьтод шур сярысьсэ. Кылсярысь, Николай Байтеряковлэн со Варзи, Флор Васильевлэн Мой, Степан Широбоковлэн Чупчи. Ольга Ведрова шурезлы ним уг сёты, нимысьтыз кыӵе ке шурлы но уг вазиськы. Кызьы верам ини, «Мон утчасько тонэ» кылбур бичетысь лирической герой ассэ вуын туж умой шӧдэ, соин ик шур &#8211; со сыӵе инты, кытчы котькыӵе шуг-секытъёслэсь пегӟыны луэ. «Мон шур дуре лобӟо, вуын уло», «лобӟоз лулы шур вадесы», «шурысь ӧтисько вужерме» &#8211; гожтэ кылбурчи.</p>
<p>Озьы ик ӵем кутэмын вуэн герӟаськем «ярдур», «уяны», «шапык», «чылкыт» кылъёс.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Маин валэктыны луоно меда Ольга Ведровалэн кылбуръёсаз вуэн герӟаськем кылсуредъёслэсь тросэн пумиськемзэс?</p>
<p>Милям малпаммыя, нырысь ик шӧдӥське, дыр, солэн инкуазьлы туж матын луэмез. Нырысетӥ кылбур гожтон дырзэ тодаз вайыса, «Мон утчасько тонэ» книгаезлэн азькылаз Ольга Ведрова шуэ: «Со вал бер ӝыт, куке пушкын кузёяськись кужым инкуазьлэн сураськем кужыменыз ваче вуэ, куке кылдэ валантэм мылкыд. Но… шӧдтэк шорысь гудыри ортчиз. Но со мыным кыӵе ке валантэмгес кылиз. Оло нош со ик гожъяськыны мылкыд сётӥсе вал, уг тодӥськы. Нырысетӥез кылбуре но ӵапак соку кылдӥз». Адӟиськом, кылбурчи понна инкуазь но кылбур дунне туж матын шуыса. Гудыри (зор) бере кылдэм нырысетӥ кылбур чуръёсыз быдэс творчествоезлы, оло, инъет луизы.</p>
<p>Мукет тодэ ваёнъёсаз Ольга Ведрова вераз: Шор Постол школаын дышетскыкуз ай, быдэ вуон вакытаз кылбур чуръёсыз кылдылон дыръя, солэн эшъёсыз пӧлысь кошкемез, огназ кариськемез потылӥз. Нош школа вӧзын ик шур бызе вал бере, аслэсьтыз мылкыдъёссэ кисьтыны нылаш кошкылӥз шур дуре. «Ӵапак шур дуртӥ ветлон дыръям, италмас сяськаос пӧлын кылдылӥзы нырысетӥ чуръёсы, кудзэ, оло, нокинлы но возьматэме но ӧз потылы. Шур монэ буйгатылӥз, аслым но валантэм мылкыдъёсы кылбур чуръёсы кисьтӥськылӥзы», &#8211; шуэ Ольга Ведрова.</p>
<p>«Кызьы асьтэос малпаськоды, кытысь меда кылбуръёсады вуэн герӟаськем кылсуредъёс» юанмылы кылбурчи шуиз: «Гороскопея мон Чорыг. Оло, соин но сыӵе кылбуръёсы пӧрмо. Но нимысьтыз та сярысь ноку ӧй малпалля».</p>
<p>Ӝоген Ольга Ведровалэн лыдӟисьёс кие вуоз мукетыз кылбур бичетэз. «Усьты ќстэ» бичетысь но, оскоды оло уд, тӥ пумиталоды вумуртэз но, шурез но, бусэз но, зорез но.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Маша Баталова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%c2%ab%d1%83%d1%82%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be-%d0%b0%d1%81%d0%bc%d0%b5-%d0%b2%d1%83%d1%8b%d1%81%d1%8c-%c2%bb/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Туала студент &#8211; вашкала</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%82%d1%83%d0%b0%d0%bb%d0%b0-%d1%81%d1%82%d1%83%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%82-%d0%b2%d0%b0%d1%88%d0%ba%d0%b0%d0%bb%d0%b0/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%82%d1%83%d0%b0%d0%bb%d0%b0-%d1%81%d1%82%d1%83%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%82-%d0%b2%d0%b0%d1%88%d0%ba%d0%b0%d0%bb%d0%b0/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 May 2012 06:42:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Критика]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2976</guid>
		<description><![CDATA[Дас ньылетӥ южтолэзе «Удмурт дунне» газетлэн «Ингож» ватсэтаз потӥз В. Пантелеевалэн «Удмурт драматургилэн вуж но выль висёнъёсыз» статьяез. Автор кӧтӝожзэ вера туала драматургилэн азинскон сюресэз сярысь, пӧртэм шекъёсты син азе поттэ. Сюлэм вӧсь луыса лыдӟи та ужез. Нош алигес ачим шеди жюрие, дунъяй студентъёслэсь ужъёссэс. В. Пантелеевалэн кадь малпанъёсы вуи. 18-тӥ оштолэзе Ижкарын ортчиз туала [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2977" class="wp-caption alignleft" style="width: 217px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/68-8.jpg" rel="lightbox[2976]"><img class="size-full wp-image-2977 " style="margin-left: 9px; margin-right: 9px;" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/68-8.jpg" alt="" width="207" height="285" /></a><p class="wp-caption-text">Татьяна Душенкова.</p></div>
<p><strong>Дас ньылетӥ южтолэзе «Удмурт дунне» газетлэн «Ингож» ватсэтаз потӥз В. Пантелеевалэн «Удмурт драматургилэн вуж но выль висёнъёсыз» статьяез. Автор кӧтӝожзэ вера туала драматургилэн азинскон сюресэз сярысь, пӧртэм шекъёсты син азе поттэ. Сюлэм вӧсь луыса лыдӟи та ужез.</strong></p>
<p>Нош алигес ачим шеди жюрие, дунъяй студентъёслэсь ужъёссэс. В. Пантелеевалэн кадь малпанъёсы вуи.</p>
<p>18-тӥ оштолэзе Ижкарын ортчиз туала филологилэн лэчыт ужпумъёсызлы сӥзем конференция. Отчы люкаськизы пӧртэм кунъёсысь но Россилэн улосъёсысьтыз студентъёс: Польшаысь, Марий Элысь, Мордовиысь, Татарстанысь, Комиысь, Карелиысь но асьме удмурт пиналъёс. Мыным шуд усиз одӥгаз литературая секциын пукыны. Шумпоттӥз огез: егитъёс кыстӥсько наукае, но жаляса верано, соосты валтӥсез-валэктӥсез ӧжыт.</p>
<p>Нырысетӥ но куинетӥ инты сётӥмы школаын дышетскись нылъёслы &#8211; Баталова Машалы (Дэри ёросысь Шор Постол школа) но Бусыгина Любалы (Шаркан ёросысь Ляльшур школа), нош кыкетӥ инты басьтӥз Марий Эл шаерысь Иванова Ирина. Асьме студентъёс вормисьёс пӧлы, жаляса верано, ӧз пыре. Ма сярысь вера кылдэм югдур? Школаын дышетӥсьёс ужало, будэто визьмо пиналъёсты, нош вузъёсын соос ышыге кылё, азьлане вамыш уг лэсьто.</p>
<p>Соин ик паймоно-а, асьме удмурт литературоведенимы воксё бырон калэ вуэмын шуыса. Ӧвӧл кивоштӥсьёс, ӧвӧл гожъяськисьёс, ӝожтӥськиськом ми. Но быгатӥсь пиналъёс тани вань ук, соослы юрттоно будыны, пыд вылазы султыны.</p>
<p>Студентъёс чик но уг валало, кызьы текстлы анализ лэсьтоно. Темаоссы но туж вашкалаесь. Нош ӝутэм ужпумъёссы шоры туала синмын учкысалзы ке, туж тунсыко луысал. Но уг тырмы тодонзы яке дӥсьтонзы.</p>
<p>Педагогикаын вань азьпалтыса дышетонъя методика: нылпилы капчигес мед сётӥськоз шуыса, программаысь выль материалэз, дышетскон сямен азьпалтысагес пичиен-пичиен сётоно. Нош асьмелэн, шуом Удмурт кун университетын, ма пӧрме? Текстлы лингвистической анализ сёт ай, студентъёслэн йырсизы ик пештырске: укыр валантэм, шуг кылъёсын валэктӥськоды, мукет дышетӥсьёс темаоссэс милемлы кушаса сёто. Иське, аслад йырыныд малпаськоно, утчаськоно ӧвӧл? Таӵе капчи дышетон-дышетсконлэсь емышъёссэ адӟиськом ни.</p>
<p>Озьы ик студентъёс но кулэ каро будэтонэз, тужгес ик удмуртъёсыз. Нырысь вамыш лэсьтыкузы, ушъяногес, мылкыдзы мед ӝутскоз шуыса. Тодматоно туала тунсыко ужъёсын, дышетоно лыдӟыны специальностьсыя журналъёсты (одно ик дэмласал «Вопросы литературы», «Новое литературное обозрение», «Вопросы филологии», куддыръя учкылыны «Иностранная литератураез» но мукет) но монографиосты. Дышетоно гожъяны доклад, статья, курсовой но дипломной ужъёсты.</p>
<p>Зэм, туала компьютер технологиосты студентъёс умой тодо ни. Капчиен лэсьто презентациос, ӝог гинэ шедьто кулэ луись информациез но мукет. Нош асьсэлэн лыдӟиськемзы но малпаськемзы уг пот ни. Сое адӟиськод, куке зачётэ ваё Интернетысь кыскем рефератъёсты. Егитъёслы словарьёс но, справочникъёс но, монографиос но кулэ ӧвӧл ни. Угось соосты шедьтоно ай, усьтоно, лыдӟоно, нош собере кулэзэ гожтыса кельтоно.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Пусйыны кулэ одно ик умойзэ но. Туж тунсыко ужез вал Китов Евгенийлэн (УдГУ-ысь 2-тӥ курс). Докладзэ сӥзем фэнтези жанрлы. Со туж шумпотымон, угось та дырозь нокин но та темалы саклык ӧз висъялля на. Татчыозь эскеремын утопия/антиутопия тема гинэ, та жанр пушйиз кылем даурлэн 20-тӥ-30-тӥ аръёсаз. Жаляса верано, туала удмурт литератураысь текстъёсты Евгений эскерымтэ, учкем Г. Верещагинлэсь кык фольклорной вероссэ гинэ. Соиз но зэм, ваньмызлэн жанръёслэн выжыоссы фольклорын. Нош фэнтези произведениосты луоз шедьтыны «Инвожо» журналысь. Та пумысен одно ик эскероно, мон малпамея, Н. Бехматовлэсь (псевдонимез Вольэг Иники) книгаоссэ: «Гордое племя», «Юсьёс но куӵъёс» но «Песни огненной реки». Умойгес висъяно литературной валатонъёсты: фантазм, фантастика, фэнтези, сказочной яке сакральной фантастика но мукет.</p>
<p>Верай ини, чылкак паймытӥзы но туж шумпоттӥзы школаын дышетскись нылъёс &#8211; Баталова Маша но Бусыгина Люба. Шӧдӥське, дышетӥсьёссы трос ужамын шуыса. О. Ведровалэн поэзиез сярысь анализэз адӟеме-кылзэме ӧй вал на. Сое эскериз М. Баталова. Л. Бусыгина возьматӥз этнофутуризмлэсь троссэ тодметъёссэ, эшшо ке ӵошатӥз удмурт О. Четкарёвлэсь но ӟуч Ю. Мамлеевлэсь произведениоссэс.</p>
<p>Агафонова Еленалэн (3-тӥ курс) темаез туннэ нуналлы тупамон вал &#8211; Бурангуртысь песянайёс сярысь, но жаляса верано, ӧз тырмы теориез. Баталова Светлана (4-тӥ курс) коми кышномурт поэзиез эскериз. Малпанъёсыз но, анализэз но тунсыко потӥзы.</p>
<p>Огъя вераса, литературая темаос туж начаресь, традиционноесь вал. Марзэ отысь сюпсьыны быгато на? Соос мӧзмыт, бездыт адӟисько ни. Нош учкы со темаос шоры мукет синмын, берыкты кӧня ке &#8211; туж тунсыко луоз. Собере пӧртэм удысъёсты, наукаосты огазеяны луэ на. Оскиськом, дышетӥсьёс, дышетскисьёс, студентъёс, соослэн научной кивалтӥсьёссы дэмланъёсты санэ басьтозы, вуоно арын докладъёссы тунсыкоесь, муресь луозы</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Татьяна Душенкова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%82%d1%83%d0%b0%d0%bb%d0%b0-%d1%81%d1%82%d1%83%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%82-%d0%b2%d0%b0%d1%88%d0%ba%d0%b0%d0%bb%d0%b0/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Туймыйыл тугоко</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%82%d1%83%d0%b9%d0%bc%d1%8b%d0%b9%d1%8b%d0%bb-%d1%82%d1%83%d0%b3%d0%be%d0%ba%d0%be/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%82%d1%83%d0%b9%d0%bc%d1%8b%d0%b9%d1%8b%d0%bb-%d1%82%d1%83%d0%b3%d0%be%d0%ba%d0%be/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 May 2012 06:35:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Книга ӝажы]]></category>
		<category><![CDATA[инГОЖ]]></category>
		<category><![CDATA[Алнаш]]></category>
		<category><![CDATA[Библиотека]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2973</guid>
		<description><![CDATA[Алнаш ёросын ваньмыз-ӧвӧлэз 19 гурт библиотека. Туймыйыл гуртысез алигес пусйиз 60 аръем юбилейзэ. Туймыйылын 2 библиотека: одӥгез &#8211; школа бордын, музонэз клубын. Озьы ке но огез но буш уг улы. Гуртын ваньмыз-ӧвӧлэз 870 улӥсез. Лыдӟиськисьёссы понна библиотекарьёс вожмасько, ява. Калыкез бордазы кыскон, книгаос котыре бинён вылысь олокыӵе но ужрадъёс радъяло. Озьы ёрос ӵошатсконын Туймыйыл гурт [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2974" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/68-6.jpg" rel="lightbox[2973]"><img class="size-full wp-image-2974" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/68-6.jpg" alt="" width="460" height="298" /></a><p class="wp-caption-text">А. Никонова библиотекарь (сылӥсез) лыдӟиськисьёсын.</p></div>
<p><strong>Алнаш ёросын ваньмыз-ӧвӧлэз 19 гурт библиотека. Туймыйыл гуртысез алигес пусйиз 60 аръем юбилейзэ.</strong></p>
<p>Туймыйылын 2 библиотека: одӥгез &#8211; школа бордын, музонэз клубын. Озьы ке но огез но буш уг улы. Гуртын ваньмыз-ӧвӧлэз 870 улӥсез. Лыдӟиськисьёссы понна библиотекарьёс вожмасько, ява. Калыкез бордазы кыскон, книгаос котыре бинён вылысь олокыӵе но ужрадъёс радъяло. Озьы ёрос ӵошатсконын Туймыйыл гурт библиотека туэ нырысетӥ интые потӥз.</p>
<p>Татын уго книга бордын гинэ уг пуко. Библиотекаын ужасьёс Анна Никонова но Лилия Лебедева кык клуб кылдытӥзы &#8211; «Майбыр» но «Туймыйыл тугоко».</p>
<p>Нырысетӥяз тазалыкез юнматонэн выро. Отчы ветлӥсьёс туннэ ог кызь кузя люкасько. Ваньзыгес ик 45 ареслэсь ортчемъёс. Ог-огзылы визь-кенешен юрттэм, вераськем сяна, пӧлазы одно ик ӧте я массаж лэсьтӥсез, я педиатрез. Таосты пӧртэм темаосъя лекция лыдӟыны, малы но солы дышетыны куро. Но весь юртъер пушкын уд пукы ук. Гимнастика лэсьтэмзы бере толалтэ куас вылэ султо, кезьыт вуэн пыласько, шуныт куазь вуэмен, инкуазе потало. Иже но «майбыръёс» вуыло спектакль я концерт учкыны. Автобус асьсэос ик шедьто, бензинлы дун тыро но ширто. Гуртысь ужез ужаса ноку уд быдты, шутэтскыны но кулэ, шуо нылкышноос.</p>
<p>«Туймыйыл тугоко» кылбурчиосты огазея. Котырес ӝӧк сьӧры толэзьлы кык пол люкаськыло, выль ужъёсынызы тодмато.</p>
<p>Азьланяз библиотекаязы тэшкылиосты но кызьы ке кыткыны медо. Пичиысен, пе, книгаез яратон мылкыд пыӵатоно.</p>
<p>- Зэм, егитъёс пӧлын лыдӟиськисьёс ӧжытгес, &#8211; лулӟе Анна Никонова. &#8211; Соосыз но детектив кадьёстыгес гинэ басьяло. Нош классика вужере кыле. Тазэ уногес лыдӟо арлыдоос. Соос историен но тунсыкъясько. Дасо ар талэсь азьло гинэ мӧйыосты библиотекаысь шер пумиталод вал. Весь ӧз ваньмылэ юртъер котырысьтызы. Туннэ ужзэс капчиятӥз ни техника. Мисьтаськыны гинэ но машиналы оскемын уго. Кин но со серектэ: пересьёс быризы ке, библиотекае пырась уз луы ни. Но мон юн оскисько: библиотека уз быры, гуртысь вань юртъеръёсы Интернет ке но вуиз. Книгаез кие кутыса, котькуд бамзэ берыкъяса лыдӟонлэн аслаз номырин воштонтэм шӧмыз уго. Матысь эшен кадь, ваче син вераськыса, пукиськод.</p>
<p>Библиотекалэн фондаз туннэ 4 сюрс 357 книга. Та пӧлысь 430-эз &#8211; удмурт изданиос. Но Никоноваен Лебедева таин гинэ уг буйгало. Библиотекалэн юбилеезлы кузьмам уксёен но книгаос басьтӥзы. Соин гурт калык удмурт книга-газетъёсты уг лыдӟы, шуыны уг луы. Удмурт газет-журналъёс понна вожмасько но. Дорысьтызы но куд-огез подшивкае аслэсьтыззэ вае. Собере, дэмен люкаськыса, пуштросэз пумысен но кенешо. Лыдӟиськисьёс асьсэос но шуо ук: ми татын бадӟым семьяын кадь. Библиотекамы ӧз луы ке, кытын огазе люкаськомы на.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Елена Фёдорова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%82%d1%83%d0%b9%d0%bc%d1%8b%d0%b9%d1%8b%d0%bb-%d1%82%d1%83%d0%b3%d0%be%d0%ba%d0%be/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ӵуказеяз кӧттыр ӧз вуы</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d3%b5%d1%83%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b5%d1%8f%d0%b7-%d0%ba%d3%a7%d1%82%d1%82%d1%8b%d1%80-%d3%a7%d0%b7-%d0%b2%d1%83%d1%8b/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d3%b5%d1%83%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b5%d1%8f%d0%b7-%d0%ba%d3%a7%d1%82%d1%82%d1%8b%d1%80-%d3%a7%d0%b7-%d0%b2%d1%83%d1%8b/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 May 2012 05:34:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Семья]]></category>
		<category><![CDATA[Быдӟым ож]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2968</guid>
		<description><![CDATA[Басма юдэслы вожъяськон Война кутскыку, мон куатям мынӥсько вал. Ма со сыӵе &#8211; валаса но ӧй быдты, дыр. Корка тыр калык люкаськиз. Кин кырӟа, кин синву кисьтэ. Ми сузэреным полатьысен учкиськом. Бадӟымез сузэре кияз лента но басма юдэсъёсын тятямы дӥне лыктӥз. Кин ке пукон вайиз. Бубымы отчы тубиз, кисыысьтыз азвесь коньдон поттӥз но калык кырӟам [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2969" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/67-1.jpg" rel="lightbox[2968]"><img class="size-full wp-image-2969" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/67-1.jpg" alt="" width="460" height="473" /></a><p class="wp-caption-text">Война азьын. М. Гаврилова - мумизлэн алвылаз.</p></div>
<h2>Басма юдэслы вожъяськон</h2>
<p>Война кутскыку, мон куатям мынӥсько вал. Ма со сыӵе &#8211; валаса но ӧй быдты, дыр. Корка тыр калык люкаськиз. Кин кырӟа, кин синву кисьтэ. Ми сузэреным полатьысен учкиськом.</p>
<p>Бадӟымез сузэре кияз лента но басма юдэсъёсын тятямы дӥне лыктӥз. Кин ке пукон вайиз. Бубымы отчы тубиз, кисыысьтыз азвесь коньдон поттӥз но калык кырӟам улсын сое мумы коре молотэн шуккиз. Макем вожъяськыса учкимы коньдонэн ӵош шуккем басма юдэсъёс шоры: мунёен шудыны соос милемлы туж ярасалзы. Сузэреным валаса ик ӧм вуттэ: калык азбере, ульчае потӥз. Тятямы выльысь берытскиз, милемды ӟыгыртӥз-чупаз но ӝогак потӥз. Коркан чал-чал луиз. Ми шумпотыса гур котыртӥ бызьылӥськом. Со куспын акаосы &#8211; бадӟым сузэръёсы &#8211; пыризы.</p>
<p>- Ма бызьылӥськоды? Чалмытске! &#8211; вазиз одӥгез.</p>
<p>- А кытын мамаен тятя? &#8211; юаськомы.</p>
<p>- Тятямес войнае келязы ук, ӧд-а валалэ? Таре со кематэк уз берты, а мамамы сое валэн келяса мынӥз: ӝытазе-а, ӵукна-а вуоз.</p>
<p>Мумымы ӵуказеяз вуиз. Ми нош ик гур котыртӥ ворттылӥськом. Гурысь шыдэз поттӥз но милемды ӝӧк сьӧры ӧтиз. Мудоръёс шоры кӧня ке пол кирос карыса, милемын артэ пуксиз. Вылаз чебер бирдыё кофта, гурулаз сяськаё сьӧд кышет керттэмын. Таӵе дӥсен ми мамамес ӵем ӧм адӟылэ.</p>
<p>- Нош малы синвуосыд васько? &#8211; соосты киосынымы ӵушылыса, юаськом.</p>
<p>- Тятядэс войнае нуизы ук. Кызьы таре уломы? Искалмес но воштыса ӧм вуэ.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h2>Йӧӟектэм укно</h2>
<p>Гуртэ огнамы кылим. Бадӟымъёсыз ваньзы кошко ужаны. Мамамы пичи чугунын векчи картошка пӧзьтэ но, азбар палась укно янак вылэ сылал посудаен артэ пуктыса, кельтэ. Бадӟымез акамы Чуре сик коранэ келямын, мукетыз Дэбесэ дышетскыны кошкемын, Тамара бабусямы уй но нунал вал гидын ужа.</p>
<p>Нунал ӵоже укномы йӧӟектэ, ми сое ӵабъяны турттӥськом. Укно янак вылын пукыса, асьмеос но ӟонгыраськом, озьы ке но ум васькиське. Та укноысен гинэ адӟиське мамамылэн ужысь бертэмез. Туж кынмыны кутскиськом ке, бубымылэсь кунояны ветлон сьӧд дублёнказэ выламы золтӥськомы. Куддыръя бадӟымъёслэсь кылылэм кырӟанэз нёжъяны ӧдъяськом:</p>
<p>- Эх, отцы, отцы,</p>
<p>вы жестокие,</p>
<p>Вы сгубили немало</p>
<p>детей.</p>
<p>Только слышится, только</p>
<p>видится,</p>
<p>Как сиротки страдают одне&#8230;</p>
<p>Ми та куплетысь кык кылзэ гинэ валаськом: «отцы» но «сиротки». Ӟуч кылэз ум тодӥське вал.</p>
<p>Я, картошкамес кӧ-мыныз ик сиыса, кынмыса но кырӟаса, юн кема кыстӥськись нунал кызьы но озьы ортче. Кутсаськонзэс быдтыса, пичи ульчаысь оген-оген кышноос пото. Куско шубаен дӥсяськем мумымес адӟыса, корка пырытозяз ик черекъяса но серекъяса, зӧк (бадœым) гур котыртӥ бергаськом.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h2>Вормонэз данъясь горд кышет</h2>
<p>Арлыд пичиен ми войналэсь секытсэ, оло, сокем ӧм но валаллялэ, ваньмыз сямен ик потэн, клеверен, пул пызен пыжем нянь ке но сиим, скал вордыса вылысь йӧлэз ке но ӧм адӟылэ, ужаны туж вазь ке но кутским. Мыным туж жалесь акаосы. Ӟеч сиёнтэк секыт ужез быдэсъязы, быдэ вуон аресъёсазы яратонэз адӟытэк ортчизы. Котьма ке но вормонэз пичиез но, бадӟымез но чидатэк витиз.</p>
<p>Война быремлы ми мукетъёсыныз ӵош шум­потӥмы. Со нуналэ ӧм дышетске. Дышетӥсьёсмы Еле­на Семёновна но Алевтина Степановна шумпотыса веразы:</p>
<p>- Война быриз, ойдолэ гурт пыртӥмы строен кырӟаса ортчомы! Кинлэн гуртаз горд кышетэз вань, бызьса бертылэ но вае &#8211; сое флаг интые боды борды думом.</p>
<p>Мумилэн вал гужем нуллон горд кышетэз. Мон со дуре ветлӥ, дышетӥсьёс та куспын кузь боды шедьтӥллям. Отчы со горд кышетэз думизы.</p>
<p>Школамы гурт пумын вал. Колоннае султыса, ульчалэн мукет пумозяз кырӟаса мынӥмы. Тодам лыктэ на «Лымы тӧдьы», «Вало дурын, возь вылын», «Гулял по Уралу Чапаев-герой» кырӟанъёсты кырӟаммы, мукетъёссэ уг тодӥськы ни. Туж чебер кылӥськиз дышетӥсьёсмылэн куаразы. Али малпасько, кызьы меда мынӥз но кырӟаз Елена Семёновна? Будэме бере гинэ тодӥ: солэн картэз ожмаськонын быремын.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h2>Бензин зыно одеколон</h2>
<p>Война бырем бере фронтэ кошкемъёс бертыны кутскизы. Туж тросэз ӧз вуэ гуртазы. Соос пӧлын артэ коркась киросное Анатоль, вадьсысьтымы Митя Вася, Петыр Виктор, Горей Вася, Ондыръян, Горей Коля &#8211; ваньзы егитъёс. Бертӥзы арлыдоосызгес. Соослэн но тазалыксы юн ӧй ни вал.</p>
<p>Тятяе Ленинград фронтын ожмаськиз, медальёсыз но вал. Контузие шедьылэмын. Верамзэ тодӥсько на: эшъёсыз сое окопысь, сюез копаса, поттыны ӧй ке быгатысалзы, отчы ик бырысал. Сӧсырмыса госпитальын кыллемъёссэ но верамез вал. Кык чалепез озьы ик нуиз сьӧраз шайгуэ. Но тятямылэн ожмаськемез сярысь туж ик мадемез ӧз потылы. Ма со сярысь вераса улод, шуылӥз.</p>
<p>Гуртэ вуэмез бере ик монэным серемес учыр луиз. Дунне вылын одеколон вань шуыса, кылэме вал ке но, ма со, кыӵе зыно &#8211; ӧй тодылы. Тятяе, вещмешокысьтыз котырзэ поттыса, ӟус вылэ тыриз. Нош куинь сэрего пичигес ӟенеликез укно янак вылэ пуктӥз. Ӟенелик вылын юн чебер суредэз вал: горд векчи сяськаос но нылмурт ымныр. Ма та юамысьтым, одеколон, шуиз.</p>
<p>Мон тятяелэсь палэнскемзэ гинэ возьмаса улӥ. Кинэн ке вераськыкуз палэнскиз но, солэсь кузьмам ныркышетсэ сэрытак гинэ со одеколон шуонэн коттӥ. Аслым сокем ик ческыт зын ӧз поты, но малпай: одеколонлэн сыӵе зыныз. Шумпотыса бергасько акаосы вӧзын, ушъяськисько: мон ныркышетме одеколонэн коттӥ. Соос монэ серекъязы. Ныркышетме зажигалкалы дасям бензинэн коттӥськем.</p>
<p>Со нуналэ нош ик корка тыр калык люкаськиз. Тодам на, картъёссы доразы вуымтэ кышноос тятяелэсь юало: ӧз-а адӟылы кытысь ке соослэсьсэ? Бертэмез пумысен кӧня ке кумышка юизы но уйбыт кырӟаса пукизы. Куинь нунал ортчыса, бригадир тятяме уже потыны косӥз.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h2>Коньдон люкай&#8230; тятяме ватыны</h2>
<p>Ми, пиналъёс, малпаллям: война быриз ке, ӵуказеяз ик майбыр улон вуоз. Сурамтэ тӧдьы нянь мылмы потэмъя сиёмы, пряник, печення, канфет ымамы шедёз. Но малпанмы ӵуказеяз ик ӧз быдэсмы. Озьы ик сиимы турын куарен суралтэм нянь, уриськимы гольык пыд, ветлӥмы ӟугырес дэралэсь вурем дэремен. Школае пыдын сизьым иськеме, берло дас вить иськеме кутэн ветлӥмы. Ог ньыль-вить ар ортчыса гинэ, улон умой палагес воштӥськыны кутскиз. Но тятяе сое ӧз ни адӟы.</p>
<p>Дышетскыкум ик ужаны кутскыса люкам коньдонэным трактор улэ лёгаськыны шедем тятяелы костюмлы но гимнастёркалы материал басьтӥ. Вадьсысьтымы вуриськись кык нунал куспын вуриз соосты. Мукет номырин юрттыны мон тятяелы ӧй ву.</p>
<p>Тӥни сыӵе сюрессы вал фронтысь бертэм тросэзлэн воргоронъёслэн. Эшшо но секытгес вал картъёссы бырем кышноослэн. Али соос но туж ичи кылемын. Дэбес ёросысь Омелят (Роготнево) гуртамы одӥгез но ӧвӧл ни.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Милитина Гаврилова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d3%b5%d1%83%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b5%d1%8f%d0%b7-%d0%ba%d3%a7%d1%82%d1%82%d1%8b%d1%80-%d3%a7%d0%b7-%d0%b2%d1%83%d1%8b/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удмурт кылын кырӟаны ке но быгатоно!</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%83%d0%b4%d0%bc%d1%83%d1%80%d1%82-%d0%ba%d1%8b%d0%bb%d1%8b%d0%bd-%d0%ba%d1%8b%d1%80%d3%9f%d0%b0%d0%bd%d1%8b-%d0%ba%d0%b5-%d0%bd%d0%be-%d0%b1%d1%8b%d0%b3%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bd%d0%be/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%83%d0%b4%d0%bc%d1%83%d1%80%d1%82-%d0%ba%d1%8b%d0%bb%d1%8b%d0%bd-%d0%ba%d1%8b%d1%80%d3%9f%d0%b0%d0%bd%d1%8b-%d0%ba%d0%b5-%d0%bd%d0%be-%d0%b1%d1%8b%d0%b3%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bd%d0%be/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 May 2012 05:31:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Улон-вылон]]></category>
		<category><![CDATA[Адӟем карымон]]></category>
		<category><![CDATA[Можга]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2966</guid>
		<description><![CDATA[Можга ёросын туннэ 25 школа. Со пӧлысь 16-яз дышето удмурт кылэз. Анай-атайёс удмурт кыл шоры кырыж учкемен, таос эшшо но кулэсмыны быгатысалзы. Но удмуртъёсты пачкатыны уг сёты Можга ёросысь дышетонъя управлениен кивалтӥсь Альфат Исымбаев. Нимтулыз бигер ке но, ачиз сюлмыныз но, визьмыныз но чылк-чылк удмурт. Альфат Галимович будэмын Пермь улосысь Куеда ёросысь Калмияр гуртын. Татын [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2967" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/67-2.jpg" rel="lightbox[2966]"><img class="size-full wp-image-2967" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/05/67-2.jpg" alt="" width="460" height="294" /></a><p class="wp-caption-text">А. Исымбаев.</p></div>
<p><strong>Можга ёросын туннэ 25 школа. Со пӧлысь 16-яз дышето удмурт кылэз. Анай-атайёс удмурт кыл шоры кырыж учкемен, таос эшшо но кулэсмыны быгатысалзы. Но удмуртъёсты пачкатыны уг сёты Можга ёросысь дышетонъя управлениен кивалтӥсь Альфат Исымбаев. Нимтулыз бигер ке но, ачиз сюлмыныз но, визьмыныз но чылк-чылк удмурт.</strong></p>
<p>Альфат Галимович будэмын Пермь улосысь Куеда ёросысь Калмияр гуртын. Татын ог 100 корка сяна ӧй вал. Оло, соин но адямиос бадӟым семьяын кадь улӥзы, куспазы удмуртэн гинэ вераськылӥзы. Ма, ас вакытаз артысь гуртъёсы улыны выжем башкиръёс но, ог-огзы доры куное вуылыкузы, ӝќк сьӧрын удмурт сямен лабырто-лабырто но кырӟаны асьсэ кылэ выжо. Нылпи садзы ӧвӧл. Соин валче пичиосын пукылӥзы анайёс но песянайёс. Исымбаев но тазьы ик кыдаз. Атаез чугун сюрес вылын ужаз, ньыль пизэ будэтонэ сокем ик пыриськыса но ӧз вутты кадь, нош анаез йӧлыныз ӵош пыӵатӥз сюлэмаз удмурт сям-йылолъёсты гажан мылкыдэз.</p>
<p>Альфатлэсь сюлэмзэ зол бугыртӥз школа. Калмиярысь покчи классъёсын удмуртэн со визь люказ. Нош 5-тӥ классэ вамыштоно луиз сьӧрлось гуртысь ӟуч школае. Мугор чиед, лапег, эшшо ке ӟучен вераськыны шугъяське. Куд-ог пиналъёс атасъясько, но пӧлазы одӥг но отличникез ӧвӧл. Валамон ни: таӵе югдурын мылкыд пуксе. Но Исымбаевез отӥяз бурдъясь шедиз. «Советской Удмуртия» газетысь ялонэз адӟиз: Можга педучилище ӧте дышетскыны. Документъёссэ бичаз но отчы ыстӥз. Уйёссэ ик кӧламысь дугдӥз, ялан сюлмаськиз: кутозы я уз? Кутӥзы ведь. Татын со удмурт кылэз дышетонзэ но азьланьтӥз, яратоно крезьгуранэныз но золгес эшъяськиз. 13 арес дыръяз анай-атайзэ тэльмыриз арган басьтыны. Льӧль малпанзэ мед быдэстозы шуыса, одӥг гужемез быдэссэ, скал пастухаса, потӥз. Табере тани арган гинэ ӧвӧл, баян но кияз кутылоз, чебер гур кисьтоз.</p>
<p>Нялтас вераса, ӵапак 1970-тӥ аръёсы ик педучилищеын кылдӥз вокалъя но инструментэн шудонъя ансамбль. Инструментъёс утчаса, кытчы гинэ ӧз вуэ егитъёс. Кылсярысь, бас-гитара вайизы Казаньысь но Глазовысь, ударной инструментъёс &#8211; Набережные Челныысь. Нош удмурт кылыд кырӟан пыр чузъяське ке, эшшо но мургес сюлэме пыӵа, пыдлогес каръяське оскон: удмурт гур пыр асьме пала берыктомы ӟучъяськись удмуртъёсты.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Сыӵе шуныт омырын кыдаса ик, лэся, Исымбаевлэн Можгалэсь палэнэ кошкемез чик ӧз поты ни. 1 ар но ӝыны ӵоже Германиын сурон сапег нуллэмез бере Можга ёросысь Горняк каргуртысь школае ужаны интыяськиз. Соин со 15 ар ӵоже кивалтӥз.</p>
<p>- Директорлэн ужез ӵе-мысь уг адӟиськы. Ӵукнаы-сен ӝытозь сюлмаськиськод кадь, нош емышез, 5-10 ар ортчыса гинэ, кисьма. Физкультурая дыше-тӥсьын тыршыкум, пиналъёслэсь команда кылдытӥмы, ӵошатсконъёсы пыриськыса, нырысетӥ я кыкетӥ интыосты басьтылӥмы. Аслым шуисько вал: куинетӥ интылэсь улӥе ум усе.</p>
<p>Исымбаевлэн школаез ас вакытаз ёросын тужгес устоез вал. Секыт 1990-тӥ аръёсы, уждун куинь-ньыль толэзьлы ӝегаку но, Альфат Галимович амал шедьтылӥз визьнодасьёслэсь но нылпиослэсь мылкыдзэс ӝутыны. Кылсярысь, школа бакчаязы будэтэм емышез дышетӥсьёсын машинае ӝоктоз но шутэтскон нуналъёслы быдэ Ижысь базаре дыртоз вал. Поттэм уксёен я краска, я бумага, я мукет чыры-пыры ваёз.</p>
<p>Исымбаев чурыт но кариськыны быгатылӥз. Школаен кивалтыны кутскемез бере ик ялӥз: покчи классъёсы ветлӥсьёс одно дышетозы удмуртэз. Татчыозь Горнякын та уж аналтэмын вал. Солэсь ортчыт &#8211; удмурт кылэз нуон сярысь чик ӧз сюлмаськылэ. Нош Альфат Галимович шуиз: покчи классъёсын дышетскисьёс одно быгатыны кулэ удмурт сямен лыдӟиськыны, вераськыны, кырӟаны. Грамматиказэс нокин кужмысь уз юа. Мылзы потӥз-а, ӧз-а &#8211; вань пичиос со программая дышетскизы. Туж жаля: туннэ со ӝужытгес пукон вылын пуке ке но, директоръёсты удмурт урокъёсты нуытыны уг быгаты. Котькуд школа угось аслыз ачиз программа быръе.</p>
<p>Зэм, аслаз вордэм нылыз но пиез удмурт сямен уггес верасько. Тае Исымбаев бадӟым пиртэшен лыдъя.</p>
<p>- Удмурт кылъя факультатив но школаосын одно кулэ, &#8211; вера со. &#8211; Кин ке шуоз: отчы мылпотэмзыя гинэ ветло. Но тросэз потэ дышетӥсь бордысь: со гочатыны быгатӥз ке предметэныз, классаз буш пукон уз луы.</p>
<p>Зэм, ачиз ик йылтэ:</p>
<p>- Удмурт кыл &#8211; кун кыл шуиськомы ке но, кыӵе ке учреждение мыныса, удмурт сямен кин ке заявление гожтӥз ни шат? Ӧз. Ӵабыштӥз ке но, сое уз басьтэ. Нош куриськонэз гинэ валаны кивалтӥсьлы сьӧлык ӧвӧл, дыр. Туала арын ЕГЭ гинэ но удмурт кылын уд сёты. Удмурт передачаосмы но ӧжыт. Нош бигеръёс «Спокойной ночи, малыши» передачаез гинэ но асьсэ кылын возьмато. Соос уг сюлмасько, кӧня адями кылзэс тодэ. Соос тыршо, кылзы тросгес мед чузъяськоз шуыса, сое ӵемгес кылӥзы ке, валаны но кутскозы. Мон тани бигерез но валасько ук.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Туннэ Исымбаевлэн мукет сюлмаськонэз но вань. Кылем арын декабре федерал бюджетысь 4 миллион манет тыр юрттэт вуиз. Соин книгаос, компьютеръёс, спортинвентарь выльдэмын. Туэ эшшо 25 миллион манет вуыны кулэ. Но ваньмыз со школаослы гинэ мынэ, нылпи садъёс палэнэ кылё. Нош ёросын соос 28.</p>
<p>- Покчиосмес вунэтыны уг яра. Пичиысен ик сюлэмазы яратон, чылкытлык, ог-огдэ гажан мылкыд рос-прос ӧд пыџаты ке, школа та ласянь юрттыны уз пишмыты ни, &#8211; шуэ кивалтӥсь. &#8211; Нош чеберез валан потэ яркытэсь шудонъёс бордысь но.</p>
<p>Со сяна, Исымбаев йырзэ тӥя на тани ма пумысен. Туала арын городысь анай-атайёс нылпиоссылэсь кызьы дышетскемзэс чакланы быгато Интернет пыр. Электронной дневникез ваньмызлэн сямен город пиналлэн вань.</p>
<p>- Ку ай со гуртэ вуоз? Калыклэн компьютерез но ваньмызлэн ӧвӧл ай, Интернет сярысь веранэз ик ӧвӧл. Компьютер солы сётӥд ке но, кудзэ кнопказэ зӥбыны паймоз. Бадӟым Учаын 50 муртэ компьютерен ужаны дышетӥмы. Нош мукетъёсыз дорозь ку сузьтӥськомы? Ог вить ар ортчыса гинэ. Гуртъёсын школаос быро. Ваньзы соос кирпичлэсь йыг-йыг ӝутэмын ке но, уноез буш сыло. Кабинет чакламын ке 20 пиналлы, отын 4-7 пинал визь люка. Кин тодэ, азьланяз, оло, школаосты огазеяно но луомы ай.</p>
<p>Секыт малпанъёсызлэсь огдырлы ке но мозмытскон понна Альфат Галимович ас вакытаз волейболэн шудонъя пиослэсь командазэс люказ. Гурт шудонъёсын ньыль арзэ бӧрсьысь бӧрсе нырысетӥ инты басьязы. Но оло арлыдыз ачиз сярысь тодаз уськытъя ни, оло жадиз &#8211; тренер ужезлэсь палэнскыны медэ. Табере ассэ быдэсак семьяезлы сӥзёз. Отӥяз, пе, оло, выльысь бурдъясько ай. Нош туннэ, шуэ, удмурт кылэз пыӵатон понна сюлмасько на.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Елена Сараматова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d1%83%d0%b4%d0%bc%d1%83%d1%80%d1%82-%d0%ba%d1%8b%d0%bb%d1%8b%d0%bd-%d0%ba%d1%8b%d1%80%d3%9f%d0%b0%d0%bd%d1%8b-%d0%ba%d0%b5-%d0%bd%d0%be-%d0%b1%d1%8b%d0%b3%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bd%d0%be/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

