Берло дыре гурт удысын умоесь воштӥськонъёс ортчо. Кылдо пичиесь эштосъёс. Сыӵеос пӧлысь одӥгез – Ува ёросысь Выль Мултан гурт – «Нива» огазеяськон. Сылэ со «Заря» эштосэн артэ. Соосызлэн но, таосызлэн но вожмаськыса, синмаськымон будо юоссы, выльдӥсько фермаоссы.
Кун Думаысь депутат, ваньбуръя комитетлэн кивалтӥсезлэн воштӥсез Евгений Богомольный йылпумъянъёс лэсьтӥз Россиысь парламентлэн туэ тулыс ужамезлы. Ваньмыз-ӧвӧлэз 900-лэсь трос ужпумъёс эскеремын, 3 федерал закон кутэмын.
Санкт-Петербургысь кун консерваториысь тодосчиос Дэбес ёросысь Такагуртэ вуылӥзы. Мугез: ӟуч калык кырӟанъёсты диктофон вылэ гожтон. Та ужрад юрттоз консерваториын дышетскисьёслы ӟуч культураен тодматскыны. Такагуртысь мӧйы нылкышноос, ӟучъёсын артэ улыса, соослэсь гуръёссэс кырӟаны дышиллям. Санкт-Петербургысь кун консерваториысь тодосчи Евгения Склерова шуэ: – Соос туж ушъямон быдэсто ӟуч кылын рекрут, сюан, шудон гуръёсты. Кырӟаны яратӥсь мӧйыос «Тюрагай» [...]
Шаерысьтымы ёросъёсысь иворчиос кылем шутэтскон нуналъёссэс ортчытӥзы Иж сьӧрысь «Лесная сказка» центрын. Татын ортчиз «Быдэс Удмуртия – 2011» фестиваль.
Кылем арня вискын Удмурт театре уно калык люкаськылӥз. Асьме доры вуылӥз Россиысь калык артистка, «Русская песня» ансамблен кивалтӥсь Надежда Бабкина. Надежда Георгиевна 35 ар ини кивалтэ та коллективен.Н. Бабкинаез, кема аръёс ӵоже сцена вылын ужам муртэ, одӥг юан ялан шугъяськытыса улэ: малы Россиын культуралы но искусстволы ӧжыт саклык висъяло? Та юанэн со вазиськиз Россиысь Правительстволэн [...]
20-тӥ июль – шахматлэн калыккуспо нуналыз Берло кык ар ӵоже Удмуртиысь шахматэн шудӥсьёс Россиын кужмоосыз луо. «Тӧдьы ладья» ӵошатсконын кыкетӥ арзэ бадӟым кубокез ас киязы возё, нош Зоя Северюхина дуннеысь ӵошатсконъёсын но вормонъёс басьтылӥз ини. Та нуналъёсы Иже люкаськизы Россиысь но СНГ кунъёсысь кужмо шахматистъёс. Асьме дорын ортчытӥське шахматэн шудонъя Россиысь кубок понна нюръяськонлэн оглюкетэз. [...]
Малы пургаослэсь липетъёссэс шифер юдэсъёсын кышъязы? Кык арня ӵоже Пичи Пурга районысь кышкыт югдуре шедем 11 гуртъёсын ужаз Удмуртиысь Адямилэн правоосызъя уполномоченной Михаил Кокорин. Та дыр ӵоже дораз вазиськиз 630 мурт – пуштылонъёс дыръя секыт адӟон пыр потэмъёс пӧлысь витетӥ люкетэз. Юанъёс туннэ но уг сино. Тросаз юртъёсы али но ӧз на вуылэ лэсьтӥськисьёс.
Ува ёросын «Нива» огазеяськонысь егит агрономез Сергей Косолаповез тодӥсьтэмез ик ӧвӧл, дыр. Со данэ потэмын «Свобода» эштосын ужаны быгатэменыз. Ассэ туж яркыт возьматэ Выль Мултанын но. Быгатӥсь но сюлмаськись специалист 2000-тӥ арын йылпумъяз Асан совхоз-техникумез, собере тодон-валанзэ будэтӥз Ижысь гурт удысъя академиын. Сое 2008-тӥ арын йылпумъяз. Ужан опыт люказ бускель «Свобода» эштосын, 6 ар бригадир [...]
Кык ар куспын шаерысьтымы Уже интыянъя центръёс пыр ужбергатон удыс борды кырмиськиз 7 сюрс 500 мурт. Шӧдскымон адскиз со 2010-тӥ арын. Соку аслэсьтыз бизнес-планзэ утиз но выль ӧрын тыршыны ӧдъяз 3 сюрс 700 мурт. Матысь аръёсы та программа пумен ворсаськоз ни. Кылсярысь, туэ ужбергатон удысэз радъяны висъямын 1 сюрс 400 квота. Со чотын кылдоз 1 [...]