﻿<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Удмурт дунне &#187; Пудо вордон</title>
	<atom:link href="http://udmdunne.ru/category/%d0%b3%d1%83%d1%80%d1%82-%d1%83%d0%b4%d1%8b%d1%81/%d0%bf%d1%83%d0%b4%d0%be-%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b4%d0%be%d0%bd/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://udmdunne.ru</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Fri, 18 May 2012 05:04:35 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.2.1</generator>
		<item>
		<title>Пудо ӝожтӥськыны уг быгаты</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d1%83%d0%b4%d0%be-%d3%9d%d0%be%d0%b6%d1%82%d3%a5%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%8b%d0%bd%d1%8b-%d1%83%d0%b3-%d0%b1%d1%8b%d0%b3%d0%b0%d1%82%d1%8b/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d1%83%d0%b4%d0%be-%d3%9d%d0%be%d0%b6%d1%82%d3%a5%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%8b%d0%bd%d1%8b-%d1%83%d0%b3-%d0%b1%d1%8b%d0%b3%d0%b0%d1%82%d1%8b/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 Mar 2012 11:02:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Пудо вордон]]></category>
		<category><![CDATA[Пичи Пурга]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2589</guid>
		<description><![CDATA[Туннэ республикаысьтымы 120 хозяйствоын кузёяське лейкоз. Тужгес юзырес югдур Пичи Пурга ёросын: 21 хозяйствоын скалъёссы черламын. Кияса ёросын 11 хозяйствоын алямын лейкоз, Дэри ёросын &#8211; 9-аз. Таӵе лыдпусъёсты шараяз Удмуртиысь Пудо эмъянъя управлениысь пудо эмъянъя но санитарияя югдурез эскеронъя ёзэтэн кивалтӥсь Ольга Милаева. Югдурез умоятон вылысь ужрадъёс кутӥсько. Черлам пудоез нимаз висъяло, пумен сое воксё [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Туннэ республикаысьтымы 120 хозяйствоын кузёяське лейкоз. Тужгес юзырес югдур Пичи Пурга ёросын: 21 хозяйствоын скалъёссы черламын. Кияса ёросын 11 хозяйствоын алямын лейкоз, Дэри ёросын &#8211; 9-аз. Таӵе лыдпусъёсты шараяз Удмуртиысь Пудо эмъянъя управлениысь пудо эмъянъя но санитарияя югдурез эскеронъя ёзэтэн кивалтӥсь Ольга Милаева.</strong></p>
<p>Югдурез умоятон вылысь ужрадъёс кутӥсько. Черлам пудоез нимаз висъяло, пумен сое воксё быдто. Кылсярысь, 2011-тӥ ар ӵоже 20 хозяйствоез лейкозлэсь воксё тазатӥзы. Кез ёросысь 4-зэ чылкытатӥзы, Яр районысь &#8211; 3-зэ, Пичи Пурга но Ува ёросъёсысь быдэн 2-сэ. Но гань-гань кариськыны луэ меда? Кышкыт висён кытысь-марысь выльысь кырмиськыны быгатэ ук. Нымы-кибыос гинэ но уго лек клеткаоссэ солань-талань нулло.</p>
<p>Ижысь гурт удысъя академиын дышето: черлам йӧлэз, пудолы сяна, люктаны уг яра. Соку но сое одно быректоно. Адямилы сыӵе кырсь юонлэсь возиськоно.</p>
<p>- Йӧл пушкы каръяськем лек висёнлэн клеткаосыз, адями мугоре шедьыса, воштӥськыны быгато, озьыен, таза муртэ черлато. Уката кышкыт сыӵе йӧл нылпиослы, &#8211; шуэ Пудо эмъянъя но диагностикая кун центрлэн директорез, ветеринария наукаосъя кандидат, доцент Евгения Марасинская. &#8211; Жаляса верано, быректэм бере но лек пырыос пумозяз уг быро. Огвакытэ ортчытӥллям аспӧртэм эскерон. Висись скаллэсь йӧлзэ кӧня ке дыр ӵоже секталлям кунянлы. Бӧрысь шараяськем: пичи маке ачиз но черлам. Адямиос вылын таӵе чакланъёс нуэмын ӧвӧл. Котьма ке но Канадаысь тодосчиос шуо: черлам йӧлэз трос дыр ӵоже юись нылпиос ӵемгес висё диабетэн.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Йӧллы но йӧллэсь лэсьтэм сиён-юонъёслы чаклам техрегламентъя законэ 2008-тӥ арын воштонъёс пыртэмын. Отын шуэмын: уг яра юыны кунян вордӥськемлэсь азьло вить нунал но кунян вордӥськем бере сизьым нунал ӵоже џќжы йӧлэз. Карантинэ сюрем сюролэсь но юыны алэмын.</p>
<p>Озьы ке но кескич хозяйствоос сюро. Сотэк-а «Увамолоко», «Ижмолоко» кадь бадӟым заводъёсын ӵемысь шараяло лейкозэн черлам йӧлэз. Хозяйствоосты котькӧня тышкаськы &#8211; толыкез ӧвӧл. Эскеронъёслэсь огзы но уг палэнско. Висись пудозэс но тазаезлэсь нимаз висъяны выро. Но йӧлзэс музэ кисьтаны жаляло. Уксё ук со, улэп уксё. Соин ик олокыӵе но амал шедьтыса, заводъёсы продукцизэс ысто. Ӵемгес сыӵе кырсь маке, пе, вуэ Пичи Пурга но Дэри палъёсысь.</p>
<p>Дэри ёросысь «Восточный» огазеяськонэ пырись Ожмос (Бабино) хозяйствоысь Наталья Ожмегова ветеринар пусъе: черлам пудозэс нимаз возё. Сыӵе сюроосты татын уг бызьылыто ни. Пумен быдто. Но сӥльзэ пудо шае уг келяло &#8211; Сарапулысь сӥль заводэ ысто. Черлам скалъёслэсь йӧлзэс но музэ уг кисьтало &#8211; «Ижмолоко» заводэ келяло.</p>
<p>- Техрегламентын алэмын ӧвӧл ук, лейкозэн висись пудолэсь сӥльзэ но, йӧлзэ но сиыны уг яра шуыса, &#8211; вера нылкышно. &#8211; Зэм, азьланяз та ласянь мар но со малпаны медо. Кызьы ке эгесаны вырозы, дыр. Черлам йӧллэсь дунзэ кулэстозы, шуо.</p>
<p>Дышетскем адями тодытэк уг улы, черлам йӧлэз пудолы гинэ сюдыны яра шуыса. Амалыз луысал ке, озьы ик карысалыз со. Но заводъёсы келяны косыкузы, кытчы пырод на, пе. Зэм, ачиз йӧлэз воксё уг юиськы, шуэ.</p>
<p>Черлам йӧлэз но сӥлез заводъёсы келямзэс уг ваты Дэри ёросысь пудо эмъянъя ёзэтысь Василий Иванов ветеринар но. Районысьтызы кылем арын 11 сюрс 858 йыр эскеремын. Со пӧлысь 7 процентэз черламын, пе. Быдтэмын 78 скал. Но таосыз &#8211; воксё висисьёсыз, пыд йылазы возиськыны быгатымтэосыз ни.</p>
<p>Туала арын черлам пудоез воксё соку ик быдтыны курись закон но ӧвӧл ни. Ма, хозяйствоослэн кузёоссы но туннэ пумит луозы вань висись сюрооссэс быдтыны. Йӧлзэс кыскыны, сӥльзэс палэнэ келяны луыку, кызьы киыд пыроз ваньзэсты вандыны? Кӧня уксё со! Ку ай кунянъёсыд будозы, йӧл сётыны кутскозы. Выль, таза пудо поттон понна уно аръёс кулэ. Туннэ нуналэ кызьы улэп кылён сярысь малпаськись хозяйствоослэн сокема возьмаськыны дырзы ӧвӧл. Соин ик нокызьы уг луы пумозяз быдтыны лейкозэз.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>- Кудӥз но соиз гуртоос лулӟо: скалмес вандӥмы &#8211; нокытӥыз номыр ӧвќл, сӥлез чылкыт. Кызьы бен тодмано висись пудоез? Со ӝог жаде, сиськемысь дугдэ. Таин сэрен ӟызыме, сюлыныз курадӟе. Со сяна, йӧлыз кизерме но кулэсме. Вераез тӧрна. Бер пыдъёсыз вылэ чутыны кутске. Кунянэз но пушказ ик куддыр ӝока. Но таӵе тодметъёс шараяськем бере сюро кема уг улы ни. Соин ик скаллэсь вирзэ арлы быдэ эскерыны сётоно. Куать толэзьем кунянъёсты но вунэтоно ӧвӧл. Нимысьтыз эскерон гинэ возьматоз: кудӥз быжо черламын ни, кудӥз лек висёнэз нуллэ гинэ. Котьма ке но созэ но, тазэ но таза пудолэсь висъяно, огъя уллёе лэзьямысь дугдоно.</p>
<p>Чакласьконо вылэм ветеринаръёслы но. Пудоез кыӵе ке черлэсь эмъякузы, пельёссэс вандылыкузы, бызьылытыкузы, кутыны медаз азьтэмъяське вал чылкыт тӥрлык. Куд-огезлэн пӧзьёссэс гинэ но воштыны тодазы уг лыктылы. Асьсэзыз больницаын кырсь врачъёс эскерысалзы ке, куаш поттысалзы ни. Пудо куаретыны уг быгаты шуыса, буйгаськомы, лэся, &#8211; пайме Евгения Марасинская.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Жаляса верано, шайтан висёнлэсь эмъюм туннэ но шедьтымтэ. Нырысьсэ лейкоз шараямын 1876-тӥ арын Шундыӝужан Пруссиын. Уно аръёс ӵоже ӧз тодылэ, кызьы со кылдэ. Скаллэсь кунянлы выже кожазы. Соин ик лейкоз ӝог вӧлмиз быдэс дуннее.</p>
<p>Огез шумпоттэ: Балезино, Вавож, Сарапул, Якшур-Бӧдья ёросъёсын кемалась уг куалекъяло ни. Татын уго лейкозлэсь мозмытскыны быгатӥзы.</p>
<p>- Вить ар талэсь азьло гань-гань улыны кутскимы ни, &#8211; шуэ Балезино ёросысь валтӥсь зоотехник Людмила Баженова. &#8211; Черлам скалъёсмес дыраз висъямы но вандылӥмы. Туннэ йырмы уг висьы ни.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Елена Сараматова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d1%83%d0%b4%d0%be-%d3%9d%d0%be%d0%b6%d1%82%d3%a5%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%8b%d0%bd%d1%8b-%d1%83%d0%b3-%d0%b1%d1%8b%d0%b3%d0%b0%d1%82%d1%8b/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Йӧлэз йылтоз небыт кыл</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b9%d3%a7%d0%bb%d1%8d%d0%b7-%d0%b9%d1%8b%d0%bb%d1%82%d0%be%d0%b7-%d0%bd%d0%b5%d0%b1%d1%8b%d1%82-%d0%ba%d1%8b%d0%bb/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b9%d3%a7%d0%bb%d1%8d%d0%b7-%d0%b9%d1%8b%d0%bb%d1%82%d0%be%d0%b7-%d0%bd%d0%b5%d0%b1%d1%8b%d1%82-%d0%ba%d1%8b%d0%bb/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 20 Mar 2012 05:52:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Пудо вордон]]></category>
		<category><![CDATA[Пичи Пурга]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2544</guid>
		<description><![CDATA[Пичи Пурга ёросысь «Уромское» гурт предприятиысь Уром фермаын ужасьёс та дыре скаллы быдэ 16 килограмм йӧл кыско. Соосты азьпалтэ Баграш-Биграысь «Первый май» СПК гинэ. Азинсконъёс басьтон понна уромъёс ялан кыӵе ке но эскеронъёс ортчытъяло. Алигес тодазы вайизы далайгес ужан амалзэс &#8211; куинь пол кыскыны кутскизы. Йӧл со бӧрсьы 2 килограммлы йылӥз. - Мукетъёслы сямен ик, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2545" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/38-6.jpg" rel="lightbox[2544]"><img class="size-full wp-image-2545" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/38-6.jpg" alt="" width="460" height="317" /></a><p class="wp-caption-text">Скал кыскисьёс.</p></div>
<p><strong>Пичи Пурга ёросысь «Уромское» гурт предприятиысь Уром фермаын ужасьёс та дыре скаллы быдэ 16 килограмм йӧл кыско. Соосты азьпалтэ Баграш-Биграысь «Первый май» СПК гинэ. Азинсконъёс басьтон понна уромъёс ялан кыӵе ке но эскеронъёс ортчытъяло. Алигес тодазы вайизы далайгес ужан амалзэс &#8211; куинь пол кыскыны кутскизы. Йӧл со бӧрсьы 2 килограммлы йылӥз.</strong></p>
<p>- Мукетъёслы сямен ик, милемлы но 2010-тӥ-2011-тӥ ортчем тол секытэн сётскиз, &#8211; валэктэ огазеяськонэн кивалтӥсь Василий Леонтьев. &#8211; Пудо сиён тырмымтэен, дуно дунын сое палэнысь нуллӥм. Тани комбикорм Челябинск улосысь ворттӥм. Озьы бензинлы, кизер эстӥськонлы уно коньдон кошкиз. Озьы ке но азямы ужпум пуктӥм: йӧлэз кулэстыны уг яра. Одӥг пол лябӟытскод &#8211; пашмод. Малпанъёсмы пӧрмизы &#8211; йӧл ӧз кулэсмы. Вылаз ик, пудо уллёез но йылэтыны быгатӥмы на. Али таза сюро пудомы 1 сюрс 930 йыр, со пӧлысь 750-эз &#8211; кысконо скал.</p>
<p>Пудо сиён азьпаллы чакласа дасямы &#8211; 1 но ӝыны арлы тырмымон. Али жалятэк сюдӥськомы ке но, тус-тас ум кариське. Лыдъямын котькуд тонна, эскериське бусые но гидъёс доры люкам котькуд куро зурод. Тае нимысьтыз адямимы чакласа возе. Кылем арын скаллы быдэ 5 сюрс 600 килограмм йӧл кыским. Туэ тросгес луоз, дыр. Азьвыл аръёсы пудо сиёнэн нокыӵе шугъяськонъёсмы ӧз кылдылэ. Но тупаны но кулэ ук &#8211; 4 ар талэсь азьло трос аръем турынъёсмес ваньзэ сямен гырим. 2009-тӥ арын 1 сюрс 400 гектар кизим, но со пичильтык ӝутскиз но куасьмиз. Мукет араз 800 гектарез кизим &#8211; быриз. Кылем арын мукет сюрестӥ мынӥм &#8211; 400 гектар кукуруза кизим. Соин ужан понна басьтӥм Россиын поттэм нимысьтыз агрегат. Умоен ассэ возьматӥз, кукурузамы удалтӥз. Куазь умой вал бере, удалтӥзы юосмы но. 6 сюрс 400 тонна люкаськиз. Ёросамы та бадӟым лыдпус луэ. Котькуд гектарысь кутсамы шорлыдын 26 центнер.</p>
<div id="attachment_2546" class="wp-caption alignright" style="width: 298px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/38-7.jpg" rel="lightbox[2544]"><img class="size-medium wp-image-2546" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/38-7-288x300.jpg" alt="" width="288" height="300" /></a><p class="wp-caption-text">Василий Леонтьев.</p></div>
<p><strong>- Нош пунэмъёсты кылемын на-а?</strong></p>
<p>- Быдэсак сямен ӵоктам. Пермь шаере кӧня ке берыктонмы вань на. Огъя чаклано ке, трактор паркмес выльдыса но, дыраз уждун тыриськом, быгатэммыя премиос но сётъяськом.</p>
<p><strong>- Нош ужасьёстылэн кыӵеесь уждунъёссы?</strong></p>
<p>- Скал кыскисьёсмы тросгес басьто. Куд-огезлэн 20 сюрс манетозь но вуэ. Ужам бордысь потэ ни. Огкадь сиён, одӥг кадь гид, одӥг пудо, ваньмыз понна ужа транспортёр, флягаосты киын нуллонэз ӧвӧл. Пудо сиён ваемын, кыле на аппарат пуктыны но чылкыт ужаны. Соин ик ӝожтӥськись луэ ке, мон шуисько: ужан условиосты ваньдылэн одӥг кадь, одӥг кадь ик йӧл но кысконо. Пудоез яратоно, со вала лӥятэмез, вешамез, небыт вазиськемез. Адями кесяськемез вунэтоз яке пель сьӧртӥз лэзёз. Нош скал уз вунэты, йӧлзэ но кулэстоз.</p>
<p><strong>- Уром фермаын вань ужъёс капчиятэмын, шуиськоды, нош музонъёсаз кыӵе югдур?</strong></p>
<p>- Кылем ар пумын ми йӧл гумыос пуктӥм Косой фермае, выльдӥм скалъёсты но. Кылиз на тупатъяны Гожня гуртысь гидэз. Собере кыказ ик та фермаосын, Уромын сямен ик, куинь пол кыскыны кутсконо. Но кужмысь та ужез карыны уг яра, пудо утисьёс нырысь ик асьсэос мед валалозы солэсь кулэлыксэ.</p>
<p><strong>- Азьвыл аръёсы «Уромское» ОПХ элита кидыс будэтӥсь хозяйство &#8211; элитхоз &#8211; вал. Али ужаськоды на-а со бордын?</strong></p>
<p>- Али ОПХ милемыз шуыны уг луы ни, но элита кидыс будэтӥськом. Кылем арын 300 тонна вал, вузам «Раушан» йыды, «Конкур» сезьы, 1-тӥ репродукциен чабей. Рынокын та кидысъёслы кулэясько.</p>
<p><strong>- Тӥ, пе, скал уллёдэс выльдӥськоды асьтэ ветылъёсын ик. Нош племрепродукцияя хозяйствое потон сярысь малпанъёсты уг кылдыло-а?</strong></p>
<p>- Ми ужаськом со бордын. Асьме пудомес асьме луонлыкъёсын выльдыны быгатӥськомы ни бере, азьлане вамыш лэсьтоно. Мед быгатомы палэнэ но вузаны. Али кулэ документъёс Москвае лэземын. Сыӵе уж одӥг-кык толэзь куспын уг лэсьтӥськы. Кытӥяз аръёс кулэ.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Уром фермае вуыса, нокинэ ум шедьтэ ни кожамы вал &#8211; гидъёсын чал-чал. Скалъёс гинэ, гань-гань кариськыса, сиёнэз сыско. Пумитамы шедиз пудо сиён ворттӥсь воргорон. Тӥ, пе, дыраз вуиды, дояркаос ваньзы татын ай, Горд сэрегын. Зэм но, ваньзы, ужан дӥсьсэс воштыса, бертыны дасясько. Соос дорын бригадирзы Анна Санникова но осеменатор Римма Сухих.</p>
<p>- Ми али куинь пол кыскиськом, &#8211; валэктэ Анна Гавриловна. &#8211; Ӵукназэ скал кыскисьёс 5 часын вуо, нош ӝытсэ доразы берто, 9 часэ мыныку. Зэм, соку ик выль ужан графиклы дышыны капчи ӧй вал. Но йӧл будӥз. Арня куспын 2 килограммлы тросгес кыскыны кутским. Семьяосмы юрт котырын юрттӥсько.</p>
<p>- Али куд-ог фермаосын Горд сэрегъёссы ӧвӧл ни, нош тӥляд кылемын. Борддорын ужъёсты сярысь сводкаос ошылэмын.</p>
<p>- Милям но огдыре шутэтскон сэрегмы ӧй вал ни. Ӟечгес ужаны кутским но, выльысь кулэ луиз. Табере татын пусйиськом Выль арез, 8-тӥ Мартэз, вордскем нуналъёсмес. Шулдыр луэ. Коллективамы сизьым доярка, вань воштӥсьмы.</p>
<p>Арлыдъёссы пӧртэмесь ке но, туж тупаса ужало. Кема ужало ни Татьяна Дегтерёва, Тамара Яковлева. Соос 6 сюрс кыскисьёслэн клубазы пыро. Нош егит нылаш Надежда Поскрёбышева алигес гинэ пӧламы вуиз. Фермаын ужамез понна солы уждунэз вӧзы 20 процент ватсэт тыриське на. Озьы арлыдоез пенсие потэ, со интые егитэз вуэ.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Иван Аркашев.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b9%d3%a7%d0%bb%d1%8d%d0%b7-%d0%b9%d1%8b%d0%bb%d1%82%d0%be%d0%b7-%d0%bd%d0%b5%d0%b1%d1%8b%d1%82-%d0%ba%d1%8b%d0%bb/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Кылёзы на-а Тукляос?</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%ba%d1%8b%d0%bb%d1%91%d0%b7%d1%8b-%d0%bd%d0%b0-%d0%b0-%d1%82%d1%83%d0%ba%d0%bb%d1%8f%d0%be%d1%81/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%ba%d1%8b%d0%bb%d1%91%d0%b7%d1%8b-%d0%bd%d0%b0-%d0%b0-%d1%82%d1%83%d0%ba%d0%bb%d1%8f%d0%be%d1%81/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 20 Mar 2012 05:34:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Пудо вордон]]></category>
		<category><![CDATA[Иворъёс]]></category>
		<category><![CDATA[Ува]]></category>
		<category><![CDATA[Можга]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2538</guid>
		<description><![CDATA[Удмуртиын кылдытэм Тукля выжыысь парсьёсты тросэн вордӥзы Ува ёросысь «Туклинский» но Можга ёросысь «Пычасский» комплексъёсын. Берло аръёсы бадӟым уллё улӥз Пычасын. Но кылем арын январь толэзе, висён аляса, 136 йыр быриз. Вакчи дыр куспын «Пычасский» комплекс куашканы ӧдъяз, банкрот луиз. Правительстволэн Тӧроезлэн воштӥсез Александр Коробейников валэктэмъя, банкротъя валтӥсь кредитор луэ «Россельхозбанк». Соин ик татысь ваньбур [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Удмуртиын кылдытэм Тукля выжыысь парсьёсты тросэн вордӥзы Ува ёросысь «Туклинский» но Можга ёросысь «Пычасский» комплексъёсын.</p>
<p>Берло аръёсы бадӟым уллё улӥз Пычасын. Но кылем арын январь толэзе, висён аляса, 136 йыр быриз. Вакчи дыр куспын «Пычасский» комплекс куашканы ӧдъяз, банкрот луиз. Правительстволэн Тӧроезлэн воштӥсез Александр Коробейников валэктэмъя, банкротъя валтӥсь кредитор луэ «Россельхозбанк». Соин ик татысь ваньбур тус-тас каремын уз луы. Мукет ужпум Тукля выжыысь парсьёс пумысен. Кылёзы на-а соос?</p>
<p>Иван Аркашев.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%ba%d1%8b%d0%bb%d1%91%d0%b7%d1%8b-%d0%bd%d0%b0-%d0%b0-%d1%82%d1%83%d0%ba%d0%bb%d1%8f%d0%be%d1%81/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сӥльтэк шыд зумыт уг луы</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/02/%d1%81%d3%a5%d0%bb%d1%8c%d1%82%d1%8d%d0%ba-%d1%88%d1%8b%d0%b4-%d0%b7%d1%83%d0%bc%d1%8b%d1%82-%d1%83%d0%b3-%d0%bb%d1%83%d1%8b/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/02/%d1%81%d3%a5%d0%bb%d1%8c%d1%82%d1%8d%d0%ba-%d1%88%d1%8b%d0%b4-%d0%b7%d1%83%d0%bc%d1%8b%d1%82-%d1%83%d0%b3-%d0%bb%d1%83%d1%8b/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Feb 2012 07:16:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Пудо вордон]]></category>
		<category><![CDATA[Экономика]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2276</guid>
		<description><![CDATA[Пудо вордон &#8211; секыт но дуно удыс. Угось пайда поттон вылысь соосты лумбыт эскероно, утялтоно. Йӧллэсь но солэсь лэсьтэм сиёнъёслэсь ӧжытак коньдон поттыны луэ ик, нош сӥлен озьы гинэ уг пӧрмы. Соин но, оло, музъем бордын ужась палэнскыны кутскиз пудо вордонлэсь. Берло 5 арез чаклано ке, асьме шаерын сюро таза пудо 8 сюрс йырлы ичиёмиз, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2277" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/02/18-9.jpg" rel="lightbox[2276]"><img class="size-full wp-image-2277" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/02/18-9.jpg" alt="" width="460" height="275" /></a><p class="wp-caption-text">Котькуд адями араз 32,5 килограмм сӥль сие.</p></div>
<p><strong>Пудо вордон &#8211; секыт но дуно удыс. Угось пайда поттон вылысь соосты лумбыт эскероно, утялтоно. Йӧллэсь но солэсь лэсьтэм сиёнъёслэсь ӧжытак коньдон поттыны луэ ик, нош сӥлен озьы гинэ уг пӧрмы. Соин но, оло, музъем бордын ужась палэнскыны кутскиз пудо вордонлэсь. Берло 5 арез чаклано ке, асьме шаерын сюро таза пудо 8 сюрс йырлы ичиёмиз, куинь поллы ӧжытгес кылемын ыжъёс, ялан кулэсме парсь лыд.</strong></p>
<p>Россиысь сӥль сиён поттӥсьёслэн ассоциацизылэн эскеронъёсызъя 2000-тӥ арысен 2010-тӥ арозь сӥльлы дун 239 процентлы йылэм. 2000-тӥ арын килоез сылэ вылэм 58 манет 45 копейка, 2010-тӥ арын &#8211; 198 манет 35 копейка. 2001-тӥ арын сӥль дун 35 процентлы ӝутскем, 2004-тӥ арын &#8211; 34 процентлы, 2008-тӥ арын &#8211; 27 процентлы.</p>
<p>2010-тӥ арын быдэс Россиын сӥльлы дунъёс чутрак вылӥе ӝутскизы. Угось гужем пӧсь вал, юос, бакча сиёнъёс ӧз удалтэ. Соин сэрен, 2011-тӥ ар кутскыку ик, республикаын будӥзы дунъёс скал сӥльлы, картошлы, кубисталы, чорыглы. Килограмм сӥль 198 манетысь 210 манетозь вуиз. 1-тӥ ноябрьлы килоез скал сӥль сылӥз 211 манет 54 копейка, парсь сӥль &#8211; 186 манет 19 копейка. Ар пумын сӥль дунъёс будӥзы на эшшо 10,5 процентлы: скал сӥль &#8211; 230-240 манетозь, парсь сӥль &#8211; 220-230 манетозь.</p>
<p>ООН-ысь специалистъёслэн чакламзыя 2020-тӥ арлы сӥль дунъёс 30 процентлы йылозы, кунгож сьӧрысь сое басьтон 1,7 процентлы кулэсмоз ке но. Али дунне вылысь котькуд адями араз шорлыдын 32,5 килограмм сӥль сие. Нош 2020-тӥ арлы та лыдпус 35,5 килограммозь вуоз.</p>
<p>Дэри ёросысь Ожмос-Пурга гуртысь пудо вордӥсь Виктор Акилов 17 гектарын сиён будэтэ. Соин сюдэ куинь скалзэ, ньыль ветылзэ, кӧня ке йыр ыжъёссэ. Ужбергатӥсь шуэ:</p>
<p>- Куазь зоро-кото яке кӧс улыку, турын пӧртэм сямен люкаське. Одӥг культуралэсь одӥг араз гектарысьтыз 3-4 тонна сяна кӧс турын уг люкаськы, нош мукет араз 6-8 тонна но дасяны луэ. Одӥг скалэз толйытыны кулэ ичизэ 7 тонна кӧс турын, со вӧзы ватсано жалем сиёнъёсты, пызез, витаминъёсты. Созэ ини ваньзэ коньдонэн басьтоно луэ. Нош кӧня уксё кошке турнанлы! Аслад тракторед но турнан агрегатэд ӧвӧл ке, одӥг сотка понна 50 манет сётоно. Нош гектарез понна дас поллы тросгес луэ ни. Одӥг ошпиез 15 толэзь куайытон 10 сюрс манетлэсь ортче. Соин ик кунян сӥлез базарын килозэ 200 манет котырын вузаса, нокызьы но уд узырмы.</p>
<p>Со ик пудо йыр кулэсмемлэн нырысетӥ мугез. Тани ми палъёсын туж ӧжыт кылемын ыжъёс. 60 процентлы кулэсмиз сюро таза пудозы ас доразы вордӥсьёслэн. Кӧтул, Байкузё гуртъёсын ӧвӧл ни скалъёс. Мӧйыос, оло, возьысалзы ик на, дыр. Но ӟигарзы уг тырмы ни. Егитъёслэн мылкыдзы ӧвӧл.</p>
<p>- Нош парсез вордонлэн вань-а пайдаез?</p>
<p>- Парсьпи толэзь ӵоже 15 килограммлы будэ. Со умой сюдыса ай. Мед сылоз со, шуом, базар дунъя одӥг килограммез 200 манет. Нуналаз сюдӥськом куинь пол. Сиёнлы кӧня мынэ нянь, ю тысь, картош &#8211; созэ чаклась ик ӧвӧл. Арлы быдэ тупатъяно луэ ай гид выжъёсты, трос электрокужым кошке. Нош быдтэм дыр, кужым сярысь веранэз ик ӧвӧл. Дорад будэтэм парсь сӥль ас дунызъя килоез 300 манетлэсь но ортчоз. Соин ик кыӵе ке висён аля ке, пудо быре ке, со кузёлы туж бадӟым ыштон. Гурт адямилы парсь вордон &#8211; со пайдатэм удыс. Зэм, вузамед бере кисыяд коньдон вуыку, ӧжытак шумпотоно ик. Но со огдырлы гинэ, тодӥськод ук, кӧня со понна коньдон но кужым кошкемын. Парсьпи вузаса, ӧжытак уксё поттыны луэ ик, но соосты будэтон трос сюлмаськонъёсын герӟаськемын.</p>
<p>Городлы матысь гуртъёсын улӥсьёс пудозэс куд-огез базарын, куд-огез тодмооссы пыр вузаны быгато. Нош кинлэн аслаз техникаез ӧвӧл, ма кароно? Сыӵе дыръя вуо палэнысь адямиос &#8211; перекупщикъёс. Таосыз асьсэос ик вандо но, утялто но, коньдон но сёто. Но со коньдон туж ичи. Базарын килоез 220 манет ке, перекупщикъёс 170 манетэн басьто. Озьыен, котькуд килограммысь асьсэлы 50 манет табыш потто. Огвуэмен сыӵеос 5-6 парсь вандыса нуо. Сыӵе ик югдур скал но кунян сӥльёсын.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Иван Аркашев.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/02/%d1%81%d3%a5%d0%bb%d1%8c%d1%82%d1%8d%d0%ba-%d1%88%d1%8b%d0%b4-%d0%b7%d1%83%d0%bc%d1%8b%d1%82-%d1%83%d0%b3-%d0%bb%d1%83%d1%8b/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Юрттэт луоз</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/02/%d1%8e%d1%80%d1%82%d1%82%d1%8d%d1%82-%d0%bb%d1%83%d0%be%d0%b7/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/02/%d1%8e%d1%80%d1%82%d1%82%d1%8d%d1%82-%d0%bb%d1%83%d0%be%d0%b7/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Feb 2012 04:45:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Пудо вордон]]></category>
		<category><![CDATA[Иворъёс]]></category>
		<category><![CDATA[Каракулино]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Волков]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2268</guid>
		<description><![CDATA[Кылем арын Каракулино ёросысь кӧня ке мыло-кыдоос дасязы кеч вордонъя проект. Сое умоен лыдъяз Удмуртилэн Президентэз Александр Волков. Нош таяз арня вискын со тодматскиз «Русич» огазеяськонлэн кеч фермаеныз. Каракулиноысь пудо вордӥсьёс выль хозяйство усьтӥзы Арзамасцево черкогуртлэн аналтэм парсь вордон комплексаз. «Русич» гурт предприятилэн кивалтӥсезлэн Сергей Парфёновлэн верамезъя, али фермаын 500 йыр кеч, со пӧлысь 60-зэ [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Кылем арын Каракулино ёросысь кӧня ке мыло-кыдоос дасязы кеч вордонъя проект. Сое умоен лыдъяз Удмуртилэн Президентэз Александр Волков. Нош таяз арня вискын со тодматскиз «Русич» огазеяськонлэн кеч фермаеныз.</strong></p>
<p>Каракулиноысь пудо вордӥсьёс выль хозяйство усьтӥзы Арзамасцево черкогуртлэн аналтэм парсь вордон комплексаз. «Русич» гурт предприятилэн кивалтӥсезлэн Сергей Парфёновлэн верамезъя, али фермаын 500 йыр кеч, со пӧлысь 60-зэ кыско ни. Али нуналаз 80 килограмм йӧл люкаське, но азьланяз со 4 тоннаозь вуттэмын луоз.</p>
<p>Одӥг литрез 60 манет сылэ ке но, шаерамы улӥсьёс сое мылысь-кыдысь басьто. Москваын &#8211; отчы но вуэ ни Каракулиноысь кеч йӧл &#8211; 120 манет сылэ. Гуртоослэсь та проектсэс улонэ быдэсак пыӵатон понна кулэ 60 миллион манет.</p>
<p>- Ми юрттом тӥледлы, &#8211; шуиз Александр Волков. &#8211; Малы ке шуоно тӥ выль ужан интыос кылдытӥды но аналтэм юртъёсты уже кутӥды.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Иван Аркашев.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/02/%d1%8e%d1%80%d1%82%d1%82%d1%8d%d1%82-%d0%bb%d1%83%d0%be%d0%b7/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Гужем сюлмаськем берытске пайдаен</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/01/%d0%b3%d1%83%d0%b6%d0%b5%d0%bc-%d1%81%d1%8e%d0%bb%d0%bc%d0%b0%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b5%d0%bc-%d0%b1%d0%b5%d1%80%d1%8b%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d0%bf%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b0%d0%b5%d0%bd/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/01/%d0%b3%d1%83%d0%b6%d0%b5%d0%bc-%d1%81%d1%8e%d0%bb%d0%bc%d0%b0%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b5%d0%bc-%d0%b1%d0%b5%d1%80%d1%8b%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d0%bf%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b0%d0%b5%d0%bd/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Jan 2012 06:21:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Пудо вордон]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2145</guid>
		<description><![CDATA[Пудоез тол вылтӥ сюдонлы республикаысь хозяйствоос кылем гужем рос-прос дасяськизы. Со али шӧдӥське бусьтыр йӧл кыскон вылын. Нош кин уг пӧрмыты, асьсэос янгыш. Угось асьме шаерын ваньмыз лэсьтэмын трос ю-нянь но пудо сиён дасян понна. Котькуд гектарысь шорлыдын кутсамын 19 центнер ю тысь но люкамын 25 центнер кормовой единица пудо сиён. Та дырозь таӵе бадӟымесь [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Пудоез тол вылтӥ сюдонлы республикаысь хозяйствоос кылем гужем рос-прос дасяськизы. Со али шӧдӥське бусьтыр йӧл кыскон вылын.</strong></p>
<p>Нош кин уг пӧрмыты, асьсэос янгыш. Угось асьме шаерын ваньмыз лэсьтэмын трос ю-нянь но пудо сиён дасян понна. Котькуд гектарысь шорлыдын кутсамын 19 центнер ю тысь но люкамын 25 центнер кормовой единица пудо сиён. Та дырозь таӵе бадӟымесь лыдпусъёс Удмуртиын ӧй вал на.</p>
<p>Гурт удысъя но сиён-юонъя министерстволэн люкам лыдпусъёсызъя али республикаысь хозяйствоос уй-нунал ӵоже 13 сюрс 882 центнер йӧл кыско (планъя чакламлэсь 103 процент). Дэбес, Яр но Каракулино ёросъёс сяна, мукетъёсыз, планзэс тырмытыса, ужало. Котьку сямен ик паймыто вавожъёс. Татысь пудо утисьёс уй-нунал ӵоже 18 килограмм йӧл кыско.</p>
<p>Скаллы быдэ 21,3 килограмм йӧл кыскыса, ваньзэ азьпалтэ Вотка ёросысь «Пихтовка» гурт предприятие. Со вакытэ ик Кизнер ёросысь «АрсАн-Агро», Красногорск ёросысь «Спектр» огазеяськонъёсын но Сюмси ёросысь «Борец» СПК-ын йӧлзы 3 килограмм но уг люкаськы.</p>
<p>Скал уллё кылем арынлэсь ӧжытгес кылемын ке но, та уг шӧдӥськы крестьян-фермер хозяйствоос вылын. Ар ӵоже соос сюрс йырлы пудозэс йылэтӥллям.</p>
<p>Туэ толлы пудо сиён дасяны быгатӥллям, шӧдске, ас доразы пудо вордӥсьёс но. Валля арен ӵошатыса, соослэн скал уллёзы 500 йырлы тросгес луиз.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Иван АРКАШЕВ.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/01/%d0%b3%d1%83%d0%b6%d0%b5%d0%bc-%d1%81%d1%8e%d0%bb%d0%bc%d0%b0%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b5%d0%bc-%d0%b1%d0%b5%d1%80%d1%8b%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d0%bf%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b0%d0%b5%d0%bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Юрттэт курыны беромо</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/01/%d1%8e%d1%80%d1%82%d1%82%d1%8d%d1%82-%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%8b%d0%bd%d1%8b-%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%bc%d0%be/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/01/%d1%8e%d1%80%d1%82%d1%82%d1%8d%d1%82-%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%8b%d0%bd%d1%8b-%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%bc%d0%be/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Jan 2012 07:07:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Пудо вордон]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Коробейников]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2032</guid>
		<description><![CDATA[Таяз арня вискын Правительстволэн Тӧроезлэн воштӥсез Александр Коробейников ортчытӥз Правительство бордын ужась Агропромышленность удысын политикая кенешезлэсь заседанизэ. Солэн ёзчиосыз эскеризы 2012-тӥ арын гурт удыслы кун ласянь субсидиосын юрттэт сётон ужпумъёсты. Кытчы но кӧня коньдон кутӥськоз &#8211; ваньзэ чаклаз Гурт удысъя но сиён-юонъя министерство. Александр Коробейников пусъемъя, туэ Удмуртилэн бюджетысьтыз гурт удыслы висъяны чакламын 1 миллиард [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2033" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/01/2-2.jpg" rel="lightbox[2032]"><img class="size-full wp-image-2033" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/01/2-2.jpg" alt="" width="460" height="274" /></a><p class="wp-caption-text">Парсьёсты выставкаосысь гинэ медам адӟылэ...</p></div>
<p><strong>Таяз арня вискын Правительстволэн Тӧроезлэн воштӥсез Александр Коробейников ортчытӥз Правительство бордын ужась Агропромышленность удысын политикая кенешезлэсь заседанизэ. Солэн ёзчиосыз эскеризы 2012-тӥ арын гурт удыслы кун ласянь субсидиосын юрттэт сётон ужпумъёсты. Кытчы но кӧня коньдон кутӥськоз &#8211; ваньзэ чаклаз Гурт удысъя но сиён-юонъя министерство.</strong></p>
<p>Александр Коробейников пусъемъя, туэ Удмуртилэн бюджетысьтыз гурт удыслы висъяны чакламын 1 миллиард 280 миллион манет. Азьвыл аръёсы сямен ик, солэн бадӟым люкетэз мыноз йӧл поттонлы, пудо вордонлы, турын будосъёсты но юосты кизён-утялтонлы но мукет.</p>
<p>- Та коньдон пӧлысь ик субсидиос но висъяськозы, &#8211; шуэ Кун Кенешысь Агропромышленность удысъя ялан ужась комиссилэн тӧроез Владимир Невоструев. &#8211; Валамон: йӧл но сӥль поттон гурт удысын валтӥсез луэ, но таин ӵош ик вунэтоно ӧвӧл чорыг вордонэз, етӥн кизёнэз. Тани Россиын дасяське парсь вордонэз азинтонъя программа. Асьмелы но соя тупась программа дасяно. Унояз улосъёсын та бордын ужало ни.</p>
<p>2010-тӥ арлэн бервылъёсыз али но куд-ог хозяйствоос вылын шӧдӥсько на. Тросэз гурт предприятиос пунэмъёсы пыремын. Соин ик оглюкетэз субсидиос соосты пытсанлы мынозы. Сюлмаськытэ соиз но: кыӵе ке юрттэт басьтон понна хозяйствоос трос докуменъёс бичано луо. Толэзь интые, висъям дыр кыстӥське ӝыны арозь. Гуртоос бере кылё. Сыӵе ик югдур кидысъёс, удобрениос, кизер эстӥськон басьтонъя но. Соин ик субсидиос вуо 70 процентаз огазеяськонъёсы гинэ. Тани республикая пуктэмын 114 гид, нош субсидия басьтӥз 18 хозяйство гинэ. Али чутрак воштоно сыӵе югдурез. Котькуд хозяйстволэн табере вань компьютеръёсыз, аслаз электрон почтаез.</p>
<p>Вылӥ ӟечлыко кидыс басьтӥсьёслы чаклам нимысьтыз субсидия но вань. Жаляса верано, кукуруза отчы уг шедьы. Нош солэсь макем трос пудо сиён дасяны луэ, одӥг гектарысь 600 центнерлэсь ятыр потэ! Та культураен ӵошатыса, одӥг но трос аръем турынъёс куинь поллы ӧжытгес люкасько. Куд-ог улосъёсын дышизы ни кукуруза йырез но нимаз утялтыны. Со но гектарысьтыз 100 центнерлэсь трос люкаське. Нош ю тысь республикая басьтӥськом тужгес троссэ 20 центнер котырын. Соин ик рос-прос ужано кукурузаен. Зэм, сое кидысэн басьтон дуно усе. Соин ик субсидия висъяно, &#8211; вераз Владимир Невоструев.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Иван АРКАШЕВ.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/01/%d1%8e%d1%80%d1%82%d1%82%d1%8d%d1%82-%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%8b%d0%bd%d1%8b-%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%bc%d0%be/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Воректоз горд сэрегмы</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2011/12/%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%be%d0%b7-%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b4-%d1%81%d1%8d%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%bc%d1%8b/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2011/12/%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%be%d0%b7-%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b4-%d1%81%d1%8d%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%bc%d1%8b/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 28 Dec 2011 05:05:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Пудо вордон]]></category>
		<category><![CDATA[Можга]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=1944</guid>
		<description><![CDATA[Ёросысь «Россия» эштосэн кема аръёс ӵоже ини быгатыса кивалтэ Аркадий Николаевич Вершинин. Хозяйствоязы скал кыскон но парсь куайытон фермаоссы вань. Бадӟым Уча черкогуртын пудо вандон но колбаса лэсьтон цехсы ужа. Озьыен, гурт калык тэк уг пукы. Камыжлы (Камышлы) гуртын парсь сюдон фермазы кык. Отын 1 сюрс 500-лэсь трос парсьёсты утялто. Одӥгез гидзы вуж, мукетыз выль. [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_1945" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2011/12/195-3.jpg" rel="lightbox[1944]"><img class="size-full wp-image-1945" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2011/12/195-3.jpg" alt="" width="460" height="288" /></a><p class="wp-caption-text">Е. Матвеева но Э. Бушмакина. .</p></div>
<p><strong><em>Ё</em></strong><strong><em>росысь «Россия» эштосэн кема аръёс ӵоже ини быгатыса кивалтэ Аркадий Николаевич Вершинин. Хозяйствоязы скал кыскон но парсь куайытон фермаоссы вань. Бадӟым Уча черкогуртын пудо вандон но колбаса лэсьтон цехсы ужа. Озьыен, гурт калык тэк уг пукы.</em></strong></p>
<p>Камыжлы (Камышлы) гуртын парсь сюдон фермазы кык. Отын 1 сюрс 500-лэсь трос парсьёсты утялто. Одӥгез гидзы вуж, мукетыз выль. Выляз тырше Лидия Кузнецова. Парсьёслы со олокыӵе но ватсэтъёс сётъя. Нурскетӥсьёс  поилкаысь  ву юо, кормушкаысь сиёнэз сиё.</p>
<p>Вужаз фермаын Елена Матвеева но Эльвира Бушмакина тыршо. Эльвира Селивёрстовна 8 арзэ ини парсьёсты сюдэ, Елена Евгеньевна &#8211; 5 ар котыр. Шутэтскон нуналъёссы дыръя нылкышноосты воштэ Людмила Курбатова. Фермаен кивалтэ Михаил Смирнов.</p>
<p>- Милемлы кельше парсьёсты ӝукен ик сюдыны, &#8211; вера Елена Евгеньевна. &#8211; Ми доры 10 килограммъем парсьпиосты вутто. Нош сояз гидэ бадӟымъёссэ ваё. Парсьпиосмес нуналаз кык пол сюдӥськом. Суткаяз привесмы 500 граммозь луэ. 4-5 толэзь ортчыса, парсьёсмес вандыны нуо. Ӵукна тямысысен ӝыт ньыль часозь ужаськом. Соиз умой: скал кыскисьёс сямен вазь ӵукна ум султӥське. 6-7 нунал ужаса, шутэтскыны потӥськом.</p>
<p>Парсь гидэ пырыкум, нылкышноос Выль арлы дасясько вылэм. Улонмес чебер, пе, кареммы потэ. Тани вож кызмес пуктом но, горд сэрегмы воксё мукет сямен пиштоз. Мылкыд но мукетгес луоз.</p>
<p>- Милям ветеринармы вань на, &#8211; одӥг ымысь кадь верало нылкышноос. &#8211; Пинал мар ке, ӟуч нылаш &#8211; Марина Серебрякова. Туж капчи мылкыдо со. Уг шуонэз уг тоды, йӧнатон борды капчиен басьтӥське. Коллективмы пичи, тупаса улӥськомы. Камыжлые ваньмы кык иськемысь, Ломеслуд гуртысь, ужаны ветлӥськомы. Улон интыосмы отын.</p>
<p>Нылкышноос уг ӝожтӥсько. Ужмы но, улон интымы но кельше, шуо. Уждун, пе, туж ик трос ум басьтӥське, но гуртын улон понна тырме.</p>
<p align="right"><em><strong>Любовь Тихонова.</strong></em></p>
<p align="right"><em><strong>Туспуктӥз Александр Смакловский.</strong></em></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2011/12/%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%be%d0%b7-%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b4-%d1%81%d1%8d%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%bc%d1%8b/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Уждун сётозы&#8230; евроен?</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2011/12/%d1%83%d0%b6%d0%b4%d1%83%d0%bd-%d1%81%d1%91%d1%82%d0%be%d0%b7%d1%8b-%d0%b5%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%bd/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2011/12/%d1%83%d0%b6%d0%b4%d1%83%d0%bd-%d1%81%d1%91%d1%82%d0%be%d0%b7%d1%8b-%d0%b5%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%bd/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 28 Dec 2011 05:03:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Пудо вордон]]></category>
		<category><![CDATA[Вотка]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=1942</guid>
		<description><![CDATA[«Июльское» учхозысь Июльск фермаысь скал кыскисьёс ноябрь толэзь шорын ик Выль арез пумитазы &#8211; арлы чаклам планзэс мултэсэн быдэстӥзы. Котькуд скаллэсь 5 сюрс 820 килограмм интые 5 сюрс 845 килограмм кыскизы. Хозяйство таӵе вормонлы азьвыл ик дась вал. 2010-тӥ арозь татын пудо сиёнэн шуге-леке ӧз сюрылэ. Миым кӧс гужем гинэ соосты сюлмаськонъёсы вуттӥз. Туэ тросгес [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_1943" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2011/12/195-6.jpg" rel="lightbox[1942]"><img class="size-full wp-image-1943" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2011/12/195-6.jpg" alt="" width="460" height="272" /></a><p class="wp-caption-text">Скал кыскисьёс Ф. Никандрова, В. Стерхова, осеменатор Ю. Краснопёров но зоотехник О. Шубина. .</p></div>
<p><strong><em>«Июльское» учхозысь Июльск фермаысь скал кыскисьёс ноябрь толэзь шорын ик Выль арез пумитазы &#8211; арлы чаклам планзэс мултэсэн быдэстӥзы. Котькуд скаллэсь 5 сюрс 820 килограмм интые 5 сюрс 845 килограмм кыскизы.</em></strong></p>
<p>Хозяйство таӵе вормонлы азьвыл ик дась вал. 2010-тӥ арозь татын пудо сиёнэн шуге-леке ӧз сюрылэ. Миым кӧс гужем гинэ соосты сюлмаськонъёсы вуттӥз. Туэ тросгес кизизы вал шундыберган (200 гектарлэсь ятыр),  тари но рапс (ӵошен 300 гектар). Гуосы выль амалъя нырысьсэ тыризы силос, кукурузаез шундыберганэн, рапсэн но витамино ватсэтъёсын сураса. Хозяйствоя котькуд пудо йырлы дасямын 30 центнер пала сиён.</p>
<p>- Учхозамы куинь ферма, но отын уллёос пӧртэмесь. Тани милямаз но Молчаны гуртысь гидъёсын скалъёс пересесьгес ни. Нош комплексын &#8211; нырысьсэ кунян ваем скалъёс. Соос тросгес йӧл сёто. Соин ик отысь пудо утисьёслэн планзы но бадӟымгес, &#8211; вера Июльск фермаысь зоотехник Ольга Шубина. &#8211; Но ми быгатӥм азьпалтыны молчанъёсты, планмес толэзь но ӝынылы вазьгес быдэстӥм. Ар пумозь скаллы быдэ 6 сюрс 200 килограмм котыр йӧл люкаськоз.</p>
<p>Али Июльск фермаын скаллы быдэ 18 килограмм кыско. Но гужемзэ йӧл тросгес ик луэ.</p>
<p>- Туэ сиён тырмыт но ӟеч. Скалъёс номырзэ но уг кельто, &#8211; шуэ Ольга Шубина. &#8211; Ӵукнаозь силосэн сюдӥськом. Нуназе бере ватсаськом сенаж, куро, патока, мел, сылал. Быдэс толлы тырмоз кушманмы.</p>
<p>Милям 840 скалмы. Соосты ум кулэстӥське. Учхоз ачиз выжыё скал будэтэ. Соин ик та пумысен нокыӵе сюлмаськонъёс уг кылдыло. Эшшо ик выжыё скалъёсмес мукет хозяйствоос басьто на.</p>
<p>Июльск фермаысь пудо утисьёс ужаны но, шутэтскыны но быгато. Та сярысь валаськод, горд сэрегысь бордгазетэз адӟыса. Отын тунсыко лыдпусъёс но суредъёс возьматэмын. Кылсярысь:</p>
<p><em>1969-тӥ ар. Фермая котькуд скаллэсь кыскемын шорлыдын 2 сюрс 555 килограмм йӧл, уй-нунал ӵоже пудо куае 438 граммлы. Толэзьем шоро-куспо уждун 990 манет;</em></p>
<p><em>2009-тӥ ар. Скаллы быдэ кыскемын 6 сюрс килограмм, уй-нунал ӵоже пудо куае 900 граммлы, уждун &#8211; 9 сюрс 200 манет;</em></p>
<p><em>2049-тӥ ар, яке 30 ар азьпала учкыса. Котькуд скаллэсь кыскемын луоз 15 сюрс килограмм йӧл. Пудо куаёз 1 сюрс 500 граммлы, уждун луоз 1 сюрс 500 евро.</em></p>
<p>Тӥни сыӵе яркыт малпанъёсын уло та фермаысь пудо утисьёс.</p>
<p align="right"><em><strong>Иван Аркашев.</strong></em></p>
<p align="right"><em><strong>Туспуктӥз Владимир Беломорских.</strong></em></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2011/12/%d1%83%d0%b6%d0%b4%d1%83%d0%bd-%d1%81%d1%91%d1%82%d0%be%d0%b7%d1%8b-%d0%b5%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

