﻿<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Удмурт дунне &#187; Фин-угор дуннеын</title>
	<atom:link href="http://udmdunne.ru/category/%d0%b3%d0%b5%d1%80%d0%b4/%d1%84%d0%b8%d0%bd-%d1%83%d0%b3%d0%be%d1%80-%d0%b4%d1%83%d0%bd%d0%bd%d0%b5%d1%8b%d0%bd/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://udmdunne.ru</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Fri, 18 May 2012 05:04:35 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.2.1</generator>
		<item>
		<title>Секыт ужпумъёс чигнало, огазеяськонъёс ке вуо</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/02/%d1%81%d0%b5%d0%ba%d1%8b%d1%82-%d1%83%d0%b6%d0%bf%d1%83%d0%bc%d1%8a%d1%91%d1%81-%d1%87%d0%b8%d0%b3%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d0%be-%d0%be%d0%b3%d0%b0%d0%b7%d0%b5%d1%8f%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%8a/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/02/%d1%81%d0%b5%d0%ba%d1%8b%d1%82-%d1%83%d0%b6%d0%bf%d1%83%d0%bc%d1%8a%d1%91%d1%81-%d1%87%d0%b8%d0%b3%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d0%be-%d0%be%d0%b3%d0%b0%d0%b7%d0%b5%d1%8f%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%8a/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Feb 2012 07:55:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Фин-угор дуннеын]]></category>
		<category><![CDATA[«Мынам Удмуртие»]]></category>
		<category><![CDATA[Николай Мусалимов]]></category>
		<category><![CDATA[Удмурт кенеш]]></category>
		<category><![CDATA[Бускельёсмы дорын]]></category>
		<category><![CDATA[Владимир Завалин]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2261</guid>
		<description><![CDATA[20 ар талэсь азьло, 20-тӥ феврале, Сыктывкарын кутэмын вал Фин-угор калыкъёслэсь ассоциацизэс (АФУН) кылдытон сярысь декларация. Нош та арын ик тулыс Ижын ортчиз фин-угор калыкъёслэн нырысетӥ ӧтчамзы. Удмурт шаермылэн шоркараз пумиськон дыръя ик ассоциация рос-прос кылдӥз, бурдъяськиз шуыны луэ. Туннэ нуналлы АФУН огазея Удмуртиысь, Карелиысь, Коми шаерысь, Марий Элысь, Мордовиысь, Пермь улосысь, Ненец, Ханты-Манси, Ямало-Ненец [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/02/17-8.jpg" rel="lightbox[2261]"><img class="alignleft size-thumbnail wp-image-2262" style="margin-left: 9px; margin-right: 9px;" title="17-8" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/02/17-8-150x150.jpg" alt="" width="150" height="150" /></a>20 ар талэсь азьло, 20-тӥ феврале, Сыктывкарын кутэмын вал Фин-угор калыкъёслэсь ассоциацизэс (АФУН) кылдытон сярысь декларация. Нош та арын ик тулыс Ижын ортчиз фин-угор калыкъёслэн нырысетӥ ӧтчамзы. Удмурт шаермылэн шоркараз пумиськон дыръя ик ассоциация рос-прос кылдӥз, бурдъяськиз шуыны луэ.</strong></p>
<p>Туннэ нуналлы АФУН огазея Удмуртиысь, Карелиысь, Коми шаерысь, Марий Элысь, Мордовиысь, Пермь улосысь, Ненец, Ханты-Манси, Ямало-Ненец округъёсысь калык огазеяськонъёсты. Ассоциация азьын сылись ужпумъёс: фин-угор калыкъёсты огазеян, соос азьын сылӥсь ужпумъёсты ваче сэрттон-пертчон, кулэяськонъёссэс чаклан, улонэ пыӵатыны тыршон. Нырысь вакытэ АФУН-лэн штаб-квартираез Ижын интыяськемын вал. 1994-ти арысен &#8211; Ханты-Мансийскын. Нош 2002-тӥ арысен &#8211; Саранскын.</p>
<p>Россиысь фин-угор калыкъёслэн берпуметӥ ӧтчамазы АФУН-лэн ужан радаз воштӥськонъёс пыртэмын вал. Кылдӥз огазеяськонлэн Президиумез. Отчы бырйизы пӧртэм улосъёсысь 15 муртэ.</p>
<p>Удмурт шаер сярысь ке верано, Президиуме пыртэмын нациосын ужан политикая министр Владимир Завалин, «Удмурт кенеш» огазеяськонлэн президентэз Николай Мусалимов но «Мынам Удмуртие» телерадиокомпанилэн кивалтӥсезлэн воштӥсез национальной программаос понна кыл кутӥсь Сергей Касаткин. Москваын улӥсь фин-угоръёслэн нимынызы Президиуме юнматэмын вал эшшо одӥг аспал муртмы Светлана Смирнова.</p>
<div id="attachment_2263" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/02/17-4.jpg" rel="lightbox[2261]"><img class="size-full wp-image-2263" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/02/17-4.jpg" alt="" width="460" height="300" /></a><p class="wp-caption-text">Ас вакытаз АФУН трос лэсьтӥз хантыослы юрттон вылысь.</p></div>
<p>Ваньмыз ик соос пӧртэм удысъёс понна кыл куто. Кылсярысь, Владимир Завалин Россиысь улосъёслэсь фин-угор кусыпъёссэс юнматон понна сюлмаське. Николай Мусалимов тырше кун кивалтӥсьёсын кусыпъёс тупатыны. Светлана Смирнова син азяз возе егитъёсын ужанэз, нош Сергей Касаткин сюлмаське ивор вӧлмытӥсь ёзъёслэсь ужзэс радъян пумысен. Со сяна, Саранскын ортчем берло съездын кылдӥз АФУН-лэн Советэз но. Татчы 45 адями пыртэмын вал. Вылӥ верам улосчиосмы сяна, татчы юнматэмын на удмурт нылкышно кенешлэн тӧроез Надежда Степанова.</p>
<p>Ужез пайдаёгес радъян вылысь Президиумлэсь кенешъёссэ кварталлы быдэ ортчытъялозы. Нош Советлэн ёзчиосыз араз одӥг пол люкаськыло. Та дырозь Президиум, Россиысь пӧртэм улосъёсын люкаськылыса, 10-лэсь ятыр кенешъёссэ ортчытӥз. Котькудаз кыӵе ке тужгес висьытӥсь ужпумъёс эскеремын. Таӵе пумиськонъёсы котьку но пыриськыло улосъёслэн кивалтӥсьёссы. Со оскон кылдытэ: эскерем лэчыт ужпумъёсты улосъёслэн йыръёссы одно ик санэ басьтозы, кулэ ужрадъёс кутозы.</p>
<p>Нимысьтыз пусъем потэ Ненец автономной округысь Нарьян-Марын миым ортчем пумиськонэз. Улослэн губернаторез Игорь Фёдоров, солэн воштӥсьёсыз, ёрос йыръёс кутсконысеныз пумозяз кенеше пыриськизы. Лэчыт вераськон ӝутскиз школаосын анай кылэз дышетон пумысен. Тани Красный каргуртын улӥсьёс ваньмыз сямен &#8211; ненецъёс. Нош анай кылзэс школаын уг дышето. Валамон, тросэз потэ школалэн директорез бордысь. Кылдэм югдурлы кивалтӥсьёс олокыӵе но мугъёс утчазы. Нырысь ик, уг, пе, тырмо программаын чаклам предметъёслы часъёс. Но таӵе гуртъёсын анай кылъя урокъёсты мукет предметъёсын воштыны нокызьы но уг яра, пусйизы кенешын. Округлэн кивалтӥсьёсызлы та но уно мукет критикаез кылзыны капчи ӧй вал, дыр. Но вань ӵектонъёсты соос лыдэ басьтӥзы, юрттыны оскытӥзы. Озьыен, таиз кенеш ненец калыклэсь кылзэ, культуразэ утёнын выль вакытэз мытӥз, шуыны луоз.</p>
<p>Тӥни озьы АФУН юрттэ секыт ужпумъёсты быдэстыны.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Сергей Наговицын.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/02/%d1%81%d0%b5%d0%ba%d1%8b%d1%82-%d1%83%d0%b6%d0%bf%d1%83%d0%bc%d1%8a%d1%91%d1%81-%d1%87%d0%b8%d0%b3%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d0%be-%d0%be%d0%b3%d0%b0%d0%b7%d0%b5%d1%8f%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%8a/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сыӵезэ книгаысь уд лыдӟы!</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2011/10/%d1%81%d1%8b%d3%b5%d0%b5%d0%b7%d1%8d-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%b0%d1%8b%d1%81%d1%8c-%d1%83%d0%b4-%d0%bb%d1%8b%d0%b4%d3%9f%d1%8b/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2011/10/%d1%81%d1%8b%d3%b5%d0%b5%d0%b7%d1%8d-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%b0%d1%8b%d1%81%d1%8c-%d1%83%d0%b4-%d0%bb%d1%8b%d0%b4%d3%9f%d1%8b/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 05 Oct 2011 06:36:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Фин-угор дуннеын]]></category>
		<category><![CDATA[Герд]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=847</guid>
		<description><![CDATA[Мордовиысь Н. П. Огарёв нимо университет алигес пусйиз 80 ар тырмонзэ. Та дано дышетсконниез ӟечкыланы вуизы пӧртэм улосъёсысь но кунъёсысь куноос. Тунсыко конференциос, лыдӟонъёс радъяськизы. Мыным удалтӥз С. Конкинлы сӥземаз пыриськыны. Та тодосчи Саранск университетысь филология факультетэз азинтонлы трос кужымзэ но дырзэ сётӥз. Нош ачиз литература удысын тыршиз. Туж кельшиз асьмелы ӵыжы-выжы луись эрзя но [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Мордовиысь Н. П. Огарёв нимо университет алигес пусйиз 80 ар тырмонзэ. Та дано дышетсконниез ӟечкыланы вуизы пӧртэм улосъёсысь но кунъёсысь куноос. Тунсыко конференциос, лыдӟонъёс радъяськизы. Мыным удалтӥз С. Конкинлы сӥземаз пыриськыны. Та тодосчи Саранск университетысь филология факультетэз азинтонлы трос кужымзэ но дырзэ сётӥз. Нош ачиз литература удысын тыршиз.</p>
<p>Туж кельшиз асьмелы ӵыжы-выжы луись эрзя но мокша калыкъёслэн капчи мылкыдзы, шуныт пумитамзы, дӥсьтӥсь луэмзы, котьмаин тунсыкъяськемзы. Конференцие пыриськисьёс понна соос узыр программа дасяллям: кык нунал куспын быдэс Саранскез адӟим, тодматскимы тодмо скульпторлы С. Эрзялы но Быдӟым ожлы сӥзем синпелетъёсын.</p>
<p>Куд-огез тунсыкъяське: бадӟым-а меда пайдазы конференциослэн? Таӵеослэн пумитазы куддыр мар вазьыны ик ӟудӥсько &#8211; сокем паймыто! Учконо ке, докладъёсысь турлы ивор тодэм сяна, ми трос выльзэ усьтӥськом, пӧртэм интыосы вуылыса, мукет калыкъёсын ваче син тодматскыса. Таӵезэ книгаысь но уд лыдӟы, телевизорысь но уд адӟы.</p>
<p>Конференцие вуылэме понна тау кареме потэ Удмурт кун университетысь филология факультетлэн деканэзлы Л. Фёдоровалы но солэн воштӥсезлы В. Шибановлы.</p>
<p align="right"><em><strong>Елена Рябина.</strong></em></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2011/10/%d1%81%d1%8b%d3%b5%d0%b5%d0%b7%d1%8d-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%b0%d1%8b%d1%81%d1%8c-%d1%83%d0%b4-%d0%bb%d1%8b%d0%b4%d3%9f%d1%8b/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вылӥ тубатэ вуттоз  дышетскон</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2011/10/%d0%b2%d1%8b%d0%bb%d3%a5-%d1%82%d1%83%d0%b1%d0%b0%d1%82%d1%8d-%d0%b2%d1%83%d1%82%d1%82%d0%be%d0%b7-%d0%b4%d1%8b%d1%88%d0%b5%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bd/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2011/10/%d0%b2%d1%8b%d0%bb%d3%a5-%d1%82%d1%83%d0%b1%d0%b0%d1%82%d1%8d-%d0%b2%d1%83%d1%82%d1%82%d0%be%d0%b7-%d0%b4%d1%8b%d1%88%d0%b5%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bd/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 05 Oct 2011 06:09:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Фин-угор дуннеын]]></category>
		<category><![CDATA[Герд]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=844</guid>
		<description><![CDATA[2006-тӥ арысен «Финляндия-Россия» общество кутскиз фин-угор калыкъёсты дышетонъя проектсэ. Пӧртэм удысъёсын ужась калыкъёсты огазея одӥг сюлмаськон: кызьы утёно но азинтоно анай кылэз. Вашкала амалъёс вылын кыдёке уд вортты. Кылдытъяно выль проектъёс. Кызьы? Кытын? Кин? Та юанъёслы пум поныса, дышетонэз радъяны сюлмаськизы финъёс. Проектлэн та вакытэ кивалтӥсез &#8211; фин воргорон Рику Савонен, Россия ласянь уж оскемын [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_845" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2011/10/148-31.jpg" rel="lightbox[844]"><img class="size-full wp-image-845" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2011/10/148-31.jpg" alt="" width="460" height="350" /></a><p class="wp-caption-text">ӵыжы-выжы калыкъёс эшъясько, ог-огзылэсь адӟем каро.</p></div>
<p><strong><em>2006-т</em></strong><strong><em>ӥ</em></strong><strong><em> арысен «Финляндия-Россия» общество кутскиз фин-угор калыкъёсты дышетонъя проектсэ. П</em></strong><strong><em>ӧ</em></strong><strong><em>ртэм удысъёсын ужась калыкъёсты огазея од</em></strong><strong><em>ӥ</em></strong><strong><em>г сюлмаськон: кызьы утёно но азинтоно анай кылэз. Вашкала амалъёс вылын кыдёке уд вортты. Кылдытъяно выль проектъёс. Кызьы? Кытын? Кин?</em></strong></p>
<p><strong><em>Та юанъёслы пум поныса, дышетонэз радъяны сюлмаськизы финъёс. Проектлэн та вакытэ кивалт</em></strong><strong><em>ӥ</em></strong><strong><em>сез &#8211; фин воргорон Рику Савонен, Россия ласянь уж оскемын Коми шаерысь  Алексей Конюховлы.</em></strong></p>
<p>- Нырысь ӧтёнъёс ысъямы калык огазеяськонъёсы &#8211; соос асьсэлэсь адямиоссэс ӵектылӥзы, &#8211; вера Алексей Конюхов. &#8211; Но та амал кемалы ик ӧз тырмы. Шӧдӥськиз: общественной ужысь формализм та проектлы уг тупа. Калык огазеяськонъёс ӵемысь ысъяллязы проект ужен чик тунсыкъяськисьтэм муртъёсты. Соин вуимы огъя малпанэ: та ужрадъёсы мед лыктозы фин-угор выжыысь адямиос, нокыӵе общественной ужен ке но уг выро.</p>
<p>Проектэ пыриськисьёс пусъё: таӵе пумиськонъёс туж усто луизы улосъёс куспын эшъяськонлы. Адямиос тодматско, кин ке уж ласянь эшъяське, ог-огзылэсь тазэ я созэ адӟем каро. Со дыре ик быдэстэмын тужгес кулэез вамыш &#8211; проект гожъянлы дышетон.</p>
<p>Таизъя визь-кенеш сётъязы Мордовиысь, Удмуртиысь, Марий Элысь специалистъёс. Озьы ке но дышетсконэз ортчемъёс уката дунъязы Лариса Бурановаез &#8211; Удмуртиысь нациосын ужан политикая министрлэсь воштӥсьсэ. Проектын со палэнскылӥз кивалтон удыслэсь &#8211; быдэсак ассэ сӥзьылӥз дышетонлы.</p>
<p>- Мон туж вылӥ дунъясько дышетон ласянь сюлмаськись адямиосты но калык огазеяськонъёсты, &#8211; шуэ Лариса Николаевна. &#8211; Меӵак вераны быгатӥсько: тросэзлэн калык огазеяськонъёслэн ужез радъян, кивалтон удыссы вылӥ тубатозь вуэмын ӧвӧл на. Соин отын уг быгато азязы ужпум пуктыны, малпам ужзэс азьлане нуыны. Озьыен, туала вакытэ уг быгато ӵошатскыны мукет кужмо огазеяськонъёсын. Проектлы дышетон вань та ужпумъёслы рос-прос валэктон сётэ. Семинар &#8211; улэп мугор кадь. Дышетӥсьёс но, дышетскисьёс но сое валче лэсьто. Котькуд ужрад мыным маке выльзэ сётэ.</p>
<p>Та аръёс ӵоже Удмуртиысь 120-лэсь трос адями потӥз таӵе дышетскон пыр. Туннэ тодмо ӧвӧл, кӧня проектсы гожтэмын соослэн, кӧняез быдэсмиз. Нимысьтыз та югдуръя статистика нокин уг нуы, вера Лариса Буранова. Озьы ке но улон интыяз уг сылы. Трос лыд интые вуоз ӟечлык.</p>
<p>Берло дыре республикаямы но трос вераськыны ӧдъязы проект гожъян сярысь. Солы сӥзьыса, Удмуртиын ортчо лекциос, семинаръёс.</p>
<p>Верано созэ но: дышетон уг кыльы, тетраде ӵабъяса гинэ. Кинлэн сюлмаз каръяське сюлмаськон &#8211; со одно ик басьтӥське проект гожтон борды. Устооссэ ужъёсты быръё Финляндиысь экспертъёс. Бӧрысь Суоми шаерын эшшо радъяське на дышетскон. Татын тросгес дыр висъямын луэ проектъёсты утёнлы. Таиз тужгес тунсыкоез. Уго кылэз азинтон понна кыӵе но малпанъёс уг пӧзё адямиослэн йыръёсазы.</p>
<p>Шуом, тужгес пичи выжыысь калыкъёс (ингерманландъёс, саамъёс, людик карелъёс) сюлмасько анай кылзэс дышетонъя курсъёс понна. Со дыре ик мукетъёсыз фин-угоръёс малпало бадӟым фестивальёс, семинаръёс ортчытон пумысен.</p>
<p>Кылсярысь, Мордовиысь огез нылмурт аслаз республикаяз радъяны малпа чебер нылъёс пӧлын ӵошатскон. Э, таиз удмуртъёслы тунсыко ӧвӧл ни &#8211; 1995-тӥ арысен чеберайёсты бырйиськом. Со дыре ик мордваослэн паймымон потэ мукет проектсы &#8211; эрзя писательёслэн гожъямъёсынызы аудиокнига поттон. Таиз асьме пиналъёсмылы но туж усто луысал.</p>
<p>Озьы кылзон пыр бугырске оло вожъяськон, оло ӵошатскон мылкыд. Мон пусйысал мукетсэ но: «Финляндия-Россия» обществолэн проектаз мыло-кыдо лыкто районъёсын улӥсьёс. Кылсярысь, асьмелэн иземе уг кылё Пичи Пурга, Кез, Дэри, Яр ёросъёсмы.</p>
<p align="center">* * *</p>
<p>Проектэз радъясь финъёс сюлмасько &#8211; ма сётэ та дышетскон фин-угор калыкъёслы? Эшъяськон, валче ужаны луонлык, проект гожтонын тодон-валан. Валамон, та мултэс ӧвӧл. Кудпала вамышъяно азьланяз? Та юанлы валэктон утчалозы проектэз кылдытӥсьёс. Кин тодэ, оло, дышетон ужлэн выль тылсиез пиштыны ӧдъялоз.</p>
<p align="right"><em><strong>Елена Скворцова.  </strong></em></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2011/10/%d0%b2%d1%8b%d0%bb%d3%a5-%d1%82%d1%83%d0%b1%d0%b0%d1%82%d1%8d-%d0%b2%d1%83%d1%82%d1%82%d0%be%d0%b7-%d0%b4%d1%8b%d1%88%d0%b5%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

