﻿<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Удмурт дунне &#187; Берекет</title>
	<atom:link href="http://udmdunne.ru/category/%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%ba%d0%b5%d1%82/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://udmdunne.ru</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Fri, 18 May 2012 05:04:35 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.2.1</generator>
		<item>
		<title>Малы сётэмын уй?</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d1%8b-%d1%81%d1%91%d1%82%d1%8d%d0%bc%d1%8b%d0%bd-%d1%83%d0%b9/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d1%8b-%d1%81%d1%91%d1%82%d1%8d%d0%bc%d1%8b%d0%bd-%d1%83%d0%b9/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 06:29:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Тазалык]]></category>
		<category><![CDATA[Берекет]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2580</guid>
		<description><![CDATA[«Уй но нунал изьысал. Ӟеч кӧлӥсько ке но, уйжомыса ветлӥсько: уг юртто чай-кофе но, витаминъёс но. Выдэме бере, минут улыса, умме усисько ни, сайкаллятэк 12 час кӧлӥсько. Е. Малышева передачаяз сое щитовидкаен герӟаз. Мынам сыӵе сюлмаськонъёсы ӧвӧл. Мар муген сокем кӧлэме потэ?» Редакциямы та выллем юанэн вазиськисьёс ӧжыт ӧвӧл. Валэктон утчаса, вуим медицина наукаосъя доктор, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-2.jpg" rel="lightbox[2580]"><img class="aligncenter size-full wp-image-2581" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-2.jpg" alt="" width="460" height="306" /></a>«Уй но нунал изьысал. Ӟеч кӧлӥсько ке но, уйжомыса ветлӥсько: уг юртто чай-кофе но, витаминъёс но. Выдэме бере, минут улыса, умме усисько ни, сайкаллятэк 12 час кӧлӥсько. Е. Малышева передачаяз сое щитовидкаен герӟаз. Мынам сыӵе сюлмаськонъёсы ӧвӧл. Мар муген сокем кӧлэме потэ?»</strong></p>
<p>Редакциямы та выллем юанэн вазиськисьёс ӧжыт ӧвӧл. Валэктон утчаса, вуим медицина наукаосъя доктор, Ижысь медициная кун академиысь доцент Алексей Шкляев доры.</p>
<p>- Алексей Евгеньевич, адями ӝыны даурзэ кӧлыса ортчытэ. Малы инкуазен озьы малпамын? Дыр быдтон гинэ ӧвӧл-а со?</p>
<p>- Суткаысь ог 12 чассэ адями мае ке но кылэ-адӟе, мылкыдъёсыз вошъясько: я куректэ, я шумпотэ. Ваньзэ тае валаны-радъяны йырвиым соку ик уг вутты, уг вормы. Та понна дыр кулэ &#8211; уй. Мугор кӧлэ, нош йырвиымлэн тужгес кысык вакытэз кутске &#8211; нунал ӵоже вуэм информациез со «ӝажыосы» тыре. Одӥгъёссэ тодэм-адӟемъёссэ пыдлогес ватэ &#8211; оло, куке-соку кулэ луозы на, мукетъёссэ воксё вунэтэ, куинетӥоссэ ӵукна султыкумы ик тодамы вайытэ.</p>
<p>Мугорысь мукет ёзвиос уйин калленгес ужаны кутско: сюлэм шергес йыггетэ, вирзӥбет лэзиське, шокан мургес но шергес луэ. Соос озьы шутэтско! Соглаш луэлэ: ёзвиос вистэм-вожтэм уй-нунал ужазы ке, ӝоггес жадёзы-пӧсьтозы. Озьыен, тырмыт кӧлыса, асьмеос улон вапуммес кузёмытӥськом, таин ӵош тазалыкмы но юнма.</p>
<p>- Кӧня кӧлоно адямилы, пуш ёзвиос мед шутэтскозы, йырвиым выль тодонъёссэ «ӝажыосы» мед тырыса вуттоз шуыса?</p>
<p>- Котькуд мугор аспӧртэм-лыко. Соин ик одӥгъёсызлы 6 час но тырме, мукетъёсыз 9-10 час валесын погыллясько. Но гигиенистъёс шоро-куспо дыр &#8211; 8 час &#8211; тупато. Валамон, та тупа кын корт куртчон вакытысь адямиослы. Нош али гинэ вордскем нуныос суткаысь 20-22 чассэ но ныскетыны быгато. Кӧтсэс тырон понна гинэ соос сайкалляло. Малы озьы? Нуныослэн йырвиымзы «кисьмамын» ӧвӧл на, солы юнмано. Анай-атайзылэсь куаразэс гинэ но тодманы дышетсконо.</p>
<p>Школаын нылпиос трос выльзэ тодо. Ваньзэ сое вунэтонтэм вылысь йырвиымлы тырмыт дыр кулэ &#8211; тӥни малы шуиськом: пиналъёслы кӧлыны вазь выдоно. Жаляса верано, куд-ог туала школьникъёс бер ӝытозь Интернетын пуко. Таин сэрен соослэн тазалыксы лябӟе, школаын но уродгес дышетскыны кутско.</p>
<p>- Валаны кутскисько кадь, малы песянайёс-песятайёсмы курегъёсын ӵош султо, кӧлонзы тырме&#8230;</p>
<p>- Зэмен но, арлыд люкаськемъя йырвиым юнма, ӝоггес, валасагес ужаны дыше. Котькыӵе ужын опытэн адямилэсь пайда тросгес луэ ук &#8211; татын но озьы ик.</p>
<p>- Шонер-а малпасько: музъем бордын, заводын ужасьёсын ӵошатыса, дышетӥсьёс, юристъёс тросгес кӧлыны кулэ?</p>
<p>- Вань сыӵе валан: визьмын ужасьёслы тросгес кӧлоно, угось нунал ӵоже соос тросгес ивор басьто, сое радъян понна йырвиымлы но тросгес дыр кулэ. Но киын ужасьёслы уй кулэ, мугор ёзвиос мед шутэтскозы шуыса. Угось секыт ӝуткаку, шуом, сюлэм золгес йыггетэ, сӥль быгытъёс нуйтӥсько&#8230;</p>
<p>- Алексей Евгеньевич, кылэме вань, ӟеч кӧлон понна валесэ уйшорлэсь вазьгес выдоно. Нуназезэ изем &#8211; изем ӧвӧл.</p>
<p>- Вань сыӵе валан: инкуазь часъёс. Адями соя дауръёсын кыдаз. Соин ик мугорын вань воштӥськонъёс герӟаськемын инкуазен. Ӝыт 10 часын кӧлыны выдӥсьёс ныс-нысгес изё, сайкало ӟеч мылкыдын, кисыриоссы ӧжытгес&#8230; Уйшор бере кӧлыны выдӥсьёслэн пуш ёзвиоссы туж курадӟо, ужан радлыксы сӧриське.</p>
<p>Эшшо ватсасал на суткаен ужасьёс сярысь. Уйин ужаса, соос нуназезэ умме усьыны выро &#8211; тазалыкез та туж лябӟытэ. Специалистъёс лыдъяло: талэсь кышкыт луо на курытсэ ӟизтон но наркотикъёсын кушласькон гинэ.</p>
<p>- Но малы куд-огезлэн ялан иземез потэ, кӧлыны дыраз со выдэ, 12 чассэ валесын ортчытэ ке но?</p>
<p>- Талы мугъёс ӧжыт ӧвӧл. Зэмен но, со герӟаськемын луыны быгатоз ньылондор безэн (щитовидка), йырвиымен, кема кыстӥськись висёнъёсын. Депрессия дыръя адями тыро-пыдо ужаны уг быгаты, уйжомыса ветлэ. Соин ик ялан кӧлэм потыку, одно эскериськоно специалистъёс дорын.</p>
<p>Бен, луэ озьы но: адями быдэс толэзь катьтэммытозяз ужаз, соин ик жадемез мед ортчоз шуыса, солы одӥг уй гинэ уг тырмы ни.</p>
<p>Тулыссэ инкуазь сайка, соин ӵош «назьыльтӥське» мугор но. Табере солы тросгес кулэ луо витаминъёс, шунды уг тырмы. Таӵе дыръя толэзь ӵоже юыны луоз аптекаысь басьтэм витаминъёсты. Но одно дуноосыз сьӧры уйиськоно ӧвӧл. Россиын поттэмъёсыз кунгож сьӧрысь ваемъёслэсь чик уг висъясько. Со сяна, мугоре мултэсэз витаминъёс уг пыӵало, соос нюлам вуэн, кызен пото. Уксёез юнме кисьтэм луэ.</p>
<p>Туж умой, адями сад-бакча емышъёсты трос сие ке. Соосты толлы кынтыса кельтыку, отысь 100 процентэз витаминъёс кылё. Сылалтыку оглюкетэз сылмо. Со сяна, трослы пайдаёгес ас бакчаысь емышъёс. Японецъёс лыдъяллям ни: туала технологиосты кутыса будэтэм сиён-юонъёсын витаминъёсыз 20 процентлы ӧжытгес.</p>
<p>Валаса сиськон, тырмыт кӧлон, таза улонэн эшъяськон &#8211; тани ма бордысь потэ тазалыкмы.</p>
<p>- Озьы ке но кызьы умойгес: ӵукна кӧттырмон кӧлыны яке, куать часын султыса, стадионэ потыны?</p>
<p>- Жалялэ асьтэды: кӧлэ! Изьыса кӧтты тыриз ке но, шуак султыны эн дыртэ. Ганяк назьыльтӥське, мынектэ&#8230; Валесысь соку ик стадионэ потон мугор понна туж секыт йӧтэ. Ёзвиосты кыдатыны умой нуназе бере. Кӧлытозь 2-3 час кылемын на ке &#8211; озьы ик пайдаё луоз чылкыт омырен шоканы, бызьылыны. Но стадионысь соку ик валесэ выдонлэн номыр умоез ӧвӧл &#8211; мугор ганяк кариськыны уз быгаты, умме усьыны курадӟоды.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Элина Кумачёва.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d1%8b-%d1%81%d1%91%d1%82%d1%8d%d0%bc%d1%8b%d0%bd-%d1%83%d0%b9/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Мумылы кулэ айы</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bc%d1%83%d0%bc%d1%8b%d0%bb%d1%8b-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d1%8d-%d0%b0%d0%b9%d1%8b/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bc%d1%83%d0%bc%d1%8b%d0%bb%d1%8b-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d1%8d-%d0%b0%d0%b9%d1%8b/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 06:28:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Гидкуазь]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2578</guid>
		<description><![CDATA[Пудо-животлэн пайда сётонэз (таза вакытыз) герӟаськемын арлыдыныз, арлэн вакытыныз, сюдонэн, кыӵе интыын вордэм-утемен, тазалыкеныз. Арлыдо но толэзьем пудолэн улон кужымез трослы улӥын. Лул кылдон (эмбрион) вакытаз ик азинске ни пудо-животлэн сӥльвиро но тазалыко луонэз. Выль кылдэм лул кулэезъя кисьма ке, вордӥськемез бере пӧртэм шуг-секытъёсын нюръяськон кужымез золгес луэ. Нош нырысетӥ нуналъёсаз вож пудолэн улон кужымез [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-5.jpg" rel="lightbox[2578]"><img class="aligncenter size-full wp-image-2579" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-5.jpg" alt="" width="460" height="306" /></a>Пудо-животлэн пайда сётонэз (таза вакытыз) герӟаськемын арлыдыныз, арлэн вакытыныз, сюдонэн, кыӵе интыын вордэм-утемен, тазалыкеныз. Арлыдо но толэзьем пудолэн улон кужымез трослы улӥын.</strong></p>
<p>Лул кылдон (эмбрион) вакытаз ик азинске ни пудо-животлэн сӥльвиро но тазалыко луонэз. Выль кылдэм лул кулэезъя кисьма ке, вордӥськемез бере пӧртэм шуг-секытъёсын нюръяськон кужымез золгес луэ. Нош нырысетӥ нуналъёсаз вож пудолэн улон кужымез тужгес ляб. Сое утись иммуноглобулин (антитела) возиське плацентаын яке йӧлын, яке &#8211; сояз но, таяз но.</p>
<p>Пуныослы, коӵышъёслы, кроликъёслы им­му­но­­­гло­булин выже жоб (плацента) но ӵӧжы пыр. Кунянъёслы, ыжпиослы, парсьпиослы, чуньыослы &#8211; ӵӧжы пыр гинэ. Кунянъёслэсь лулмугорзэс утись кужым (антитела) пыӵа нырысетӥ суткаосы &#8211; 36 час куспын, тужгес но пайдаё луэ вордӥськемез бере 2 часэз. Парсьпиослы утись кужым пыӵан 35 нунал ӵоже кыстӥське. Та дыр ортчыса, иммуноглобулинлэн ку­жы­мез лябӟе. Соин ик мумызылэсь люкем бере парсьпиос туж ӝог сётӥсько висёнъёслы.</p>
<p>Котькуд аре таза пудо басьтон понна чакланы кулэ куд-ог куронъёсты. Нырысь ик &#8211; дыраз бызьылытоно. Со бордысь но потэ ӟеч пи поттон. Эскером пудоез бызьылытон вакытъёсты.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h2 style="text-align: center;">Парсь</h2>
<p>Дыраз бызьылытон шӧдӥське мумы парсьлэн пи поттон луонлыкез вылын. Шудон мылкыдызлэн шор вадесаз бызьылытыку, тросгес пи ваёз. Нош со вакыт кыстӥське 36-96 час пала. Шудон мылкыдзэ мумы парсьлэсь валаны луоз пи ваён ёзвиысьтыз дыльк быземъя. Паръяны тужгес тупамон вакыт: пи ваён ёзвиез гордмыт, пыктэмын, трос дылькез. Озьы ик, тыбыр уллапалаз зӥбиськод ке, парсь вырӟылэмысь дугдэ.</p>
<p>Мумы парсез нырысьсэ бызьылытоно 7,5 толэзьысен, шудон мылкыдыз куинетӥзэ кылдэм бере. Пудо 140 килограммлэсь ӧжыт ме­даз кыскы. Вазьгес бы­зьылытыса, пиякуз шуг-секытъёс кылдыны бы­гатозы &#8211; пи потон ёзвиосыз юнманы вуттымтэ на.</p>
<p>Кыкетӥзэ бызьылытыны луоз, 18-24 час ортчыса. Парсьёслэн пи вайыны кисьман вакытсы (половой цикл) кыстӥське 21 нунал. Пизэс шорлыдын 110-140 нунал нулло. Пиоссэ бордысьтыз басьтэм бере, 8-10 нунал ортчыса, мумылэн шудон мылкыдыз кылдэ.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h2 style="text-align: center;">Скал</h2>
<p>Скалъёслэн кунян ва­йыны кисьман вакытсы араз 21 нунал котырын кыстӥське. Шудон мыл­кыдзэ скаллэсь валаны луоз керӟегъяськемезъя. ӵем бӧксыны ӧдъя, уг выды, быжзэ урдыса возе, сиськемысь дугдэ, йӧлзэ уг сёты, скалъёс вылэ туба.</p>
<p>Кидысатон вакытэз шонер быръён понна нырысь ик шӧдыны-валаны кулэ сюролэсь вырӟылытэк сылон мылкыдзэ &#8211; рефлекссэ. Скалъёсты но ветылъёсты одӥг пол шудон вакытазы кык пол бызьылытоно-кидысатоно, 10-12 час вис карыса. Мылкыдыз ӧз ке буйга, та ужез быдэстоно котькуд 10-12 час ортчыса &#8211; буйгатскытозяз.</p>
<p>6-8 толэзьем ошпиос но ветылъёс кисьмало ни пи вайыны, но сӥльвирзы ляб на. Соин ик 5-6 толэзьем пудоез ог-огезлэсь висъяно. Ветылъёсты нырысьсэ бызьылытоно 18 толэзьысен, нош йӧло выжыысь ош­пиосты &#8211; 14-18 толэзьысен.</p>
<p>Вазь бызьылытэм ветыллэн кунянэз ляб вордӥське. Азьланяз со ӥӧлын но, таза кунянэн но уз шумпотты. Пи нуллон вакытыз скаллэн шорлыдын 240-311 нунал кыстӥське. Кунян ваемез бере 95 нунал ортчемлэсь азьло сое нош ик бызьылытоно. Но пудо утисьёс скаллэсь шутэтскон вакытсэ ӵемгес 40-60 нуналозь кыско.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h2 style="text-align: center;">Ыж</h2>
<p>Ыжъёслэн пи вайыны луонлыксы кылдэ 7-9 толэзьысен, но сӥльвирзы таосызлэн но кыдамтэ на. Пиоссы таза мед луозы шуыса, вань выжыысь ыжъёсты 12-18 толэзьысен бызьылытоно. Шудэ та пудо арлэн огвакытаз.</p>
<p>Ыжъёсты бызьылытыку, чаклано: пизэс нонтон дырзы мед тупалоз ӟеч сиён ӝужанлы. Пи вайыны кисьман вакытэз та пудолэн кыстӥське 16-17 нунал котыр. Бызьылон вакытазы уг ке кидысало, 16-17 нунал ортчыса, ыжъёс выльысь шудыны кутско.</p>
<p>Та вакытэ ыжлэн пи ваён ёзвиез гордэктэ, пыктэ, дыльк бызьыны кутске. Пудо керӟегъяське, сиськемысь дугдэ. Эскеронъёс возьмато, шудон вакытыз 24 часлэсь кема кыстӥське ке, ыж кыкто пи вае. Ыжъёсты бызьылытоно кык пол: нырысьсэ &#8211; дыльк вияны кутскемез бере, кыкетӥзэ &#8211; 24 час ортчыса.</p>
<p>Такаослэсь бызьылон мылкыдзэс кемагес возён понна ыжъёс доры лэзёно ӵукнаысен ӝытозь, уйлы нимаз висъяно. Яке уйлы огинэ кельтыса, нуназелы висъяно.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h2 style="text-align: center;">Кеч</h2>
<p>Кечъёслэн шудон мыл­кыдзы вакытэн-вакытэн кылдэ, ӵемысь &#8211; сентябре-декабре. Пи вайыны кисьмало 5-8 толэзьысен. Но сӥльвирзы бергес кыдамен, вазь бызьылытыны уг яра. Пи ваён понна вордоно кечез бызьылытоно 10-12 толэзьысен, нош выжыез умоятыны чакламзэ &#8211; 14-18 толэзьысен.</p>
<p>Пинал пудоез бы­зьылытыку, нырысетӥ шудон дырзэ кельтоно, кыкетӥзэ яке куинетӥзэ возьмано. Пи вайыны кисьман вакытыз кечлэн кыстӥське 17-22 нунал. Бызьылон дырыз ыжлэн мында ик &#8211; 24-28 час пала. Умойгес луоз, та вакытлэн шораз яке пумаз паръяса. Кусуллапалаз зӥбыса кеч лапыртӥське но быжыныз ӵем-ӵем шона ке, 6 час ортчыса, кечтака доры валтоно, кыкетӥзэ бызьылытоно, 18 час ортчыса. Ньыль арня ортчыса, керӟегъяськемысь дугдӥз ке, озьыен, со пияно.</p>
<p style="text-align: left;">Кечъёс но ыжъёс пизэс шорлыдын 146-160 нунал нулло. Пиямзы бере 10-14 нунал ортчыса, выльысь кылдэ шудон мылкыдзы.</p>
<p style="text-align: right;">
<p style="text-align: right;"><strong>Екатерина Михеева, </strong></p>
<p style="text-align: right;"><strong>Ижысь гурт хозяйствоя академиысь пудо эмъян наукаосъя кандидат.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bc%d1%83%d0%bc%d1%8b%d0%bb%d1%8b-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d1%8d-%d0%b0%d0%b9%d1%8b/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Тушмонась будосъёс</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%82%d1%83%d1%88%d0%bc%d0%be%d0%bd%d0%b0%d1%81%d1%8c-%d0%b1%d1%83%d0%b4%d0%be%d1%81%d1%8a%d1%91%d1%81/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%82%d1%83%d1%88%d0%bc%d0%be%d0%bd%d0%b0%d1%81%d1%8c-%d0%b1%d1%83%d0%b4%d0%be%d1%81%d1%8a%d1%91%d1%81/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 06:26:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Бакча]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2576</guid>
		<description><![CDATA[Будосъёс ог-огенызы юн герӟаськемын. Улон понна соос пӧртэм амалъёсын нюръясько &#8211; бускельёсынызы эшъясько яке тушмонало. Артэ интыяськем будосъёслэсь но микроорганизмъёслэсь азинсконзэс лябӟытон понна сиёнлы, югытлы, вулы нюръяськонын будосъёс вӧлмыто пӧртэм лулпырыос &#8211; антибиотикъёс, фитонцидъёс, ферментъёс. Наукаын со нимаське аллелопатия. Лулпырыослэн мукет будосъёсты макем зол зӥбемзы яке азинскыны юрттэмзы котыр ласянь эскерымтэ на. Куд-огез бускельёсызлы азинскон [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2577" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-1.jpg" rel="lightbox[2576]"><img class="size-full wp-image-2577" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-1.jpg" alt="" width="460" height="284" /></a><p class="wp-caption-text">Шайтантурын но душестурын выжыоссэс пыдло лэзё.</p></div>
<p><strong>Будосъёс ог-огенызы юн герӟаськемын. Улон понна соос пӧртэм амалъёсын нюръясько &#8211; бускельёсынызы эшъясько яке тушмонало.</strong></p>
<p>Артэ интыяськем будосъёслэсь но микроорганизмъёслэсь азинсконзэс лябӟытон понна сиёнлы, югытлы, вулы нюръяськонын будосъёс вӧлмыто пӧртэм лулпырыос &#8211; антибиотикъёс, фитонцидъёс, ферментъёс. Наукаын со нимаське аллелопатия.</p>
<p>Лулпырыослэн мукет будосъёсты макем зол зӥбемзы яке азинскыны юрттэмзы котыр ласянь эскерымтэ на. Куд-огез бускельёсызлы азинскон кужым сётэ. Кылсярысь, ческыт зыно турынъёс &#8211; писэйтурын (валериана), петрушка, базилик, укроп, шалфей &#8211; бакча сиёнъёс понна ӟеч бускельёс луо. Унябей (одуванчик) ӝогомытэ писпуосын но куакъёсын будӥсь емышъёслэсь кисьманзэс. Куаро салатэн артэ будӥсь сугон кышкатэ кибылиосты (тля).</p>
<p>Зынъёсъя тупамзэс чаклам сяна, лыдэ басьтыны кулэ будослэсь музъемез начармытэмзэ. Кубистаез уг яра виноградэн артэ мерттыны, фасолез &#8211; чабеен, мятаез &#8211; кӧжы выжыысь будосъёсын артэ. Грецкой мульы, каштан (конской), роза, сирень садын будӥсь вань емышо писпуосын кыл шедьтыны уг быгато.</p>
<p>Емышо писпуос эшъяськысалзы кызьпуэн, тыпыен, тополен, беризен. Но 10 метрлэсь матын медаз будэ соос &#8211; ву понна нюръяськонын садысь писпуос трослы лябесь. Музъемез тӧлъёслэсь сайян понна кыр писпуосты мерттоно 10-12 метр кеме. Тополь но кызьпу вӧлмыто будосъёслы азинскыны юрттӥсь, соин ӵош ик изъянтӥсь микроорганизмъёсты лябӟытӥсь лулпырыос &#8211; фитонцидъёс. Но кызьпуос бордазы кыско бӧчыосты, нош таосыз бакча сиёнъёслы но будосъёслы изъян вайыны быгатозы.</p>
<p>Ӟег, йыды, чабей, сьӧд­чабей сад-бакчаез утёзы куд-ог пумо жаг турынлэсь: шайтантурынлэсь (овсюга), шашылэсь но мукетъёсызлэсь. Ӟегез толлы бакчае кизьыса, музъемез кулэтэм будосъёслэсь утёды, ӟечлыксэ умоятоды.</p>
<p>Сад-бакча возисьёс озьы ик тодыны кулэ: емышо писпуосты но куакъёсты мерттыны уг яра выжыеныз порем мукет будосъёс интые. Отчы трос люкаськемын фенол вещество, нош со пинал пушъетэз изъянтыны быгатоз.</p>
<p>Куд-ог будосъёс яд вӧл­мыто, соин валче мукетъёссэ выжытэм быдто. Сыӵеос пӧлы пыртыны луоз душестурынэз (ястребинка). Одӥг аръем турынъёслы соос будыны уг сёто, пасьтана вӧлмо.</p>
<p>Будосъёс озьы ик нюръясько сиён, ву, югыт понна. Та учыре но кудӥзлы ке кужмогес луыны юрттэ лулпырыос вӧлмытэмез. Будос выжыос мукетъёссэ ядо ватсэтъёсынызы вормыны туртто. Кылсярысь, тыпыен, бадьпуэн, тополен артэ будӥсь сезьы, сема, кукуруза, гордкушман, фасоль трослы лябӟо.</p>
<p>Ядо ватсэтъёсты тужгес трос вӧлмыто жаг турынъёслэн выжыоссы. Соос пӧлысь пусйыны луоз ожмонтурынэз (пырей), курытпотэз (полынь). Будосъёслэсь будонзэс ӝегомытэ убое кельтэм жаг турын но, сисьмыса уг ке вуы. Уката ик луоё музъеме кӧсэн копаны сюре ке.</p>
<p>Будосъёслэн лулпырыос висъямзы но бакча сиёнъёслэсь будонзэс лябӟытэмзы сярысь трос гинэ гожъямын. Соос ваньмыз сяменгес пыкъясько калык веранъёс вылэ. Сад-бакча возисьёслэн кема аръёс ӵоже чакламъёссылы оскыны луэ. Кылсярысь, кресс-салатлэн но фенхельлэн бакча сиёнъёсты лябӟытӥсь кужымзы кемаласен тодмо ни. Нош сугонлэн но чесноклэн бобы выжыысь будосъёсын тупамтэзы пумысен меӵак соглаш кариськеме уг луы.</p>
<p>Кӧжылэн кубистаен но картофкаен тупамтэзы пумысен но юанъёс кылдо. Малпасько, таослэн удалтонзы герӟаськемын куазен но макем трос артэ мерттэмын пӧртэм выжыысь будосъёс. Соин ик аллелопатияя дэмланъёслы пумозяз оскиськыны кулэез ӧвӧл. Мон тае верасько аслам опытэя но. Сад-бакча ужпумъёслы сӥзем газетысь лыдӟи: эмезьпу выжы медаз вӧлмы шуыса, котыраз чеснок мерттоно. Оскалтӥ озьы карыса. Но та амал мыным нокыӵе пайда ӧз вайы.</p>
<p>Одӥг интыын кема аръёс пукетыса, будос выжыос музъемез начармыто. Кулэ луись ватсэтъёс но сиён тырмымтэен, озьы ик ядо ватсэтъёс люкаськемен, кема аръем будосъёс лябӟо яке палэнэгес выжы лэзё. Будосъёслэсь лябӟемзэс валаны луэ, коркан будӥсь сяськаосты чакласа но. Соин ик горшокысь сюез ӵемысь вошъяно.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Александр Фёдоров, профессор, </strong></p>
<p style="text-align: right;"><strong>Наукая Удмурт центрысь будосъёсъя</strong></p>
<p style="text-align: right;"><strong>отделэн кивалтӥсь.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%82%d1%83%d1%88%d0%bc%d0%be%d0%bd%d0%b0%d1%81%d1%8c-%d0%b1%d1%83%d0%b4%d0%be%d1%81%d1%8a%d1%91%d1%81/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Эстӥськомы пул пызен</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%8d%d1%81%d1%82%d3%a5%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%bc%d1%8b-%d0%bf%d1%83%d0%bb-%d0%bf%d1%8b%d0%b7%d0%b5%d0%bd/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%8d%d1%81%d1%82%d3%a5%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%bc%d1%8b-%d0%bf%d1%83%d0%bb-%d0%bf%d1%8b%d0%b7%d0%b5%d0%bd/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 06:20:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Кузё]]></category>
		<category><![CDATA[Иворъёс]]></category>
		<category><![CDATA[Яр]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2575</guid>
		<description><![CDATA[Яр ёросысь Полым гуртысь Андрей Саламатовлэн крестьян-фермер хозяйствоез усьтӥз пул пызьлэсь брикетъёс поттонъя пичи цех. Европаын таӵе брикетъёсын 20 арлэсь ятыр шунто ни палэнын, ветлыны секыт интыосысь улон коркаосты, пичи фермаосты, гаражъёсты, мунчоосты. Со инкуазез уг сапта, пу дасянэз-пилёнэз ӧвӧл, капчи. Пул пызь сяна, брикетъёсты лэсьтонэ мыно лусйиськемъёс, пилиськем векчи чагъёс но вайёс. Конвейер кузя [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Яр ёросысь Полым гуртысь Андрей Саламатовлэн крестьян-фермер хозяйствоез усьтӥз пул пызьлэсь брикетъёс поттонъя пичи цех.</strong></p>
<p>Европаын таӵе брикетъёсын 20 арлэсь ятыр шунто ни палэнын, ветлыны секыт интыосысь улон коркаосты, пичи фермаосты, гаражъёсты, мунчоосты. Со инкуазез уг сапта, пу дасянэз-пилёнэз ӧвӧл, капчи.</p>
<p>Пул пызь сяна, брикетъёсты лэсьтонэ мыно лусйиськемъёс, пилиськем векчи чагъёс но вайёс. Конвейер кузя соос нырысь ик вуо векчиятон-изон агрегатэ, отысен &#8211; куасьтон гуре. Собере пресс пыр лэзьыса, пото чилясь, быглес брикетъёс.</p>
<p>Таӵе эстӥськон сярысь асьме республикаын ог вить ар талэсь азьло вераськыны кутскизы. Но сое поттон борды Андрей Анатольевич гинэ басьтӥськиз. Промышленностья но энергетикая министерствоын али дасяло шуныт сётонэз воштӥсь арбериосты лэсьтонъя программа.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Иван Аркашев.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%8d%d1%81%d1%82%d3%a5%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%bc%d1%8b-%d0%bf%d1%83%d0%bb-%d0%bf%d1%8b%d0%b7%d0%b5%d0%bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Йӧгуын  кот медаз возиськы</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b9%d3%a7%d0%b3%d1%83%d1%8b%d0%bd-%d0%ba%d0%be%d1%82-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d0%b7-%d0%b2%d0%be%d0%b7%d0%b8%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%8b/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b9%d3%a7%d0%b3%d1%83%d1%8b%d0%bd-%d0%ba%d0%be%d1%82-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d0%b7-%d0%b2%d0%be%d0%b7%d0%b8%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%8b/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 06:18:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Кузё]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2574</guid>
		<description><![CDATA[Гуртын улӥсь понна одӥгез сюлмаськытӥсь ужпум &#8211; йӧгуын яке мурӝолын мултэс возиськись кот. Соин сэрен сисьмыны кутско бакча сиёнъёс. Гу пурысьта, отчы векчи губиос аляло. Суп-сап лэсьтэм йӧгулэн бервылъёсыз шараясько тулыс &#8211; ву люкаське. Кызьы йӧгуэз косатоно? Нырысь сое рос-прос тӧлатоно но куасьтоно. Кылсярысь, котмемын ке огпал борддор, сое вӧзтӥз ик педло палтӥ 20-30 сантиметр [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Гуртын улӥсь понна одӥгез сюлмаськытӥсь ужпум &#8211; йӧгуын яке мурӝолын мултэс возиськись кот.</strong></p>
<p>Соин сэрен сисьмыны кутско бакча сиёнъёс. Гу пурысьта, отчы векчи губиос аляло. Суп-сап лэсьтэм йӧгулэн бервылъёсыз шараясько тулыс &#8211; ву люкаське. Кызьы йӧгуэз косатоно?</p>
<p>Нырысь сое рос-прос тӧлатоно но куасьтоно. Кылсярысь, котмемын ке огпал борддор, сое вӧзтӥз ик педло палтӥ 20-30 сантиметр пасьтала но ӝыны метр гудоно. Сюйлэсь сузяно но куасьтоно, небӟытэм битумен маялляно.</p>
<p>Луоз на мукет амалэз но кутыны. Куасьмем борддорез цемент суретэн яке цементэн кизер пиялаен суро суретэн волятоно. Куасьмемез бере битум мастикаен зырано. Собере гудэм интыез нап горд сюен тырмытыса, тып-тып лёгано. Табере со интыетӥ ву уз пыры ни.</p>
<p>Нош ву выж ултӥ пыре ке, соку выжез быдэсак сэрттоно. Музъемзэ ӵошкатыса, 10-15 сантиметр нап горд сюй тыроно. Со вылтӥ битумен маяллям 2-3 полэс толез (рубероидэз) вӧлдоно. Вылтӥз бетон кисьтыса, кӧс цементэн пазьгоно.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Иван Аркашев.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b9%d3%a7%d0%b3%d1%83%d1%8b%d0%bd-%d0%ba%d0%be%d1%82-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d0%b7-%d0%b2%d0%be%d0%b7%d0%b8%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%8b/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Жадёнэз улля&#8230;  дыдык</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b6%d0%b0%d0%b4%d1%91%d0%bd%d1%8d%d0%b7-%d1%83%d0%bb%d0%bb%d1%8f-%d0%b4%d1%8b%d0%b4%d1%8b%d0%ba/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b6%d0%b0%d0%b4%d1%91%d0%bd%d1%8d%d0%b7-%d1%83%d0%bb%d0%bb%d1%8f-%d0%b4%d1%8b%d0%b4%d1%8b%d0%ba/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 06:17:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Кузё]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2571</guid>
		<description><![CDATA[Дыдык удмуртъёслэн одӥгез яратоно тылобурдозы луэ. Анай пичи пиналзэ дыдыкен ӵошатылӥз. Туж вӧлмемын вал Дыдык нылкышно ним но. Дыдыкъёсты вордон борды тужгес кыстӥсько пиос. - Дыдыкъёсын вырыса, адями золгес шӧдыны кутске инкуазез, чылкыт сямо луэ. Соин ик нылпиос соосын эшъясько ке, алоно ӧвӧл. Озьыен, пиналлэсь ӟеч адями пӧрмоз, &#8211; шуэ Ува каргуртысь трос аръёс ӵоже [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2572" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-3.jpg" rel="lightbox[2571]"><img class="size-full wp-image-2572" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-3.jpg" alt="" width="460" height="300" /></a><p class="wp-caption-text">Пермь выжыысь дыдыкъёс.</p></div>
<p><strong>Дыдык удмуртъёслэн одӥгез яратоно тылобурдозы луэ. Анай пичи пиналзэ дыдыкен ӵошатылӥз. Туж вӧлмемын вал Дыдык нылкышно ним но. Дыдыкъёсты вордон борды тужгес кыстӥсько пиос.</strong></p>
<p>- Дыдыкъёсын вырыса, адями золгес шӧдыны кутске инкуазез, чылкыт сямо луэ. Соин ик нылпиос соосын эшъясько ке, алоно ӧвӧл. Озьыен, пиналлэсь ӟеч адями пӧрмоз, &#8211; шуэ Ува каргуртысь трос аръёс ӵоже дыдык вордӥсь Дмитрий Крымцев.</p>
<p>Дмитрий Петрович 9 арескысен дыдыкъёс борды дышиз. Бускель пиналъёслэсь адӟем карыса, со вордӥз Русский турман выжыез. Но дышетскыны, ужаны кутскемез бере палэнскиз яратоно тылобурдоосызлэсь.</p>
<p>- Соос сярысь мон ноку ӧй вунэтылы, ялан сюлэмме маке но бышке кадь, маке но ӧз тырмылы, &#8211; азьланьтэ со. &#8211; Дыдык коркаосты адӟыса, пичи мурт сямен отчы бызьыса тубем потылӥз. 2003-тӥ арын Уваын тодматски Удмуртиысь одӥгеныз устоеныз дыдык вордӥсен Николай Тарасовен. Солэн дыдык уллёез быдэс Приволжск федерал округъя устоез &#8211; Пермь гривунъёс выжыысь. Солэсь адӟем карыса, мон 80 йыр дыдык вордыны кутски. Дыдык &#8211; со парзэ яратӥсь тылобурдо. Эш шедьтӥз ке, кылёз соин вань улытозязлы.</p>
<p>- Тӥледыз соос маинызы бордазы кыско?</p>
<p>- Лобаменызы. Инмын, олокыӵе но пужыос лэсьтыса, поръяло. Тужгес ик Пермь гривунъёс. Нош Баку выжыысьёсыз йӧспӧртэмъяськыса шудо. Учкыса кӧт уг тыры. Йыр вадьсын пичи цирк. Нокыӵе кино уз вошты сое.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<div id="attachment_2573" class="wp-caption alignright" style="width: 190px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-4.jpg" rel="lightbox[2571]"><img class="size-medium wp-image-2573 " style="margin-left: 9px; margin-right: 9px;" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-4-225x300.jpg" alt="" width="180" height="240" /></a><p class="wp-caption-text">Д. Крымцев.</p></div>
<p>Д. Крымцевлэн азбараз куинь дыдык корка сылэ. Кузё бурдоосызлэсь улон интызэс ялан чакласа, утялтыса возе. Нош тулыс мумыен айыенъёсты, мукетъёсызлэсь висъяса, нимысьтыз инкубаторе интыя &#8211; выжы мед йылоз. Дмитрий Петрович верамъя, али Уваын дыдык вордонэн выре дас адями. Соос пӧртэм выжыосты будэто: Шор Азиысь, Курск, Башкир, Арараны, Почта нуллӥсь, Воронеж но мукет. Каргуртысь дыдык вордӥсьёс ӵош люкаськыса кенешыло, выль тодон-валанъёссэс ог-огзылы шараяло. Ортчытӥзы ини адӟытон но.</p>
<p>- Огез умойтэм, &#8211; шуэ воргорон. &#8211; Гуртоос адӟо, паймо, юаллясько, ушъяло, нош ужез азьланьтӥсь ӧвӧл. Егитъёслэн со борды басьтӥськемзы уг поты &#8211; компьютер котыре думиськемын. Нош тылобурдоосын эшъяськон улыны кужым сётэ, жадёнэз улля. Милям, Удмуртиысь дыдык вордӥсьёслэн, кемалась ини огазеяськонмес кылдытыны малпанмы вань. Но та борды басьтӥськись ӧвӧл. Асьмелы одно ик утёно Пермь выжыысь удмурт селекциен поттэм дыдыкъёсты. Куд-огез соос 1000-1200 метре вылӥе ӝутӥськыны быгато, дугдылытэк 7 час лобаны чидало. Милям тылобурдоосмы номырин уг висъясько Сарапулысь дыдыкъёслэсь. Нош лыдъя но ӟечлыкъя ми азьпалтӥськом можгаосты но.</p>
<p>- Тӥ соосты ӟечлыксыя висъяськоды. Нош кызьы сое валаны луэ?</p>
<p>- Россиын ӟеч выжыысь 1 пар дыдык сылэ 5 сюрс манет. Немецъёс 2 яке 3 чубен (двух-трёхчубный) 1 пар понна «Мерседес» автомобилен но вошто. Соин ик выжыё дыдык возён &#8211; капчи уж ӧвӧл. Ми кусып возиськом Татарстанысь, Оренбург улосысь, Москваысь тылобурдо вордӥсьёсын.</p>
<p>Дыдыкез вордон понна трос тодоно, лыдӟиськоно, &#8211; азьланьтэ веранзэ воргорон. &#8211; Но нырысь ик чидан медло. Сотэк номыр уз пӧрмы. Дыдык яратэ эрикез, соин ик улон интыез вӧл-вӧл мед луоз. Ӵем лобаны лэзьяно, ӧсъёссэс усьтыса возёно. Эшшо одӥгзэ вунэтыны уг яра &#8211; дыдык басьтыны малпады ке, парен басьтэ, озьы соослы мӧзмыт уз луы.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* * *</p>
<p>Д. Крымцев уг буйгатскы дыдык вордонэн гинэ. Со возьылӥз ни кыр ӵӧжъёсты но, фазанъёсты но. Али курег вордэ. Укмыс выжы пӧлысь тужгес тунсыкоосыз &#8211; Голланд атас, Карлик кохинкин, Китай шелковистый но Серебристый брекс курегъёс. Куинь пумо цесаркаез: кыкез &#8211; пурысь, одӥгез &#8211; лыз.</p>
<p>Тылобурдо вордон Дмитрий Петрович понна &#8211; со улонэз ӟечгес валан. Макем шумпотоно, пе, тонэ ӵукна атас сайкатэ ке. Куке-соку солэн сизьым атасэз вылэм. Ӵукна 4 часын кытӥяз ёрмылэм но &#8211; ог-огзэс вормыны турттыса, кутско ук, пе, чоръяны.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Иван Аркашев.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%b6%d0%b0%d0%b4%d1%91%d0%bd%d1%8d%d0%b7-%d1%83%d0%bb%d0%bb%d1%8f-%d0%b4%d1%8b%d0%b4%d1%8b%d0%ba/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ӵыж-ӵыж мунё но шуд вайись коӵыш</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d3%b5%d1%8b%d0%b6-%d3%b5%d1%8b%d0%b6-%d0%bc%d1%83%d0%bd%d1%91-%d0%bd%d0%be-%d1%88%d1%83%d0%b4-%d0%b2%d0%b0%d0%b9%d0%b8%d1%81%d1%8c-%d0%ba%d0%be%d3%b5%d1%8b%d1%88/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d3%b5%d1%8b%d0%b6-%d3%b5%d1%8b%d0%b6-%d0%bc%d1%83%d0%bd%d1%91-%d0%bd%d0%be-%d1%88%d1%83%d0%b4-%d0%b2%d0%b0%d0%b9%d0%b8%d1%81%d1%8c-%d0%ba%d0%be%d3%b5%d1%8b%d1%88/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 06:14:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Киужъёс]]></category>
		<category><![CDATA[Адӟытон]]></category>
		<category><![CDATA[Шаркан]]></category>
		<category><![CDATA[Иж]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2569</guid>
		<description><![CDATA[Ижысь Киужъёсъя юртын Шаркан ёросысь усточиослэн возьматонзы усьтӥськиз. Отын кузёясько вурем мунёос но коӵышъёс. Котькудӥз усточи киужъёсаз тырше чеберлыкез возьматыны, выльзэ малпаны, калыкез паймытыны. Огшоры басма, писпу сул, куар, вай но выжы пӧрмо паймымон чебер но дуно арбериослы. Оглом вераса &#8211; выжыкыллы. - Шаркан музъем вылын быгатӥсь адямиос уло. Соослэн гинэ шаркан шортдэремзы вань. Киужъёссы [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2570" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-6.jpg" rel="lightbox[2569]"><img class="size-full wp-image-2570" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-6.jpg" alt="" width="460" height="273" /></a><p class="wp-caption-text">Адӟытонысь «Корка» люкет.</p></div>
<p><strong>Ижысь Киужъёсъя юртын Шаркан ёросысь усточиослэн возьматонзы усьтӥськиз. Отын кузёясько вурем мунёос но коӵышъёс.</strong></p>
<p>Котькудӥз усточи киужъёсаз тырше чеберлыкез возьматыны, выльзэ малпаны, калыкез паймытыны. Огшоры басма, писпу сул, куар, вай но выжы пӧрмо паймымон чебер но дуно арбериослы. Оглом вераса &#8211; выжыкыллы.</p>
<p>- Шаркан музъем вылын быгатӥсь адямиос уло. Соослэн гинэ шаркан шортдэремзы вань. Киужъёссы Париже но вуылэмын. Отысь вормонъёсын бертылэмын. Шаркан усточиослэн мунёоссы шунытэсь, чебересь, мусоесь &#8211; пырак асьсэос кадесь. Котькудӥзлэн мунёлэн аслаз сямыз. Соосты учкыса, шӧдӥськод, тани-тани соос улӟозы, вераськыны но шудыны кутскозы, &#8211; тазьы дунъяз адӟытонэз история наукаосъя доктор Владимир Владыкин.</p>
<p>Выставкаез учкисьёс эшшо одӥг паймымонзэ пусйизы на: тросэзлэн мунёослэн йырсизы ӵыж-ӵыж горд.</p>
<p>- Шарканын трос горд адямиос уло, соин ик мунёосмы но ӵыж-ӵыжесь, &#8211; вера Шарканысь Кибашлыослэн юртэнызы кивалтӥсь Надежда Фёдорова.</p>
<p>Адӟытонлэн мукетыз валтӥсь героез &#8211; коӵыш. Соин герӟаськем адӟытон куинь люкетлы люкемын: «Азбар», «Корка», «Уж». Ваньмаз кузёяське коӵыш. Со котькытын ассэ капчи шӧдэ: пукон вылэ но пуксёз, койка вылэ но выдоз, керттӥськись кузё кышнолэн бугореныз но шудыны вуоз. Сое куаретӥсь уз луы.</p>
<p>- Коӵыш юнме шорысь быръемын ӧвӧл, &#8211; шуэ Н. Фёдорова. &#8211; Пытьыоссэ удмуртъёс вашкала дырысен ини пужыятылӥзы йыркерттэтъёсазы, ӵушконъёсазы, кускерттонъёсазы. Коӵыш &#8211; юрт котырез утись, кузёзэ витись но семьялы шуд вайись. Солэн сямыз пӧртэм: шудӥсь, нуныяськись, лекъяськись, уродъяськись.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Любовь Тихонова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d3%b5%d1%8b%d0%b6-%d3%b5%d1%8b%d0%b6-%d0%bc%d1%83%d0%bd%d1%91-%d0%bd%d0%be-%d1%88%d1%83%d0%b4-%d0%b2%d0%b0%d0%b9%d0%b8%d1%81%d1%8c-%d0%ba%d0%be%d3%b5%d1%8b%d1%88/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ыж гон &#8211; горд сюйлэн ӵыжы-выжыез</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%8b%d0%b6-%d0%b3%d0%be%d0%bd-%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b4-%d1%81%d1%8e%d0%b9%d0%bb%d1%8d%d0%bd-%d3%b5%d1%8b%d0%b6%d1%8b-%d0%b2%d1%8b%d0%b6%d1%8b%d0%b5%d0%b7/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%8b%d0%b6-%d0%b3%d0%be%d0%bd-%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b4-%d1%81%d1%8e%d0%b9%d0%bb%d1%8d%d0%bd-%d3%b5%d1%8b%d0%b6%d1%8b-%d0%b2%d1%8b%d0%b6%d1%8b%d0%b5%d0%b7/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 06:12:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Киужъёс]]></category>
		<category><![CDATA[Адӟытон]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2567</guid>
		<description><![CDATA[Толэзьлэсь кема Ижын ужаз «Ыж гон пилем» адӟытон. Сое дасяз «Гнездо» огазеяськонлэн кивалтӥсез Елена Арвин. Тросэзлы та усточи мунёос лэсьтылэменыз тодмо. Но берло ньыль арзэ солэн кичӧлтэмезъя Ижысь кибашлыос ыж гонлэсь пӧртэм арбериос лэсьтылыны кутскизы. Ыж гон пыдвылъёслы-пӧзьыослы, гын сапегъёслы асьмеос дышемын ини. Нош нуны бинялтонъёсты, сумкаосты, кильтыръяськон арбериосты сокем ӵем адӟылэммы ӧвӧл. Елена Арвин [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2568" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-7.jpg" rel="lightbox[2567]"><img class="size-full wp-image-2568" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-7.jpg" alt="" width="460" height="307" /></a><p class="wp-caption-text">А. Ситникова но Е. Арвин кенешо.</p></div>
<p><strong>Толэзьлэсь кема Ижын ужаз «Ыж гон пилем» адӟытон. Сое дасяз «Гнездо» огазеяськонлэн кивалтӥсез Елена Арвин. Тросэзлы та усточи мунёос лэсьтылэменыз тодмо. Но берло ньыль арзэ солэн кичӧлтэмезъя Ижысь кибашлыос ыж гонлэсь пӧртэм арбериос лэсьтылыны кутскизы.</strong></p>
<p>Ыж гон пыдвылъёслы-пӧзьыослы, гын сапегъёслы асьмеос дышемын ини. Нош нуны бинялтонъёсты, сумкаосты, кильтыръяськон арбериосты сокем ӵем адӟылэммы ӧвӧл. Елена Арвин верамъя, та творчество дунтэм ӧвӧл. Кибашлыос, магазинысь буёло ыж гон басьтэм сяна, одно ик гуртъёсы потало на &#8211; сузямзэ, тугемзэ отысь ваё.</p>
<p>- Соосты сураса, туж ӟеч материал пӧрме. Одӥг ласянь, та узырлыкез ачиз инкуазь киямы сётэ кадь. Мукет ласянь, со туж вашкала но туж туала луэ. Берло дыре адямиослэн бадӟым тунсыксы кылдӥз ыж гонлы, милям но бере кылеммы ӧз поты. Соин ик радъямы мастер-классъёс. Мылкыд карисьёс выставкаямы ик утчаны быгатӥзы та материаллэсь кылзӥськись луэмзэ, &#8211; шуэ Елена Арвин.</p>
<p>Куинь ар ини ыж гонэн эшъяське Ижысь кибашлы Анна Ситникова. Солэн мудрон сумкаосызлы, весьёсызлы, сяськаосызлы синмасько ваньзы.</p>
<p>- Ыж гон &#8211; шуныт материал, сое мон горд сюен ӵошатӥсько, соос ӵыжы-выжыос выллем. Кызьы соизлэсь котьма лэсьтыны луэ, таиз но киын сыӵе ик кылзӥськись. Солэсь дӥськут, пыдкук сяна, мебель но пӧрмытыны луэ.</p>
<p>Мон али тросгес ужасько кильтыръяськон бордын. Одӥг сяська брошь лэсьтӥсько одӥг нунал. Соос пӧрмытэмын кӧс амалэн. Нимысьтыз пинё-пинё венен. Ыж гонэз бышкылоно. Веньлэн пинё люкетъёсыз сое тугало, со гынме, чурытоме но тӥледлы тупась формалы пӧрме. Таӵе амалэн ик киужлэн ёзъёсыз куспазы герӟасько. Соин ик люкетъёсты вуроно ӧвӧл ни &#8211; куспазы тач-тач кырмисько.</p>
<p>Нош сумкаосты, выж лёгетъёсты, изьыосты кот амалэн лэсьтоно. Шуом, сумкалы кулэ луоз ыж гон, буёло шорт. Выж вылэ валёно ву пыӵасьтэм материал яке клеёнка. Со вылэ вӧлдоно ыж гонэз. Майталэз векчи пыргытоно но пӧсь вуын сылмытоно. Собере ыж гонэз со вуэн солань-талань маялляно. Ыж гон огез борды мукетыз мед кырмиськоз. Озьы кӧня ке полэс тыроно, нырысь огшорызэ, бќрысь буёлозэ, нош ик майтал вуэн маялляно. Тӥледлы 2 сантиметр зӧкталаем «басма» кулэ ке, ыж гон «шобретты» 4 сантиметрлэсь векчи медаз луы. Ваньзэ шонер лэсьтӥды ке, куашкасьтэм но огъя суредо басма кылдоз. Солэсь вузэ пызьыртоно но, сумка лэсьтӥськоды ке, сумка кадь ик карыса, куасьтоно. Уд дыртӥське ке, ӵушконэн ӵушылыса, сое кык-куинь нунал возёно. Ӝоггес кулэ ке, зол-зол пызьыртыса, шуныт интые пуктоно. Куасьмем сумкаез кин ке пужъятэ, кин ке турлы бирдыос вурӟылэ. Мон ыж гонлэсь лэсьтэм сяськаосме ик бордаз юнматӥсько яке вылӥын верам веньёсын ик сумкае, векчи-векчи бышкыса, пужы пуктӥсько, &#8211; шуэ Анна Ситникова.</p>
<p>Егит усточи одӥг сумказэ кык-куинь нунал куспын вуттэ. Киыз уго волямын ини. Ыж гон борды кутскыкуз, со тодэ: мар лэсьтоз, кыӵе буёлъёсты кутоз, буртчин сӥньысъёсын яке лентаосын гындоз.</p>
<p>- Тулыс вуэ, соин ик киужъёсам яркыт буёлъёс, сяськаос трос. Коньдон понна уг, аслэсьтым мылкыдме ӝутон вылысь тазьы вырисько. Собере мон нылмурт ук, соин ик мукетъёсызлэсь висъяськыны, кильтрогес луыны тыршисько. Уго таӵе сумкаосты, шляпаосты, весьёсты магазинысь уд басьты.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Галина Семёнова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d1%8b%d0%b6-%d0%b3%d0%be%d0%bd-%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b4-%d1%81%d1%8e%d0%b9%d0%bb%d1%8d%d0%bd-%d3%b5%d1%8b%d0%b6%d1%8b-%d0%b2%d1%8b%d0%b6%d1%8b%d0%b5%d0%b7/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Пирдан дасян</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d0%b8%d1%80%d0%b4%d0%b0%d0%bd-%d0%b4%d0%b0%d1%81%d1%8f%d0%bd/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d0%b8%d1%80%d0%b4%d0%b0%d0%bd-%d0%b4%d0%b0%d1%81%d1%8f%d0%bd/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 06:10:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Адӟытон]]></category>
		<category><![CDATA[Берекет]]></category>
		<category><![CDATA[Иж]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2565</guid>
		<description><![CDATA[Куатетӥ арзэ ини Ижысь Нылпи киужъёсъя юртын усточиослэн адӟытонзы радъяське. Туэ со кыстӥськоз 25-тӥ мартозь. Адӟытон «Удмурт шӧмын, удмурт сямын» нимаське. Татын озьы ик ортчыло шаертодонъя урокъёс, мастер-классъёс но удмуртлыклы сӥзем музон ужрадъёс. Адӟытонэ пӧртэм ёросъёсысь 300-лэсь уно ужъёссэс вуттӥллям мӧйыос но нылпиос. Маиз но отын ӧвӧл: ӵушконъёс, ӝӧккышетъёс, кутъёс, мунёос, шкатулкаос, вазаос, выж лёгетъёс, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2566" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-8.jpg" rel="lightbox[2565]"><img class="size-full wp-image-2566" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/03/39-8.jpg" alt="" width="460" height="297" /></a><p class="wp-caption-text">Ижысь Кузебай Герд нимо гимназиысь покчи кибашлыос.</p></div>
<p><strong>Куатетӥ арзэ ини Ижысь Нылпи киужъёсъя юртын усточиослэн адӟытонзы радъяське. Туэ со кыстӥськоз 25-тӥ мартозь. Адӟытон «Удмурт шӧмын, удмурт сямын» нимаське. Татын озьы ик ортчыло шаертодонъя урокъёс, мастер-классъёс но удмуртлыклы сӥзем музон ужрадъёс.</strong></p>
<p>Адӟытонэ пӧртэм ёросъёсысь 300-лэсь уно ужъёссэс вуттӥллям мӧйыос но нылпиос. Маиз но отын ӧвӧл: ӵушконъёс, ӝӧккышетъёс, кутъёс, мунёос, шкатулкаос, вазаос, выж лёгетъёс, суредъёс…</p>
<p>- Котькуд ар ад­ӟытонмы пӧртэм луэ, &#8211; вера выставкаез радъясь Нина Тарасова. &#8211; Туэ трос саклык висъямы куэм арбериослы. Кылсярысь, Пичи Пурга ёросысь Вуж Мӧнья гуртысь Юлия Фомина туж чебересь куэм ужъёссэ вуттэм.</p>
<p>Ужрадэ мыло-кыдо пырисько Кузебай Герд нимо гимназиысь покчи классъёсын дышетскисьёс но. Соос куэм дэремъёсын дӥсяллям мунёоссэс. 2-тӥ классысь Настя Фёдорова, Маша Наймушина но Саша Березин ужъёссэс нималлям «Пукон корка» но «Куно пумитан». Пиос, пе, мунёосын уг шудо, нош Саша сыӵе паймымон мунё вурем, солы куэм басмалэсь дӥськут дасям. Учкисьёслы тужгес но кельшиз 5-тӥ классысь Даша Корепановалэн «Пирдан дасян» проектэз. Та уженыз нылаш республикаын нырысетӥ инты басьтӥз ни вал.</p>
<p>- Адӟытонэ тросэз нылпиос пыриськыны мылкыд каризы вал, &#8211; вера гимназиысь киужъёсъя кружокен кивалтӥсь Лилия Байкова. &#8211; Но ваньзы лыктыны ӧз быгатэ. Мунёосмы удмурт шӧмоесь мед луозы шуыса, кутӥськомы куэм басмаосты. Соослэсь нылпиос чалма, кышет, айшет но дэрем вуро. Котькуд мунёлэн аслаз сямыз, аслаз дӥсез. Покчиос соосты, вань сюлэмшунытсэс поныса, лэсьто.</p>
<p>Ижысь 59 номеро школаысь дасо пала пияшъёс адӟытонэ тунсыкоесь киужъёссэс вайиллям.</p>
<p>- Пиос олокыӵе но арбериос лэсьтыны даурто, &#8211; шуэ пуэз вќлонъя кружокен кивалтӥсьсы Олег Иванов. &#8211; Туж шаплыесь соос. Ог-огзылэсь адӟем карыса, мукетъёсыз но ми доры кыстӥсько. Озьы пиёкъёс ӟеч ужлы дышо, ульчаетӥ токма уг ветло.</p>
<p>Кыдёкысен ик пишто борддоре ошем ӵушконъёс. Соосты пужъятэм Ижысь 14 аресъем Аня Юмшанова. Эгра ёросысь Зура школа-интернатысь нылпиослэн ужъёссы но паймымонэсь.</p>
<p>Устоосыз пӧлысь устоосыз киужъёс выставка пумын пусъемын луозы кузьымъёсын но дипломъёсын.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Любовь Тихонова.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/03/%d0%bf%d0%b8%d1%80%d0%b4%d0%b0%d0%bd-%d0%b4%d0%b0%d1%81%d1%8f%d0%bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Мӧзмиллям милям туганъёс</title>
		<link>http://udmdunne.ru/2012/02/%d0%bc%d3%a7%d0%b7%d0%bc%d0%b8%d0%bb%d0%bb%d1%8f%d0%bc-%d0%bc%d0%b8%d0%bb%d1%8f%d0%bc-%d1%82%d1%83%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d1%8a%d1%91%d1%81/</link>
		<comments>http://udmdunne.ru/2012/02/%d0%bc%d3%a7%d0%b7%d0%bc%d0%b8%d0%bb%d0%bb%d1%8f%d0%bc-%d0%bc%d0%b8%d0%bb%d1%8f%d0%bc-%d1%82%d1%83%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d1%8a%d1%91%d1%81/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Feb 2012 07:31:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sergo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Гур азьын]]></category>
		<category><![CDATA[Бускельёсмы дорын]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://udmdunne.ru/?p=2215</guid>
		<description><![CDATA[Татарстан Республикаысь Балтач ёросысь Леонид Сапожников тэк пуконэз уг тод. Нылпиосын ужам сяна, мыло-кыдо пыриське удмуртлыкез азинтонэ. Балтач ёросын арлы быдэ Гырон быдтон ортчытъяло, со сяна, радъяло на «Жингырты, удмурт кырӟан!» фестиваль, «Зарни тылы» конкурс. Сырья школаысь дышетӥсь Леонид Сапожников верамъя, анай кылмес дышетӥсь школаос, клубъёс толэзьлы быдэ кыӵе ке ужрадъёс ортчытъяло. Бигеръёсты но пӧлазы [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_2217" class="wp-caption aligncenter" style="width: 470px"><a class="highslide" onclick="return vz.expand(this)" href="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/02/13-1.jpg" rel="lightbox[2215]"><img class="size-full wp-image-2217" title="" src="http://udmdunne.ru/wp-content/uploads/2012/02/13-1.jpg" alt="" width="460" height="310" /></a><p class="wp-caption-text">Пельнянь кутон.</p></div>
<p><strong>Татарстан Республикаысь Балтач ёросысь Леонид Сапожников тэк пуконэз уг тод. Нылпиосын ужам сяна, мыло-кыдо пыриське удмуртлыкез азинтонэ. Балтач ёросын арлы быдэ Гырон быдтон ортчытъяло, со сяна, радъяло на «Жингырты, удмурт кырӟан!» фестиваль, «Зарни тылы» конкурс.</strong></p>
<p>Сырья школаысь дышетӥсь Леонид Сапожников верамъя, анай кылмес дышетӥсь школаос, клубъёс толэзьлы быдэ кыӵе ке ужрадъёс ортчытъяло. Бигеръёсты но пӧлазы кыско. Бигеръёс удмуртъёслэн камали дӥсьсылы синмасько. Нош кыӵе вожъясько уксё тӥрлыклы!</p>
<p>Удмуртъёс бигеръёс кадь пӧраськыны дышиллям.</p>
<p>- Бигеръёслэн куно пумитаны быгатэмзылы синмаськоно, &#8211; шуэ Леонид Дмитриевич. &#8211; Котькуд кунолы нимаз тусьтые 2-3 пумо сиён понозы, ханэз кадь данъяло. Ӝӧксы «тӥяське» 12-15 турлы сиёнлэсь. Соослэсь адӟем каро выжыосмы. Токма шорысь кырӟаллямтэ, дыр, вашкалаосмы:</p>
<p><em>Ой, туганъёс, мусо туганъёс,</em></p>
<p><em>Мӧзмиллям милям туганъёс.</em></p>
<p><em>Пушмульы тысез мюэ веттылыса,</em></p>
<p><em>Витиллям милям туганъёс.</em></p>
<p>Шошма удмуртъёслэн «туганъёс» кылзы ӵыжы-выжы шуэмез возьматэ, нош мю &#8211; со чечы. Туннэ шошма удмуртъёслэн тужгес ческыт сиёнзы &#8211; мильым, пельнянь, куноясько кӧжы кисален но. Перепечъёссы ӧжытак бадӟымесьгес, соосты перемеч шуо. Пыжо но асьсэ сямен: таба вылын бадӟым табанез сямен, вылзэ картофкаен я шу кисален зыраса. Леонид Сапожников лыдӟисьёсмес тодматэ шошма удмуртъёслэн куд-ог сиёнъёсынызы.</p>
<p><strong>Кӧжы кӧмеч</strong></p>
<p>Кулэ: 3 стакан кӧжы пызь, 1 стакан чабей пызь, 2 курегпуз, 200 грамм вӧй, чечы пуньы йылын сода, сое уксусэн кисьтоно, шӧмызъя сылал.</p>
<p>Ваньзэ огазе сураса, нырконо, лаёно, погыльтоно 1 сантиметр зӧкта. Вандылоно котырес чаркаен. Пыжоно ог 20 минут.</p>
<p><strong>Тапкатэм (уднянь)</strong></p>
<p>Кулэ: маялэн лэсьтэм ыльнянь.</p>
<p>Та сиёнэз гур азьын пыжоно. Тапкатэм ог 2-3 сантиметр зӧкта мед луоз. Ӝӧк вылэ понэмлэсь азьло нӧкы вӧен зырано. Грузинъёслэн та выллем сиёнзы &#8211; лаваш, азербайджанъёслэн &#8211; чурек.</p>
<p><strong>Шешери (шекера)</strong></p>
<p>Кулэ: 6 стакан чабей пызь, 2 курегпуз, 100 грамм йӧлвыл, 100 грамм сакыр, 200 грамм вӧй, шӧмызъя сылал.</p>
<p>Ваньзэ огазе сураса, нырконо но лаёно. 1 сантиметр зӧкта «сюлъёс» лэсьтыса, 1 сантиметр кузьда вандылоно. Пыжоно пӧсь гурын табаын яке пыжиськон калайын.</p>
<p><strong>Дур кутэм пирог (кокрок)</strong></p>
<p>Пушкеслы кулэ: 3 стакан чабей яке йыды кеньыр, векчи юдэм кӧё сӥль, векчи пӧсьтурын, 2 йыр сугон, шӧмызъя сылал.</p>
<p>Ваньзэ небӟытозяз пӧзьтоно но сӥятоно.</p>
<p>Ыльняньлы кулэ: 6 стакан пызь, 2 курегпуз, 1 стакан ву яке йӧл, ӝыны чечы пуньы сылал.</p>
<p>Ыльнянез пельняньлы зӧкта лаёно но стаканэн вандоно. Пушкессэ тырыса, дуръёссэ кутоно. Пӧсь гурын 15-20 минут пыжоно.</p>
<p><strong>Немыри</strong></p>
<p>Кулэ: 1 килограмм картофка, 200 грамм чабей кеньыр, 50 грамм вӧй, ӝыны литр йӧл, шӧмызъя сылал.</p>
<p>Картофкаез паласа пӧзьтоно вуын, ватсано сылал. Пӧзьыса вуон азяз ватсано чабей кеньыр. Кӧня ке пӧзьтэм бере лымзэ нимаз тэркые кисьтоно, нош картошказэ нельконо. Отчы ватсано вӧй, йӧл, озьы но напгес луиз ке &#8211; лымзэ. Ӟузьылон туж ческыт пӧрме.</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Бамез дасяз Валентина Емельянова.</strong></p>
<p style="text-align: right;"><strong>Туспуктӥз Леонид Сапожников.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://udmdunne.ru/2012/02/%d0%bc%d3%a7%d0%b7%d0%bc%d0%b8%d0%bb%d0%bb%d1%8f%d0%bc-%d0%bc%d0%b8%d0%bb%d1%8f%d0%bc-%d1%82%d1%83%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d1%8a%d1%91%d1%81/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

