﻿<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Удмурт дунне &#187; Фестиваль</title>
	<atom:link href="http://udmdunne.ru/category/%d0%bb%d1%83%d0%bb%d1%87%d0%b5%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%b5%d1%82/%d1%84%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d1%8c/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://udmdunne.ru</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Fri, 18 May 2012 05:04:35 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.2.1</generator>
		<item>
		<title>Министръёс тулыс егитомо</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%bc%d0%b8%d0%bd%d0%b8%d1%81%d1%82%d1%80%d1%8a%d1%91%d1%81-%d1%82%d1%83%d0%bb%d1%8b%d1%81-%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%82%d0%be%d0%bc%d0%be/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%bc%d0%b8%d0%bd%d0%b8%d1%81%d1%82%d1%80%d1%8a%d1%91%d1%81-%d1%82%d1%83%d0%bb%d1%8b%d1%81-%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%82%d0%be%d0%bc%d0%be/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 May 2012 05:16:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2957</guid>
		<description><![CDATA[Россиысь пӧртэм улосъёсысь вузъёсын дышетскисьёс пӧлын арлы быдэ ортче «Студентъёслэн тулыссы» фестиваль. Та ужрад тулыслы быдэ ӧсъёссэ вӧлъя странаысьтымы 76 улосын &#8211; отчы пырисько 1 миллионлэсь ятыр кырӟаны-вераны, эктыны-шулдыръяськыны яратӥсь студентъёс. Республикаысьтымы Егитъёсын ужанъя министерство кичӧлтэмъя шаерамы но «Студентъёслэн тулыссы» паськыт радъяське. Фестивальлы йылпумъянъёс лэсьтэмын та нуналъёсы Ижысь культурая «Интеграл» юртын. «Студентъёслэн тулыссы» егитъёслы паськыт [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Россиысь пӧртэм улосъёсысь вузъёсын дышетскисьёс пӧлын арлы быдэ ортче «Студентъёслэн тулыссы» фестиваль.</strong></p>
<p>Та ужрад тулыслы быдэ ӧсъёссэ вӧлъя странаысьтымы 76 улосын &#8211; отчы пырисько 1 миллионлэсь ятыр кырӟаны-вераны, эктыны-шулдыръяськыны яратӥсь студентъёс.</p>
<p>Республикаысьтымы Егитъёсын ужанъя министерство кичӧлтэмъя шаерамы но «Студентъёслэн тулыссы» паськыт радъяське. Фестивальлы йылпумъянъёс лэсьтэмын та нуналъёсы Ижысь культурая «Интеграл» юртын.</p>
<p>«Студентъёслэн тулыссы» егитъёслы паськыт луонлыкъёс усьтэ быгатонлыкъёссэс возьматыны, тужгес но усто студентлэсь нимзэ басьтон понна нюръяськыны. Фестиваль радъяськиз укмыс номинациосъя: кылсярысь, тужгес усто эктӥсь, кырӟась, мода возьматӥсь но мукет. Фестиваль финалозь кыстӥськиз, эсьмаса, куинь толэзь ӵоже.</p>
<p>Пусйыны кулэ: фестивальлэсь палэнэ уг кылё кун кивалтӥсьёс но пырисько вузын ортчись котькуд люкетаз. Студентъёсын ӵош егит дырзэс тодазы ваё, мылкыдзэс капчи каро но таин валче туала нылъёсты-пиосты ӟечгес валаны тыршо. Ижысь «Интеграл» юртэ но люкаськизы уно министерствоослэн но ведомствоослэн кивалтӥсьёссы. Соосты пумитаз егитъёсын ужанъя министр Владимир Соловьёв.</p>
<p>Кин бен вормисе потӥз «Студентъёслэн тулыссы» фестивальын? Быръемын 35 адями. Соослы ик Удмуртилэсь данзэ утёно луоз Челябинскын ортчись «Россиысь студентъёслэн тулыссы-2012» фестивальын. Отын соос кужымзэс мерталозы мукет улосъёсысь студентъёсын ӵош. Нялтас вераса, та фестиваль кунамы радъяське ини 20 ар ӵоже.</p>
<p>Шумпотымон: шаерамы ортчись фестивальын вормисе потӥз удмурт эстрадаысь кизили, «Сайлент Ву Гур» рок-группаысь кыр-њась Светлана Ручкина. Со нырысетӥ инты басьтӥз «Калык вокал» номинациын &#8211; фестивале пыриськиз «Русалки» кырӟанэныз. Но «Интегралын» йылпумъянъёс лэсьтон ужрадэ Светӥлы пыриськыны ӧз кылды &#8211; со кошкемын Эстониын ортчись конференцие. Фестивальлэн дипломеныз но кубокеныз, озьы ик синпель кузьыменыз Светӥез пусъёзы Удмуртие вуэмез бере. Но вордскем шаераз но солы ӝегатскыны уз кылды: Эстониысь вуоз гинэ, вырӟоз ини Челябинске &#8211; «Россиысь студентъёслэн тулыссы-2012» фестивальын вожвылъяськоз. Оскиськом, отын но Удмуртиысь студентъёс яркыт пиштозы.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Елена Тугашова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%bc%d0%b8%d0%bd%d0%b8%d1%81%d1%82%d1%80%d1%8a%d1%91%d1%81-%d1%82%d1%83%d0%bb%d1%8b%d1%81-%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%82%d0%be%d0%bc%d0%be/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Крезьгур культуралэн данъяськонэз</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%ba%d1%80%d0%b5%d0%b7%d1%8c%d0%b3%d1%83%d1%80-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d1%8c%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0%d0%bb%d1%8d%d0%bd-%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d1%8a%d1%8f%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%8d%d0%b7/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%ba%d1%80%d0%b5%d0%b7%d1%8c%d0%b3%d1%83%d1%80-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d1%8c%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0%d0%bb%d1%8d%d0%bd-%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d1%8a%d1%8f%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%8d%d0%b7/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 May 2012 11:59:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>
		<category><![CDATA[Лулчеберет]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2900</guid>
		<description><![CDATA[Фестивальлэн куноосыз пӧлын вал Великобританиысь пианист Фредерик Кемпф,   «Культура» телеканаллэн «Бадӟым опера» проектаз вормись, Россиын но солэн палэназ тодмо кырӟась (сопрано) Вероника Джиоева, Москваысь Бадӟым театрысь артист (баритон) Сергей Плюснин но Новосибирскысь кун филармонилэн камерной оркестрезлэн валтӥсь дирижёрез Алим Шахмаметьев. Ф. Кемпф вордӥськиз Лондонын 1977-тӥ арын, анаез &#8211; японка, атаез &#8211; немец. Пияш 4 аресысен [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: left;">Фестивальлэн куноосыз пӧлын вал Великобританиысь пианист Фредерик Кемпф,   «Культура» телеканаллэн «Бадӟым опера» проектаз вормись, Россиын но солэн палэназ тодмо кырӟась (сопрано) Вероника Джиоева, Москваысь Бадӟым театрысь артист (баритон) Сергей Плюснин но Новосибирскысь кун филармонилэн камерной оркестрезлэн валтӥсь дирижёрез Алим Шахмаметьев.<br />
Ф. Кемпф вордӥськиз Лондонын 1977-тӥ арын, анаез &#8211; японка, атаез &#8211; немец. Пияш 4 аресысен фортепианоен шудыны кутске, нош 8 аресаз Лондонысь оркестрен ӵош шудӥз ини. Табере со быдэс дуннелы тодмо пианист. Солэсь концертъёссэ возьмало Европаын но Азиын, Америкаын но Австралиын. Москваысь учкисьёс сое эркияса Фредди гинэ шуо. 27-тӥ апреле  та усточи Удмурт кун филармониын концерт сётӥз.<br />
- Ф. Кемпф быдэстӥз        Л. Бетховенлэсь,  И. Брамслэсь, П. Чайковскийлэсь, Р. Шуманлэсь произведениоссэс. Усто шудэменыз сяна, со паймытӥз ӟуч сямен чылкыт вераськеменыз. Ӵуказеяз, 28-тӥ апреле, Операя но балетъя театрын тодмо операосысь ариосты но дуэтъёсты быдэстӥзы Санкт-Петербургысь Мариинской но Москваысь Бадӟым но Новосибирскысь театръёсын кырӟась Вероника Джиоева но Бадӟым театрысь ик солист Сергей Плюснин. Та выллем кизилиос асьме доры ӵем уг вуыло, соин ик туж шумпотӥсько, шаерамы улӥсьёс соосты шуныт пумитало шуыса. Фестиваль улсын мынӥсь концертъёс дыръя зал тырмемын луэ, Воткинскын-а, Ижын-а, Сарапулын-а соос ортчо,  &#8211; шуэ филармонилэн кивалтӥсез Алексей Фомин.<br />
6-тӥ мае эшшо одӥг крезьгуро кузьым вите шоркарамы улӥсьёсты. «Аксион» культура юртын концерт сётоз Россиысь Е. Светлановлэсь нимзэ нуллӥсь академической симфонической оркестр. Дирижёрез &#8211; Станислав Кочановский, скрипкаен шудоз калыккуспо конкурсъёсын вормись Иван Почекин. 7-тӥ мае  тодмо оркестр концерт сётоз Воткинскын но йылпумъялоз           П. Чайковскийлы сӥзем 55-тӥ фестивалез.<br />
Юбилей фестивале нырысь ӧтемын вал Москваысь филармониысь симфонической оркестр. Но соосты куриллям пыриськыны 7-тӥ мае Россилэн Президентэзлэн инаугурацияз. Но Евгений Светлановлэсь нимзэ нуллӥсь академической симфонической оркестр но туж синмаськымон. Со 75 ар ӵоже ини луэ Россиысь крезьгур культуралэн данъяськонэз. Маиныз паймымон со? Та оркестрен ӵош шудӥзы быдэс дуннелы тодмо музыкантъёс: И. Архипов, Ю. Башмет, Э. Вирсаладзе, П. Доминго, М. Кабалье, В. Спиваков, Д. Мацуев,  Д. Хворостовский но мукетъёс. Кун оркестр дунтэк концертъёс сётъя, усточиос вуыло нылпи юртъёсы, больницаосы. Та коллективлэн дискографиез паймытэ &#8211; 100 пала грампластинкаос но компакт-дискъёс поттэмын Россиын но кунгож сьӧрын. Тужгес данъяськымонэз -  усточиос шудӥзы-гожтӥзы вань ӟуч симфонической крезьгурез. «Антология русской симфонической музыки» вить дискен потӥз. Соин ик  асьмелы туж удалтӥз, та оркестр дорамы лыктэ шуыса. Усточиос быдэстозы М. Мусоргскийлэсь, П. Чайковскийлэсь но С. Рахманиновлэсь произведениоссэс. Нялтас вераса, Сергей Рахманиновлэн 2-тӥ симфониез Ижын П. Чайковскийлэн фестиваляз нырысьсэ чузъяськоз.</p>
<p style="text-align: right;"><em>Галина Семёнова</em></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/05/%d0%ba%d1%80%d0%b5%d0%b7%d1%8c%d0%b3%d1%83%d1%80-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d1%8c%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0%d0%bb%d1%8d%d0%bd-%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d1%8a%d1%8f%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%8d%d0%b7/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Выжыкылэ вуылон</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/04/%d0%b2%d1%8b%d0%b6%d1%8b%d0%ba%d1%8b%d0%bb%d1%8d-%d0%b2%d1%83%d1%8b%d0%bb%d0%be%d0%bd/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/04/%d0%b2%d1%8b%d0%b6%d1%8b%d0%ba%d1%8b%d0%bb%d1%8d-%d0%b2%d1%83%d1%8b%d0%bb%d0%be%d0%bd/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Apr 2012 08:21:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>
		<category><![CDATA[Операя но балетъя театр]]></category>
		<category><![CDATA[Вотка]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2862</guid>
		<description><![CDATA[24-тӥ апреле Воткинскын Андрей Петровлэн «Сотворение мира» балетэныз усьтӥськиз «П. Чайковскийлэн вордӥськем палъёсаз» нимо 55-тӥез крезьгуро фестиваль. Та дано балетэз, со дуннеысь 60 театръёсын пуктэмын но Гиннеслэн рекордъ­ёсъя книгаяз пыртэмын, Удмуртие вайиз Москваысь Наталия Касаткиналэн но Владимир Василёвлэн классической балетъя академической кун театрзы. Ижысь учкисьёс соин тодматскизы 25-тӥ апреле. Балет кутскон азьын академической кун театрлэн [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2864" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/04/60-11.jpg" rel="lightbox[2862]"><img class="size-full wp-image-2864" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/04/60-11.jpg" alt="" width="460" height="320" /></a><p class="wp-caption-text">«Сотворение мира» балет.</p></div>
<p><strong>24-тӥ апреле Воткинскын Андрей Петровлэн «Сотворение мира» балетэныз усьтӥськиз «П. Чайковскийлэн вордӥськем палъёсаз» нимо 55-тӥез крезьгуро фестиваль.</strong></p>
<p>Та дано балетэз, со дуннеысь 60 театръёсын пуктэмын но Гиннеслэн рекордъ­ёсъя книгаяз пыртэмын, Удмуртие вайиз Москваысь Наталия Касаткиналэн но Владимир Василёвлэн классической балетъя академической кун театрзы.</p>
<p>Ижысь учкисьёс соин тодматскизы 25-тӥ апреле. Балет кутскон азьын академической кун театрлэн чеберлыкъя кивалтӥсез Наталия Касаткина но балет труппалэн директорез Сергей Белорыбкин журналистъёсын пумиськизы. Россиысь калык артистка Наталия Касаткина верамъя, шаерамы соос 4-тӥзэ вуо ини.</p>
<p>- Артистъёсмы тодо ке, Удмуртие мыноно шуыса, туж капчиен ӝутӥсько. Малы ке шуоно шӧдо, кыӵе шуныт татын соосты пумитало учкисьёс. Мыным потэ, тӥ дорын ваньзэ лэсьто сюлмысь но яратыса. Кенешимы ини культурая, печатья но иворъёсъя министреныды Дмитрий Ивановен, Удмурт кун филармонилэн кивалтӥсеныз Алексей Фоминэн. Шумпотымон: соос сомында тодо, дунъяло крезьгурез но искусствоез. Тӥледлы зэмзэ ик удалтэмын &#8211; туала вакытэ таӵе фестивальёс ортчытъяны секыт. Та ужрадэ угось туж дано артистъёс но оркестръ­ёс пырисько. Соин ик милемлы бадӟым дан, балетмес Удмуртие ӧтӥзы шуыса, &#8211; мылкыдзэ усьтэ Наталия Дмитриевна.</p>
<p>- Берлозэ ми татчы вуылӥм ог вить ар талэсь азьло, вайылӥмы Сергей Прокофьевлэсь «Золушказэ» но Игорь Стравинскийлэсь «Жар-птицазэ». Таяз радэ шумпоттыны малпам Андрей Петровлэн «Сотворение мира» балетэныз, кинлы ке со тодмо, дыр, «Адам и Ева» шуыса. Кин ке юалоз, вылды, малы Чайковский ӧвӧл? Ми пуктӥм Пётр Ильичлэсь «Лебединое озерозэ», «Щелкунчиксэ», «Спящая красавицазэ». Но мон пусйысал сое: А. Петров Чайковский сямен ик крезьгур кылдытъяны быгатӥз. Сыӵе гурез юромо уд малпа. Со сюлмысь потэ но лулысь лулэ аслыз сюрес шедьтэ. Собере ми ваньмы Чайковскийлэн дышетскисьёсыз. Потэ вылэм Ижысь учкисьёслы быдэс балет цикл ваеммы, &#8211; шуэ Россиысь дано артист но 20 ар ӵоже та балетын тыршись Сергей Белорыбкин.</p>
<p>* * *</p>
<p>Москваысь куноосын вераськон йылпумъяськиз гинэ, Операя но балетъя театрлэн залэз калыкен тымиськыны кутскиз. П. Чайковскийлы сӥзем фестивалез усьтӥз министр Дмитрий Иванов:</p>
<p>- Москваысь классической балет, таӵе нимын быдэс дуннеын тодо вал та коллективез, кылдӥз 1966-тӥ арын, кивалтӥз соин дано Игорь Моисеев. 1977-тӥ арысен чеберлыкъя кивалтӥсез луиз Владимир Василёв, валтӥсь балетмейстерез &#8211; Наталия Касаткина. Озьы труппа концерт коллективысь пӧрмиз балет театрлы. Котькуд ар татысь 75 артист пӧртэм спектакль­ёсын дуннеез котыръя, 30 тонна декорациос, 4 сюрс костюмъёс но тунсыко репертуар &#8211; ваньмыз учкисьёс понна.</p>
<p>Тани тылъёс кысӥзы. Чузъяськиз крезьгур. Кутскиз балет. Валтӥсь геройёс: Инмар, Шайтан, Адам но Ева, кылчинъёс, чёртъ­ёс. Нырысь 15 минутсэ номыре валатэк пуки. Чузъяськись крезьгурез но артистъёслэсь эктэмзэс герӟаны ӧй быгаты, мар соос вераны выро выросъёсынызы &#8211; ӧйтӧд. Но пумен суред усьтӥськиз: кызьы кылдӥз музъем, кызьы ваче кымес вуо югыт но пеймыт кужымъёс, кызьы мӧзме но курадӟе Адам&#8230; Озьы балетлэн нырысетӥ люкетэз туж ӝог ортчиз.</p>
<p>* * *</p>
<p>Пусйыны кулэ: Операя но балетъя театрын пуконъёс бушесь ӧй вал. Озьыен, шоркарамы улӥсьёс искусство котыре кыстӥсько. Залысь потыкум, пумиськи Удмуртиысь калык но Россиысь дано артисткаен Галина Платоноваен но солэн нылыныз, «Малпан» группаысь кырӟасен Наталья Ушаковаен.</p>
<p>- Балетэ азьло туж ӵем ветлӥсько вал, уката ик Ленинградын дышетскыкум, &#8211; вера Галина Иосифовна. &#8211; Берло дыре асьме балетэнгес улӥськом, шуыны луоз. Соин ик Москваысь артистъёс шоры мукет синмын учки. Туж синмаськи. Котькуд выроссы кутсконысеныз пумозяз малпамын &#8211; соос палёмыто. Вунэтӥськод, тон Ижысь театрын пукиськод шуыса.</p>
<p>- Наталия Касаткиналэн но Владимир Василёвлэн театрзылэсь постановказэс нырысьсэ учкисько. Туж кельшиз. Ачид но валатэк соосты ӵошатӥськод асьме театрысь артистъёсын. Валамон ини: Москваысь куноослэн балетсы кужмогес. Декорациос, тыллэн пуктэмез &#8211; ваньмыз та постановкаез тунсыко каро. Яразы мизансценаослэн кызьы пуктэмзы, соос балетлэсь пуштроссэ умойгес усьто. Соку ик син шоры йӧтэ режиссёрлэн тунсыко ужамез. Артистъёссылэсь шудэмзэс но пусйытэк уг луы: нокин но уг лэчыра, ваньзылэн выросъёссы вӧлэм кадесь. Мон П. Чайковскийлэн 55-тӥ фестиваляз вань концертъёсы билетъёс басьтӥ. Уго асьмелы быдэс дуннелы тодмо луэм усточиосты адӟыны луонлык кылдэ. Ӵуказе нуналэз чидатэк витисько ини. Россиысь калык артист Сергей Гармаш Ш. Перролэсь «Спящая красавица» выжыкылзэ лыдӟоз. Мыным со туж тунсыко, малы ке шуоно симфонической оркестр шудэм улсын верам выжыкылэз кылзэме ӧй вал на, &#8211; шуиз Наталья Ушакова.</p>
<p>* * *</p>
<p>Но тани антракт йылпумъяськиз, балетлэн кыке­тӥ действиез кутскиз ини. Тылъёс кысыса ӧз вуттэ на. Син шорам йӧтӥз вӧзамгес ик пукись Наталия Касаткина. Со туж сак учке сцена шоры. Дунъя артистъёсызлэсь шудэмзэс. Наталия Дмитриевналэн мугорыз уг выры, нош пыдъёсыз сыӵе ик «вамышъёс» лэсьто, кызьы экто артистъёс. Шӧдӥське: со ачиз но али сцена вылын&#8230;</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Галина Семёнова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/04/%d0%b2%d1%8b%d0%b6%d1%8b%d0%ba%d1%8b%d0%bb%d1%8d-%d0%b2%d1%83%d1%8b%d0%bb%d0%be%d0%bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Юн семья &#8211; таза пинал</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/04/%d1%8e%d0%bd-%d1%81%d0%b5%d0%bc%d1%8c%d1%8f-%d1%82%d0%b0%d0%b7%d0%b0-%d0%bf%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%bb/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/04/%d1%8e%d0%bd-%d1%81%d0%b5%d0%bc%d1%8c%d1%8f-%d1%82%d0%b0%d0%b7%d0%b0-%d0%bf%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%bb/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Apr 2012 06:02:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Семья]]></category>
		<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Волков]]></category>
		<category><![CDATA[Иж]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2758</guid>
		<description><![CDATA[Ижын та нуналъёсы радъяськиз Россиысь егит семьяослэн клубъёссылэн фестивальзы. Ужрадэ люкаськылӥзы Ханты-Манси, Ямало-Ненец, Вологда, Волгоград, Пермь, Курган, Свердловск, Краснодар но уно мукет улосъёсысь семьяос. «Заря» лагерьын соку ик шулдырлэсь шулдыр луиз: кыдёке чузъяськизы пиналъёслэн жингрес куараоссы, анай-атайёслэн кырӟан-веранъёссы. Паймоно кадь: семьяос кышкаллямтэ сюрес вылэ вож нуныосынызы потыны. Та гинэ мар! Сьӧразы песянай-песятайёссэс но вайиллям &#8211; [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2759" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/04/50-5.jpg" rel="lightbox[2758]"><img class="size-full wp-image-2759" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/04/50-5.jpg" alt="" width="460" height="308" /></a><p class="wp-caption-text">Кез каргуртысь «Надежда» клубе ветлӥсьёс Удмуртилэсь данзэ утизы Россиысь егит семьяослэн клубъёссылэн фестивалязы.</p></div>
<p><strong>Ижын та нуналъёсы радъяськиз Россиысь егит семьяослэн клубъёссылэн фестивальзы. Ужрадэ люкаськылӥзы Ханты-Манси, Ямало-Ненец, Вологда, Волгоград, Пермь, Курган, Свердловск, Краснодар но уно мукет улосъёсысь семьяос.</strong></p>
<p>«Заря» лагерьын соку ик шулдырлэсь шулдыр луиз: кыдёке чузъяськизы пиналъёслэн жингрес куараоссы, анай-атайёслэн кырӟан-веранъёссы. Паймоно кадь: семьяос кышкаллямтэ сюрес вылэ вож нуныосынызы потыны. Та гинэ мар! Сьӧразы песянай-песятайёссэс но вайиллям &#8211; соослэсь ӟечгес утиськисез шедьтод на шат? Озьы быдэс фестиваль огъя семьялы пӧрмиз, шуыны луоз. Кӧня ке нунал ӵоже егит семьяос асьсэлэсь быгатонлыкъёссэс, мукетъёсызлэсь маин ке аспӧртэмлыко луэмзэс возьматӥзы. Йылпумъянъёс лэсьтон понна калык люкаськиз Удмурт театре. Котькудӥз клуб пусъемын вал зарнивуам кадь кисьтаськись дипломен но дуно кузьымен &#8211; ноутбукен.</p>
<p>Пӧртэм улосъёсысь вуэм семьяосын пумиськыны мылкыд кариз Удмурт Республикалэн Президентэз Александр Волков. Тэшкылиосын, егитъёсын тырмем зал шоры учкыса, со пальышак потӥз:</p>
<p>- Семья &#8211; обществолэн валтӥсь ёзэз. Сотэк ӝутыны уд быгаты кунэз. Басьтом тани кылем даурысь 90-тӥ аръёсты &#8211; азьвыл идеология куашказ, семьялэн данэз бырыны ӧдъяз. Шӧдӥмы: таин валче кунмы но уллань питыраны кутскиз. Талы пум поныны дыраз быгатӥмы &#8211; улонэ пыӵаны кутскизы кун программаос, арысь аре ӟечгес но ӟечгес радъяськиз егитъёсын ужанъя политика. Таин валче тупатскыны ӧдъяз демографияя югдур но. Удмурт шаер сярысь нимысьтыз верано ке, утемын вал егитъёсын ужанъя министерство &#8211; со пыр улонэ пыӵало уно проектъёс-программаос. Шаерамы ужа перинатальной центр, егит семьяослы улон инты басьтыны висъяське капчиятэм кредит. Берло вить ар куспын нылпи садъёсын ватсаса усьтэмын 4 сюрс инты, туэ висъяськоз эшшо 2 сюрс инты. Угось пиналъёслэн лыдзы Удмурт шаерын йылэ. Тазьы ик мед луоз азьланяз но! Мед кылдозы юнэсь семьяос, мед вордскозы тазаесь пиналъёс!</p>
<p>Фестивале пыриськисьёс Удмурт шаерлы синмаськизы. Куспазы та пумысен юалляськон но ортчытӥзы. Ӝыныез али ик соглаш Удмуртие каръяськыны. Валэктӥзы: татын егит семьяос &#8211; кунлэн шуныт бурд улаз&#8230;</p>
<p>* * *</p>
<p>Фестивальын Удмурт шаерлэсь данзэ утиз кык клуб: Кезысь «Надежда» но Воткинск ёросысь Новый каргуртысь «Престиж».</p>
<p>- Егит семьяослэсь клубзэс кылдытон сярысь малпан шуак-дуак кылдӥз, шуыны луоз, &#8211; вера Кез каргуртысь «Надежда» клублэн кивалтӥсез Виктория Максимова. &#8211; Огпол семьяосын люкаськимы кафее. Пукон сяменымы сюлэмъёсмес усьтӥмы, кырӟамы-верамы, тунсыко конкурсъёс но ортчытӥмы. Кӧня ке дыр ортчыса, нош ик люкаськимы. Бӧрысь ини егитъёсын ужанъя «Надежда» центр бордын кылдытӥмы егит семьяослэсь клубзэс. Озьы пӧртэм проектъёс борды басьтӥськимы. Кылсярысь, арлы быдэ пусйиськомы семьяослэсь сюан шудэм нуналзэс, пыриськиськомы турслётъёсы, ёросамы ортчись ужрадъёсы. Удмурт кылын чузъяськись ужрадъёс но малпаськомы. Кылем арын ми вормисе потӥмы шаерамы ортчись «Под крышей дома своего» ӵошатсконын. Озьы туэ кужыммес мертамы быдэс Россиысь егит семьяос пӧлын. Аслам семьяе вылын валай: таӵе бадӟым ужрадъёсы дэмен пыриськон семья кусыпъёсты эшшо но юнматэ. Угось сцена вылэ потыса, эшшо но мургес шӧдӥськод, макем воштонтэм тынад кузпалыд, &#8211; шуиз Виктория.</p>
<p>Пусйымон: «Надеждаос» вормизы «Тужгес ӟечез адӟытон» номинациын. Нош Новый каргуртысь «Престиж» клуб висъяськиз усто эктэменыз.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Елена Никитина.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/04/%d1%8e%d0%bd-%d1%81%d0%b5%d0%bc%d1%8c%d1%8f-%d1%82%d0%b0%d0%b7%d0%b0-%d0%bf%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%bb/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чакара куара</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/04/%d1%87%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%b0-%d0%ba%d1%83%d0%b0%d1%80%d0%b0/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/04/%d1%87%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%b0-%d0%ba%d1%83%d0%b0%d1%80%d0%b0/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Apr 2012 09:08:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>
		<category><![CDATA[Герд]]></category>
		<category><![CDATA[Иж]]></category>
		<category><![CDATA[Бускельёсмы дорын]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2726</guid>
		<description><![CDATA[Маин пӧртэм луо палэнысь удмуртъёс? Сое тодон понна одно ик доразы потано ӧвӧл. Соос асьсэос лыкто Иже. Кӧня ке ар талэсь азьло Ижын нырысьсэ ортчиз Кам сьӧрысь удмуртъёслэн фестивальзы. Соку нимысьтыз ялонъёстэк но Эшъяськон юртэ зал тыр калык люкаськылӥз. Пумен-пумен фестиваль паськытаз. Туэ со ортчиз «Чакара» нимын. Фестивале пыриськизы ни вань бадӟым удмурт диаспораосысь 17 [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2727" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/04/47-5.jpg" rel="lightbox[2726]"><img class="size-full wp-image-2727" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/04/47-5.jpg" alt="" width="460" height="289" /></a><p class="wp-caption-text">Камсьӧръёслэн Ижысь «Ӟаныка» ансамбльзы.</p></div>
<p><strong>Маин пӧртэм луо палэнысь удмуртъёс? Сое тодон понна одно ик доразы потано ӧвӧл. Соос асьсэос лыкто Иже.</strong></p>
<p>Кӧня ке ар талэсь азьло Ижын нырысьсэ ортчиз Кам сьӧрысь удмуртъёслэн фестивальзы. Соку нимысьтыз ялонъёстэк но Эшъяськон юртэ зал тыр калык люкаськылӥз. Пумен-пумен фестиваль паськытаз. Туэ со ортчиз «Чакара» нимын. Фестивале пыриськизы ни вань бадӟым удмурт диаспораосысь 17 коллективъёс, 250 пала куноос.</p>
<p>Азьвыл удмуртъёслэн дӥсьёссы но, сям-йылолъёссы но гуртэн-гуртэн висъяськиллям. Дӥсез шоры учкыса гинэ но, адямилэсь кытысь луэмзэ, арлыдзэ тодыны луэ вал. Ижысь филармоние люкаськем удмуртъёс шоры учкыса, тодӥсь-валасьёс соку ик висъяллязы: таосыз Татарстанысь удмуртъёс, соосыз &#8211; Пермь палась, Башкортостанысь, Киров улосысь, Екатеринбургысь, Марий Элысь. Вань со диаспораосты туж ӟеч тодэ «Айкай» калык театрлэн кивалтӥсез Пётр Данилов. Со ачиз но &#8211; палэнысь, Татарстанысь, удмурт. Пётр Павловичлы ик оскемын вал фестивалез Удмурт филармониын нуыны.</p>
<p>«Чакараез» радъян бордын быдэс команда ужаз: Нациосын ужан политикая министерство, «Удмурт кенеш» ассоциация, Камсьӧр удмуртъёслэн огазеяськонзы, Эшъяськон юрт.</p>
<p>Нош мар со Чакара? Тодмо удмурт архитекторлэн Касим Галихановлэм верамезъя, Чакара &#8211; со Башкортостанысь Пичи Качак гурт доры интыяськем гурезь. Фестивальлы сыӵе ним сётыса, тыршимы, пе, удмуртъёслэсь ваче кутӥськыса, гурезе тубон, азинскон мылкыдзэс возьматыны.</p>
<p>Сцена вылын ужрадэз усьтыса, азинлык сӥзизы «Удмурт кенеш» огазеяськонлэн кивалтӥсез Николай Мусалимов, нациосын ужан политикая министр Владимир Завалин. Нош камсьӧр удмуртъёслэн кивалтӥсьсы Флюра Чибышева мылкыд кариз:</p>
<p>- Вашкала удмурт крезьгуръёсты, кырӟанъёсты кылзыса, анай-атайёсыныды, улонысь кошкем выжыосыныды выльысь пумиськем кадь мед луоды.</p>
<p>Сценаез турлы буёлъёсын пужыятӥзы огезлэсь пӧртэм мукетыз удмурт коллективъёс. Нош Пётр Данилов котькудӥзлэсь аспӧртэмлыксэ пусйыны тырше на. Тани со Татарстанысь Кукмор ёросысь песянайёсты йырси пунэтъёссэс возьматыны куре. Учке ай, пе, кыӵе чебер, лач-лач пунэтъёссы соослэн, кускерттонъёссы улэ пачкатэмын, лентаосын, уксёен чебермамын. Вашкала удмуртъёс йырсизэс ватыса возизы, нош камсьӧръёс &#8211; ӧз.</p>
<p>Башкортостанысь Вязовка гуртысь песянайёс пӧлы бигеръёс но «йыромиллям». Тани Фанильлэн кышноез, пе, бигер, нош удмурт коллективе дораз кадь ветлэ, куаш гинэ асьме сямен кырӟа.</p>
<p>Паймыто Марий Элысь удмуртъёс. Таос, пе, огшоры нуналъёсы нулло тӧдьы айшет, нош шулдыръяськонэ гордзэ дӥсяло. Фестивале но «гордэктыса» вуиллям, куд-огезлэн йыраз &#8211; сюлык. Озьыен, таиз нылкышно быземын ни.</p>
<p>Пермь улосысь гондыргуртъёс эк! нёръяло ук: «Тон ке кошкид, кӧшкемаса кылё&#8230;» Валасез вала ни: камсьӧръёс «мӧзмыны» кылзэс «кӧшкеманы» шуо. Отын ик ватсало: «Асьме таӵе келяськонъёс уйвӧтады вань вал-а?»</p>
<p>Таӵе фестивальёсын пӧр-тэм улосъёсысь удмуртъёслэсь вераськонзэс чаклан &#8211; тужгес тунсыко. Тани, шуом, Удмуртиысь удмуртъёс «Кырӟаса лэзём али но&#8230;» шуыса нёръяло, нош камсьӧръёс &#8211; «Кырӟаса басьтом али, эктыса басьтом али&#8230;» Тӥни озьы: одӥгъёсыз «лэзё», мукетъёсыз «басьто», огъёсызлэн «кырӟанъёс», мукетъёсызлэн &#8211; «зоутъёс». Со сяна, фестиваль дыръя ӵошатыны луиз на пӧртэм палась удмуртъёслэсь сюан, солдат келян сям-йылолъёссэс но. Ваньмыз та аспӧртэмлыкъёс историлэн шокамезъя дауръёсын пыӵамын.</p>
<p>Но дуннелэн котькыӵе сэрегаз мед улоз удмурт адями, сюлэмаз со мед шӧдоз калыкеныз огъя луэмзэ. Чакара гурезь йылэ тубем сямен мед кыстӥськоз вылӥе. Ог-огзэ лёгаса ӧвӧл, ог-огедлы юрттыса, ваче ки кутӥськыса, ог-огдэ бурдъяса&#8230;</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Елена Миннигараева.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/04/%d1%87%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%b0-%d0%ba%d1%83%d0%b0%d1%80%d0%b0/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нош вуоз тулыс</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bd%d0%be%d1%88-%d0%b2%d1%83%d0%be%d0%b7-%d1%82%d1%83%d0%bb%d1%8b%d1%81/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bd%d0%be%d1%88-%d0%b2%d1%83%d0%be%d0%b7-%d1%82%d1%83%d0%bb%d1%8b%d1%81/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 30 Mar 2012 07:33:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>
		<category><![CDATA[Удмурт театр]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2676</guid>
		<description><![CDATA[Театрлэн калыккуспо нуналэзлы сӥзьыса, шаерысьтымы кун но муниципал театръёс котькуд аре капустник ортчыто. Таяз учыре сценкаос но миниатюраос драконэн герӟамын вал. Драмая ӟуч театре люкаськемъёс ӟырдыт кичабонъёсын пумитазы Опера но балетъя театрысь артистъёслэсь ужзэс. Соос ик мынозы капустникъёсъя Нижний Новгородын радъям «Золотая коза» фестивале. Удмурт театрысь артистъёслэсь маскаръяськемзэс но учкисьёс шуныт пумитазы. Театрлэн нуналэзлы сӥзем [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2677" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/44-5.jpg" rel="lightbox[2676]"><img class="size-full wp-image-2677" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/44-5.jpg" alt="" width="460" height="331" /></a><p class="wp-caption-text">Л. Романов «Вдохновение» статуэткаез сётэ В. Ломаевлы.</p></div>
<p><strong>Театрлэн калыккуспо нуналэзлы сӥзьыса, шаерысьтымы кун но муниципал театръёс котькуд аре капустник ортчыто. Таяз учыре сценкаос но миниатюраос драконэн герӟамын вал.</strong></p>
<p>Драмая ӟуч театре люкаськемъёс ӟырдыт кичабонъёсын пумитазы Опера но балетъя театрысь артистъёслэсь ужзэс. Соос ик мынозы капустникъёсъя Нижний Новгородын радъям «Золотая коза» фестивале. Удмурт театрысь артистъёслэсь маскаръяськемзэс но учкисьёс шуныт пумитазы.</p>
<p>Театрлэн нуналэзлы сӥзем шулдыръяськон герӟамын вал «Театр тулыс» фестивалез йылпумъянэн. Москваысь вуэм но шаерысьтымы дунъясьёс тямыс нунал ӵоже укмыс спектаклез учкизы, сэрттӥзы-пертчизы.</p>
<p>Устоеныз лыдъямын Глазовысь «Парафраз» театрлэн «Чудовище» трагикомедиез. Нош устоез режиссёр луиз Ижысь «Молодой человек» театрысь Андрей Опарин «Мальчиш-Кибальчиш» уженыз. Нылкышнолэсь рользэ быгатыса шудӥз Мунё театрысь артистка Галина Шевякова &#8211; Турандот, нош пиосмуртъёс пӧлысь пусъемын Драмая ӟуч театрысь Михаил Солодянкин &#8211; «Женитьба» спектакльысь Подколесин.</p>
<p>Синйылтытэк ӧз кыльы Удмурт театрлэн «Улон &#8211; шудон» драмаез. Усто сценография но костюмъёс понна дунъямын суредась Ольга Глухова. Берло аръёсы та номинациен пусъемъёс ӧй вал. Кема аръёс ӵоже улонзэ Удмурт театрлы сӥземез понна сӥлы каремын театрысь валтӥсь режиссёр Леонид Романов. Солы ик оскизы «Вдохновение» статуэткаез сётыны Глазовысь «Парафраз» театрысь кутскись артистлы Владимир Ломаевлы.</p>
<p>Вормисе потэмъёс ваньмыз ик пусъемын статуэткаосын но дуно кузьымъёсын. Вераны кулэ, таяз фестивальын выль номинациос но кылдӥзы: кыкетӥ планысь ролез шудӥсь &#8211; Драмая ӟуч театрысь артист Николай Ротов, сезонлэн усьтонэз &#8211; Глазовысь студент Иван Васильев, спектаклез выль сямен пуктӥсь &#8211; Операя но балетъя театрысь Николай Маркелов.</p>
<p>Ар ортчыса, театръёс понна вуоз 13-тӥ тулыс. Сое усьтоз но ворсалоз фестивальлэн гимнэз &#8211; Театрын ужасьёслэн огазеяськонзы та пумысен конкурс ялӥз.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Лия Малых.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bd%d0%be%d1%88-%d0%b2%d1%83%d0%be%d0%b7-%d1%82%d1%83%d0%bb%d1%8b%d1%81/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Выльмись шуд</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b2%d1%8b%d0%bb%d1%8c%d0%bc%d0%b8%d1%81%d1%8c-%d1%88%d1%83%d0%b4/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b2%d1%8b%d0%bb%d1%8c%d0%bc%d0%b8%d1%81%d1%8c-%d1%88%d1%83%d0%b4/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 27 Mar 2012 06:33:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2609</guid>
		<description><![CDATA[«Театр тулыс» фестиваль улсын шаерамы вуылӥз Москваысь куно Геннадий Дадамян. Россиысь театр искусствоосъя профессор, экономика наукаосъя кандидат, Россиысь Культурая министерстволэн сцена искусство удысын ужасьёсызлэн вылӥ школазылэн директорез Драмая ӟуч театрын пумиськылӥз театрез яратӥсьёсын. Геннадий Григорьевич республикаямы одӥг пол гинэ вуылэмын ӧвӧл ни. Шаерамы улӥсьёс понна бадӟым шудэн лыдъяз Удмуртилэн Президентэзлэн театр удыслы саклык висъямзэ. Озьы [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2610" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/42-6.jpg" rel="lightbox[2609]"><img class="size-full wp-image-2610" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/42-6.jpg" alt="" width="460" height="307" /></a><p class="wp-caption-text">Г. Дадамян.</p></div>
<p><strong>«Театр тулыс» фестиваль улсын шаерамы вуылӥз Москваысь куно Геннадий Дадамян.</strong></p>
<p>Россиысь театр искусствоосъя профессор, экономика наукаосъя кандидат, Россиысь Культурая министерстволэн сцена искусство удысын ужасьёсызлэн вылӥ школазылэн директорез Драмая ӟуч театрын пумиськылӥз театрез яратӥсьёсын.</p>
<p>Геннадий Григорьевич республикаямы одӥг пол гинэ вуылэмын ӧвӧл ни. Шаерамы улӥсьёс понна бадӟым шудэн лыдъяз Удмуртилэн Президентэзлэн театр удыслы саклык висъямзэ. Озьы ик умоен пусйиз егитъёсты артистэ дышетскыны келямез но Драмая ӟуч театрын Пинал учкисьёслы театр (ТЮЗ) кылдытонэз.</p>
<p>Г. Дадамян люкаськемъёслы мадиз театрлэн вашкала но туала историез сярысь, юанъёслы валэктонъёс сётӥз. Уждун но улон инты пумысен артистъёсты шугъяськытӥсь ужпумъя шуиз, «Театр сярысь» закон кутэмын ӧз ке луы, югдур уз воштӥськы. Нош тая дасям законопроект Россиысь Кун Думае эскеронозь но вуымтэ. Но Москваысь куно ӟечезлы оскемзэ вераз ик. Владимир Путинлэн Россилэн азьланезлы сӥзем статьяосаз куд-ог ужпумъёс пусъемын, пе. Соос улонэ пыӵазы ке, культура удыс ӧжытак ке но капчигес шокчоз.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Лия Малых.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b2%d1%8b%d0%bb%d1%8c%d0%bc%d0%b8%d1%81%d1%8c-%d1%88%d1%83%d0%b4/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Пиослэсь кепырасьтэм Маша</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d0%b8%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%8d%d1%81%d1%8c-%d0%ba%d0%b5%d0%bf%d1%8b%d1%80%d0%b0%d1%81%d1%8c%d1%82%d1%8d%d0%bc-%d0%bc%d0%b0%d1%88%d0%b0/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d0%b8%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%8d%d1%81%d1%8c-%d0%ba%d0%b5%d0%bf%d1%8b%d1%80%d0%b0%d1%81%d1%8c%d1%82%d1%8d%d0%bc-%d0%bc%d0%b0%d1%88%d0%b0/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 Mar 2012 10:59:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>
		<category><![CDATA[Операя но балетъя театр]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2586</guid>
		<description><![CDATA[«Егит усточиос П. Чайковскийлэн вордскем палъёсаз» фестиваль нырысьсэ ортчиз 1997-тӥ арын. Котькуд ар отчы пырисько Россиысь но кунгож сьӧрысь егит крезьгурчиос, странаысьтымы тужгес усто студентъёс но калыккуспо конкурсъёсын вормисьёс. Толон Ижысь Операя но балетъя театрын 15-тӥез таӵе фестиваль усьтӥськиз. Классика крезьгурен мургес тодматскон, Удмуртилэсь культуразэ но искусствозэ азинтон, егит крезьгурчиосты будэтон вылысь радъямын вал та [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2587" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/40-13.jpg" rel="lightbox[2586]"><img class="size-full wp-image-2587" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/40-13.jpg" alt="" width="460" height="318" /></a><p class="wp-caption-text">Мария Голованова.</p></div>
<p><strong>«Егит усточиос П. Чайковскийлэн вордскем палъёсаз» фестиваль нырысьсэ ортчиз 1997-тӥ арын. Котькуд ар отчы пырисько Россиысь но кунгож сьӧрысь егит крезьгурчиос, странаысьтымы тужгес усто студентъёс но калыккуспо конкурсъёсын вормисьёс. Толон Ижысь Операя но балетъя театрын 15-тӥез таӵе фестиваль усьтӥськиз.</strong></p>
<p>Классика крезьгурен мургес тодматскон, Удмуртилэсь культуразэ но искусствозэ азинтон, егит крезьгурчиосты будэтон вылысь радъямын вал та ужрад. Арлы быдэ шаерамы вуо Россиысь но солэн палэнысьтыз крезьгурлы синмаськем усточиос. Кылем арын та фестивале пыриськизы Кореяысь, Япониысь, Армениысь, Москваысь егит нылъёс-пиос. Туэ соос тямыс кузя &#8211; Москваысь Матвей Шерлинг, Нижний Новгородысь Даниил Беликов но Александр Смирнов, Уфаысь Искандеор Ханнанов, Армавирысь Мария Голованова, Ижысь Иван Пушкарев но Уйпал Кореяысь Цой Чер Чун. Нялтас вераса, Кореяысь артист дышетске Москваысь П. Чайковский нимо кун консерваториын. Ӵапак фестиваль усьтӥськон нуналэ, 22-тӥ мартэ, солы 22 арес тырмиз. Усточилэн верамезъя, вордскем нуналзэ П. Чайковскийлэн дор палъёсаз, вылаз ик, солы сӥзем фестивальын пумитан &#8211; туж бадӟым шумпотон ини.</p>
<p>Та фестивалез радъян сярысь кичӧлтонэн потӥз вал Ижысь техникая кун университетлэн ректорез Иван Абрамов. Уго та университетын котьку ик таланто егитъёсты синйылтыны но дунъяны тыршо. 15-тӥ фестивале Удмуртилэн нимыныз пыриське ӵапак ИжГТУ-ын дышетскись студент, 2011-тӥ арын ортчем «Зарни пилем», 2008-тӥ арын «П. Чайковскийлы сӥзьыса» но мукет фестивальёсын лауреат луэм усточи Иван Пушкарев.</p>
<p>Туэ пиос пӧлын огназ шудэ Армавирысь Мария Голованова. Егит арлыдыз шоры учкытэк (Машалы 13 арес), вормонъёсыз палёмыто. Соос 15-лэсь трос ини. Али та усточи тодон-валан люка Москваысь кун консерватория бордын ужась крезьгуръя школаын.</p>
<p>- Вормонъёсме вераны кутски ке, куинь час но уз тырмы. Но мон понна тужгес дуноез &#8211; егит крезьгурчиослэн «Щелкунчик» калыккуспо конкурсазы лауреат луэме. Та дырозь мон уг тодӥськы вал, Удмуртиын «П. Чайковскийлэн дор палъёсаз» нимо фестиваль вань шуыса. Кемалась ик ӧвӧл жингыртӥзы «Культура» каналысь, собере Ижысь, татчы пыриськыны ӵектыса. Та фестивальлы шуыса, дасяй Вольфганг Моцартлэсь куинетӥ концертсэ. Кык репетиция ортчиз ини, милемын ӵош шудэ Удмуртиысь симфонической оркестр. Ог-огмылы туж юрттӥськом, ог-огмес кылӥськом кадь потэ. Но кызьы со чузъяськоз &#8211; дунъялозы ини учкисьёс. Пиос пӧлын огнам шуыса, уг кепыраськы, уг тулкымъяськиськы. Фестивале лыктэмъёс пӧлын мон гинэ скрипкаен шудо. Оскисько, киосы уз дыректэ, дасям произведениме Удмуртиысь учкисьёслы умой возьматыны тыршо, &#8211; мылкыдзэ усьтӥз Мария Голованова.</p>
<p>Огдышем сямъя фестивале вуэмъёс кык концерт сётозы. Одӥгез вал ини толон Ижысь Операя но балетъя театрын, кыкетӥез луоз туннэ Воткаысь «Юбилейный» культура дворецын. Пинал усточиос пыралозы на П. Чайковскийлэн дораз, Воткаысь музей-усадьбаяз.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Галина Семёнова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d0%b8%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%8d%d1%81%d1%8c-%d0%ba%d0%b5%d0%bf%d1%8b%d1%80%d0%b0%d1%81%d1%8c%d1%82%d1%8d%d0%bc-%d0%bc%d0%b0%d1%88%d0%b0/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Пӧсь тулыс</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d3%a7%d1%81%d1%8c-%d1%82%d1%83%d0%bb%d1%8b%d1%81/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d3%a7%d1%81%d1%8c-%d1%82%d1%83%d0%bb%d1%8b%d1%81/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 20 Mar 2012 05:47:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>
		<category><![CDATA[Иворъёс]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2543</guid>
		<description><![CDATA[Кык ар вис карыса, шаерысьтымы театръёс понна кутскиз «пӧсь» вакыт &#8211; 12-тӥез «Театр тулыс» фестиваль. Театръёс вожвылъяськонэ поттозы та дыр куспын дасям тужгес усто пӧрмем спектакльёссэс. Фестиваль усьтӥськиз 15-тӥ мартэ Драмая ӟуч театрлэн «Женитьба» спектакленыз, ворсаськоз но та театрлэн «Валентин и Валентина» уженыз. Глазовысь «Парафраз» театр но кык ужзэ возьматоз &#8211; «Просто игра» но «Чудище». [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Кык ар вис карыса, шаерысьтымы театръёс понна кутскиз «пӧсь» вакыт &#8211; 12-тӥез «Театр тулыс» фестиваль. Театръёс вожвылъяськонэ поттозы та дыр куспын дасям тужгес усто пӧрмем спектакльёссэс.</strong></p>
<p>Фестиваль усьтӥськиз 15-тӥ мартэ Драмая ӟуч театрлэн «Женитьба» спектакленыз, ворсаськоз но та театрлэн «Валентин и Валентина» уженыз. Глазовысь «Парафраз» театр но кык ужзэ возьматоз &#8211; «Просто игра» но «Чудище». Быдэн одӥг спектаклен пото Удмурт театр («Улон-шудон»), Мунё театр («Принцесса Турандот»), Операя но балетъя театр («Vivat, Дягилев»), Сарапулысь драмая театр («Зимняя сказка»), Ижысь егитъёслэн «Молодой человек» театрзы («Мальчиш-Кибальчиш»).</p>
<p>Удмуртиын «Театр тулыс» ортче ни 1989-тӥ арысен. Радъя фестивалез элькунысьтымы Культурая, печатья но иворъёсъя министерство но Театрын ужасьёслэн огазеяськонзы Россиысь Театръёсын ужасьёслэн огазеяськонэнызы ӵош. Мар пӧртэмлыкез луоз таяз арын?</p>
<p>Москваысь но шаерысьтымы театр искусствоез дунъясьёсын ӵош спектакльёсты эскеронэ пыриськозы УдГУ-ысь студентъёс &#8211; вуоно журналистъёс, критикъёс. Но куара сётонэ соос уз пыриське. Вылез со но: 23-тӥ мартэ 13 часын Драмая ӟуч театрын мастер-класс ортчытоз Геннадий Дадамян, Россиысь театр искусствоосъя профессор, экономика наукаосъя кандидат, Россиысь искусствоосъя дано ужась, Россиысь сцена искусство удысын ужасьёслэн вылӥ школазылэн директорез.</p>
<p>Театръёслэн ужъёссы дунъямын луозы 7 номинациосъя: «Устоез спектакль», «Режиссёрлэн усто ужез», «Суредасьлэн усто ужез», «Устоез воргорон роль», «Устоез нылкышно роль», «Оскон» &#8211; кутскись артистлы», «Сӥлы карон» &#8211; сцена вылын кема аръёс ӵоже ужасьлы.</p>
<p>Берло номинациын вормись тодмо ни &#8211; тазэ быръе Удмуртиысь Театръёсын ужасьёслэн огазеяськонзы. Фестивалез йылпумъян ужрадын (ортчоз 26-тӥ мартэ Драмая ӟуч театрын) вормисьёсты пусъёзы «Вдохновение» статуэткаен но кузьымъёсын. «Сӥлы карон» дунъет сётэмын луоз Удмурт театрысь валтӥсь режиссёрлы, Россиысь искусство удысысь дано ужасьлы, Удмуртиысь калык артистлы Леонид Романовлы.</p>
<p>Лия Малых.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d3%a7%d1%81%d1%8c-%d1%82%d1%83%d0%bb%d1%8b%d1%81/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Шаертӥ вамыштэ удмуртлык</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%88%d0%b0%d0%b5%d1%80%d1%82%d3%a5-%d0%b2%d0%b0%d0%bc%d1%8b%d1%88%d1%82%d1%8d-%d1%83%d0%b4%d0%bc%d1%83%d1%80%d1%82%d0%bb%d1%8b%d0%ba/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%88%d0%b0%d0%b5%d1%80%d1%82%d3%a5-%d0%b2%d0%b0%d0%bc%d1%8b%d1%88%d1%82%d1%8d-%d1%83%d0%b4%d0%bc%d1%83%d1%80%d1%82%d0%bb%d1%8b%d0%ba/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 20 Mar 2012 05:46:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Фестиваль]]></category>
		<category><![CDATA[Иворъёс]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2542</guid>
		<description><![CDATA[2012-тӥ арысен элькунамы ортчылоз удмурт культуралы сӥзем фестиваль-конкурс. Таӵе ужпум пуктэмын Удмуртиысь Правительствоен. Шаерамы улӥсь калыкъёслы сӥзем пӧртэм конкурсъёс, фестивальёс ӧжыт уг ортчыло, но таиз ужрад сӥземын удмурт калык культуралы, сям-йылолъёслы &#8211; кырӟанъёслы, эктонъёслы, пӧрамъёслы, киужъёслы. Конкурсэ пыриськыны быгато пӧртэм художественной коллективъёс, мукет выжы калыкъёс но &#8211; таосыз озьы ик возьматыны кулэ удмурт калыклэсь культуразэ. [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>2012-тӥ арысен элькунамы ортчылоз удмурт культуралы сӥзем фестиваль-конкурс. Таӵе ужпум пуктэмын Удмуртиысь Правительствоен.</strong></p>
<p>Шаерамы улӥсь калыкъёслы сӥзем пӧртэм конкурсъёс, фестивальёс ӧжыт уг ортчыло, но таиз ужрад сӥземын удмурт калык культуралы, сям-йылолъёслы &#8211; кырӟанъёслы, эктонъёслы, пӧрамъёслы, киужъёслы. Конкурсэ пыриськыны быгато пӧртэм художественной коллективъёс, мукет выжы калыкъёс но &#8211; таосыз озьы ик возьматыны кулэ удмурт калыклэсь культуразэ. Конкурсэ пыриськыны быгато вань мылкыд карисьёс.</p>
<p>Фестиваль ортче вить зоная. Чакламын пӧртэм номинациос, калык культура борды кыскон понна нимаз дунъяськозы егитъёс. Вераны кулэ, асьсэлэсь быгатонлыкъёссэс возьматыны быгатозы кызьы ке покчиос, озьы ик арлыдоос но. Ас зонаосазы вормисе потэмъёс сентябре пыриськозы Ижын радъям гала-концертэ.</p>
<p>Нош фестиваль ужзэ азьланьтэ ни. Та нуналъёсы Увае люкаськылӥзы Сьќлта, Сюмси, Вавож ёросъёсысь усточиос. Дэри ёросын быгатонлыкъёссэс возьматӥзы киясаос, можгаос, шарканъёс, кылем субботае люкаськылӥз Якшур-Бӧдья зона. Фестивалез радъясьёслэн верамзыя, котькуд зоная 280-300 пала пыриськисьёс люкасько.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Лия Малых.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%88%d0%b0%d0%b5%d1%80%d1%82%d3%a5-%d0%b2%d0%b0%d0%bc%d1%8b%d1%88%d1%82%d1%8d-%d1%83%d0%b4%d0%bc%d1%83%d1%80%d1%82%d0%bb%d1%8b%d0%ba/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

